Світлана Тарабарова вже понад дев’ять років будує велику родину разом із чоловіком Олексієм Бондарем. У їхньому домі під Києвом ростуть троє дітей — син Іван і дві доньки, Марія та Поліна. Станом на літо 2026 року Івану майже вісім, Марії шість, а Поліні три. Саме ці троє маленьких людей стали головним джерелом натхнення для співачки, змінивши і її музику, і погляд на життя.
Родина живе в одноповерховому будинку площею близько 160 квадратних метрів. Дитяча кімната — найбільша в домі, тридцять квадратів. Там велика бібліотека, купа простору для ігор і жодного планшета. Тарабарова принципово не дає дітям гаджетів і планує тримати цю лінію як мінімум до дванадцяти років кожного з них. Мультики — рідкість. Натомість перед сном читають книжки, а вдень діти часто їздять із батьками на роботу, концерти чи зйомки.
Ця історія — не глянцевий пост із соцмереж. Це реальність багатодітної мами, яка поєднує сцену, продюсування Дитячого Євробачення і щоденні ранки о пів на сьому. Тут є і втома, і сміх, і металеві капсули-укриття в колишній коморі, і пісні про чищення зубів.
Як з’явилася сім’я Тарабарової
Світлана і Олексій познайомилися на роботі. Він був її концертним директором і продюсером. Два роки тривала міцна дружба, поки одного дня Світлана написала йому коротке повідомлення: «Здавайся!». Різниця у віці — майже шістнадцять років — спочатку лякала Олексія. Він сумнівався, чи зможе співачка поєднати кар’єру і родину. Проте 11 жовтня 2016 року вони одружилися.
Перший син Іван з’явився 9 вересня 2018 року. Час його народження — 23:25 — став назвою третього студійного альбому мами. Через два роки, 23 вересня 2020-го, народилася Марія. Саме під час другої вагітності Світлана знялася в реаліті-шоу «Декрет вже не секрет» на телеканалі М1. Камери фіксували і ранок із токсикозом, і пошук ім’я, і перші місяці з двома дітьми.
Третя вагітність припала на повномасштабну війну. Поліна народилася 19 квітня 2023 року. Світлана тричі лежала на збереженні. Пізніше вона зізнавалася, що саме молодша донька «врятувала всю родину» — дала відчуття майбутнього, коли навколо здавалося, що воно руйнується.
Хто такі діти Тарабарової
Іван — старший. Хлопчик із характером захисника. Він уже вміє допомагати сестрам, стежить за порядком і з цікавістю спостерігає за світом дорослих. Його хрещена — телеведуча Соломія Вітвіцька. Іван часто з’являється на сімейних відео: катається на санчатах, допомагає прикрашати ялинку в червоній піжамі, бігає босоніж по подвір’ю.
Марія — середня. Допитлива, творча, любить малювати і бути в центрі уваги. Вона вже буває майже на всіх концертах мами в Києві та області. Саме Марія першою почала «з’ясовувати стосунки» з братом, коли діти підросли. Світлана жартує, що зараз удома іноді справжній армагеддон — троє активних дітей, які вчаться жити разом.
Поліна — наймолодша. Енергійна, усміхнена, дуже прив’язана до мами. У квітні 2026-го їй виповнилося три роки, і родина влаштувала рожеве свято. Поліна ще не ходить у садок повноцінно, але вже вміє сама одягатися (хоч і не завжди вдало) і вимагає уваги нарівні зі старшими.
| Ім’я | Дата народження | Вік на літо 2026 | Особливості |
|---|---|---|---|
| Іван | 9 вересня 2018 | майже 8 років | старший брат, відповідальний, активний |
| Марія | 23 вересня 2020 | майже 6 років | творча, ходить на концерти, любить малювати |
| Поліна | 19 квітня 2023 | 3 роки | енергійна, «сонечко» родини, дуже близька з мамою |
Дані про дати народження підтверджені українською Вікіпедією та численними інтерв’ю співачки.
Принципи виховання, які працюють навіть під час війни
Головне правило дому Тарабарових — діти в пріоритеті. Дитяча кімната більша за спальню батьків. Книжки стоять на видноті. Перед сном читають усією родиною. Гаджети відсутні повністю. Світлана вважає, що до дванадцяти років дитина має встигнути «наповнити себе» живим досвідом, а не екранами.
Діти прибирають за собою зі столу. Є одна помічниця по дому, але Світлана сама готує швидко, бо все в будинку на електриці. Ранки починаються рано: підйом, сніданок, дорога до школи чи садка. Вечори часто проходять у дорозі — діти звикли їздити з батьками на роботу.
Під час повітряних тривог родина спускається в укриття. Це не підвал — у будинку його немає. Олексій намалював схему, і в колишній коморі встановили спеціальні металеві капсули на замовлення. Вони захищають від стиснення. Психологічно це дає відчуття контролю. Світлана неодноразово показувала це місце в інтерв’ю і каже, що саме така турбота дозволяє їй залишатися в Україні.
«Діти для нас завжди були в пріоритеті. У нас велика бібліотека, ми завжди читаємо перед сном. У дітей немає ні планшетів, ні телефонів. Мультики дуже мінімально» — ці слова Світлани з екскурсії по будинку стали своєрідним маніфестом родини.
Як діти змінили музику Тарабарової
Ще до народження Поліни Світлана записала «Дитячий альбом». Платівка вийшла на дев’ятому місяці вагітності у 2023 році. Там немає казкових історій — є практичні пісні: «Прокидайся», «Чистимо зуби», «Руханка», «Сніданок». Співачка прямо казала, що хотіла дати мамам інструмент, який відірве дітей від «зомбі-гаджетів» і перетворить рутину на гру.
Крім власного альбому, Тарабарова кілька років поспіль пише пісні для Дитячого Євробачення і працює продюсеркою національних відборів. Вона принципово не віддає власних дітей на конкурси. «Не віддам дітей на конкурси», — коротко і чітко заявила вона. Натомість передає досвід іншим юним артистам.
Альбом «23:25» 2018 року — прямий привіт синові. Назва — час його народження. Музичний фільм із дванадцяти композицій став своєрідним щоденником першого материнства.
Цікаві факти про Тарабарова діти
- Іван народився рівно о 23:25 — і цей час став назвою альбому мами.
- Під час другої вагітності Світлана зняла ціле реаліті-шоу «Декрет вже не секрет», де камери фіксували навіть пологи.
- У будинку немає жодного планшета чи телефону для дітей. Світлана планує дотримуватися цього правила мінімум 12 років для кожного.
- Дитяча кімната — 30 квадратних метрів, найбільша в домі. Там стоїть велика бібліотека.
- Під час війни в колишній коморі встановили спеціальні металеві капсули-укриття, схему яких намалював Олексій.
- Поліна народилася під час повномасштабної війни, і Світлана каже, що саме вона «врятувала всю родину».
- Діти часто їздять із батьками на концерти. Марія вже майже постійна глядачка київських виступів мами.
- Світлана відкрито говорить про бажання четвертої дитини, але поки фізично не відійшла від третьої і відкладає це рішення ближче до 42 років.
Життя родини під час війни
Після 24 лютого 2022 року Тарабарови залишилися в Україні. Світлана неодноразово підкреслювала: жити тут — її свідомий вибір і відповідальність перед дітьми. Вона хоче, щоб вони росли на рідній землі, чули українську мову щодня і бачили, як батьки не тікають.
У перший рік війни вікна заклеїли броньованою плівкою. Потім з’явилося укриття. Діти звикли до тривог. Світлана розповідала, як іноді спала з ними на підлозі у ванній кімнаті, поки не облаштували нормальне місце. Зараз усе спокійніше, але готовність залишається.
Родина продовжує знімати домашні відео: піжамні вечори біля ялинки, зимові ігри на засніженому подвір’ї, самостійне вдягання. Ці кадри — не для піару. Це спосіб зафіксувати нормальне дитинство в ненормальний час.
Що можна взяти з досвіду Тарабарової звичайним батькам
Не обов’язково мати заміський будинок і помічницю. Але кілька принципів працюють для будь-якої родини. По-перше, пріоритет простору. Навіть у маленькій квартирі можна зробити куточок, де діти почуваються головними. По-друге, живе спілкування замість екранів. Книжка перед сном і спільні справи дають більше, ніж година мультиків. По-третє, чесність із собою. Світлана відкрито говорить про втому, про те, що нервова система сиплеться від недосипу, про сварки з чоловіком через розклад. І про те, що після сварок вони сідають за «стіл переговорів».
Ще один важливий момент — залучення дітей у доросле життя. Їх не ховають від роботи батьків. Вони бачать сцену, репетиції, втому і радість. Це формує реалістичне уявлення про світ.
Світлана Тарабарова не ідеалізує материнство. Вона показує його таким, яким воно є: із ранковими зборами, дитячими бійками, повітряними тривогами і моментами абсолютного щастя, коли троє дітей у однакових піжамах прикрашають ялинку. Саме ця щирість робить історію її родини близькою тисячам українських сімей.
