РЕБ — це радіоелектронна боротьба, цілий комплекс дій і технічних засобів, які дозволяють контролювати електромагнітний спектр. Простими словами, це війна невидимих хвиль: системи виявляють, глушать або підміняють сигнали противника, одночасно захищаючи власний зв’язок, навігацію та управління. Без пострілів і вибухів вона здатна «осліпити» дрони, зірвати наведення ракет і дезорганізувати штаби ворога.
У сучасних умовах РЕБ стала невід’ємною частиною бойового забезпечення. Вона працює на суші, в повітрі, на морі й навіть у космосі, перетворюючи ефір на справжнє поле битви. Українські підрозділи щодня застосовують ці технології проти масових атак безпілотників, і саме завдяки ним тисячі життів залишаються врятованими.
Радіоелектронна боротьба охоплює три головні напрями. Радіоелектронна розвідка (РЕР) тихо «слухає» ефір, фіксує частоти, напрямки й типи сигналів. Радіоелектронне придушення (РЕП) активно створює перешкоди або хибні сигнали. Радіоелектронний захист (РЕЗ) робить власні системи стійкими до аналогічних атак противника. У термінології НАТО це відповідає Electronic Support, Electronic Attack і Electronic Protection.
Історія появи: від Порт-Артура до сучасних фронтів
Перший бойовий епізод радіоелектронної боротьби стався 15 квітня 1904 року під час російсько-японської війни. Японські крейсери «Ніссін» і «Касуга» вели перекидний вогонь по рейду Порт-Артура, коригуючи стрільбу по радіо. Радисти броненосця «Побєда» і берегової станції на Золотій горі ввімкнули свої передавачі на повну потужність і забили ефір іскровими перешкодами. Японці втратили можливість точної корекції, випустили майже двісті снарядів і майже не завдали шкоди. Цей день вважається офіційним народженням РЕБ як виду бойових дій.
Під час Першої світової війни радіоперешкоди вже застосовували систематично. У Другій світовій з’явилися радари, і боротьба за електромагнітний спектр вийшла на новий рівень: союзники глушили німецькі системи наведення, а німці відповідали власними засобами. У холодну війну обидва блоки створили потужні комплекси стратегічного рівня. Термін «радіоелектронна боротьба» закріпився у військових статутах СРСР і пізніше перейшов до армій незалежних держав.
В Україні війська РЕБ формувалися з радянської спадщини. На початку повномасштабного вторгнення 2022 року близько 65 відсотків наявних станцій були ще радянськими. Вже через кілька місяців волонтери й приватні компанії почали масово постачати портативні комплекси. До 2025–2026 років сформувалася повноцінна екосистема: від окопних «глушилок» вагою кілька кілограмів до мобільних станцій, інтегрованих із системами розвідки та ППО.
12 вересня 2025 року Президент України підписав указ, яким офіційно встановив День військ радіоелектронної боротьби. Це визнання ролі фахівців, які щодня працюють у невидимому фронті.
Як саме працює РЕБ: механізми та принципи
Основа всього — електромагнітний спектр. Будь-який дрон, радар чи рація випромінює або приймає сигнали на певних частотах. Оператор РЕБ спочатку сканує ефір, визначає робочі діапазони противника, а потім генерує потужніші сигнали-перешкоди. Корисна інформація «тоне» в шумі, і система противника перестає виконувати свої функції.
Проти FPV-дронів найчастіше глушать канали керування (зазвичай 2,4 і 5,8 ГГц) і відеопередачі. Дрон або втрачає зв’язок з оператором і падає, або переходить у режим повернення на точку старту. Проти розвідувальних і ударних апаратів типу «Орлан» чи «Шахед» застосовують глушіння супутникової навігації GPS/ГЛОНАСС. Існує й більш витончений метод — спуфінг. Комплекс випромінює фальшиві координати сильніші за справжні супутникові. Приймач на борту «вірить» хибним даним і веде апарат зовсім іншим маршрутом — іноді прямо у море чи на територію противника.
Активні методи створюють власне випромінювання. Пасивні — використовують відбиття або природні перешкоди. Сучасні системи вміють працювати в режимі частотного стрибання, автоматично підлаштовуватися під нові діапазони й навіть обмінюватися даними між кількома станціями в реальному часі.
Види та класифікація засобів РЕБ
За дальністю дії виділяють тактичні (до кількох кілометрів), оперативно-тактичні (десятки кілометрів) і стратегічні (сотні й тисячі кілометрів). За мобільністю — стаціонарні, мобільні на шасі автомобілів чи бронетехніки та портативні (окопні, рюкзачні, рушниці).
- Окопні та портативні комплекси — компактні пристрої вагою від 5 до 15 кг. Їх легко переносити в бліндаж чи ставити на позицію. Радіус дії зазвичай 300–1000 метрів. Ідеально підходять для захисту штурмових груп і блокпостів.
- Купольні системи — створюють захисну півсферу навколо об’єкта чи підрозділу. Працюють на кількох частотах одночасно.
- Мобільні комплекси на техніці — встановлюються на пікапи, БТР чи вантажівки. Можуть прикривати колони на марші.
- Стратегічні станції — великі комплекси з потужними антенами. Захищають міста, аеродроми, штаби.
Українські розробки добре ілюструють цю різноманітність. Комплекс «Буковель-AD» виявляє малорозмірні БПЛА на відстані до 70–100 км і придушує сигнали на 15–20 км. «Анклав» і «Нота» працюють у портативному форматі. З’явилися й спеціалізовані рішення проти балістичних ракет, які впливають на їхню навігацію на кінцевій ділянці траєкторії.
РЕБ у російсько-українській війні: реальний досвід
Масове застосування дронів змінило правила. Якщо на початку 2022 року РЕБ була допоміжним засобом, то до 2026-го вона перетворилася на базову умову виживання на передовій. Підрозділи РЕБ інтегруються з розвідкою, артилерією та ППО в єдину мережу. Один оператор може одночасно працювати проти кількох типів загроз.
За тиждень у липні 2024 року сили радіоелектронної боротьби знешкодили майже вісім тисяч російських безпілотників. Багато з них — без єдиного пострілу зенітних систем. У 2025–2026 роках українські виробники навчилися впливати навіть на балістичні ракети, змушуючи їх відхилятися від цілі. Кількість приватних компаній, які випускають засоби РЕБ, перевищила півтори сотні. Платформа Brave1 об’єднала розробників і прискорила кодифікацію нових зразків.
Ворог також активно застосовує власні комплекси — від «окопних» глушилок до систем на кшталт «Палантин». Це створює постійну гонку: щойно з’являється новий діапазон частот у дронах, українські інженери вже розробляють контрзаходи.
Цікаві факти про РЕБ
Перший у світі бойовий епізод радіоелектронної боротьби стався не в ХХІ столітті й не в епоху дронів, а 15 квітня 1904 року в Порт-Артурі. Радисти просто «забили» ефір іскровими передавачами — і японська артилерія втратила очі.
Сучасний портативний комплекс РЕБ може важити менше за звичайний рюкзак з їжею, а споживати електроенергії — як невелика кавоварка. При цьому він генерує перешкоди потужністю в кіловати.
Спуфінг GPS здатен «перемістити» дрон чи ракету на карту в океан або навіть на інший континент. Приймач приймає фальшиві координати за істину й виконує команди на основі хибних даних.
В Україні день військ радіоелектронної боротьби офіційно відзначають 12 вересня. Це одне з наймолодших професійних військових свят, запроваджене указом Президента у 2025 році.
Один добре налаштований комплекс РЕБ здатний за ніч «погасити» десятки ворожих апаратів, економлячи сотні тисяч доларів на зенітних ракетах.
Переваги, обмеження та типові складнощі
Головна перевага РЕБ — відносна дешевизна порівняно з ракетами ППО. Один комплекс може захищати позицію тижнями, тоді як зенітна ракета витрачається за секунди. Крім того, РЕБ працює приховано: противник часто навіть не розуміє, чому його дрон раптом «оглух».
Обмеження теж існують. Потужні станції можуть створювати перешкоди цивільному зв’язку та навігації в густонаселених районах. Деякі сучасні дрони вже вміють стрибати по частотах або переходити на оптоволокно. Тому РЕБ ніколи не працює ізольовано — її завжди доповнюють засобами фізичного ураження та радіоелектронної розвідки.
Оператори стикаються з постійною адаптацією. Ворог змінює протоколи, додає нові діапазони, використовує ретранслятори. Успіх залежить від швидкості реакції інженерів і якісного аналізу сигналів.
| Тип засобу | Радіус дії | Основне призначення | Мобільність |
|---|---|---|---|
| Окопний / портативний | 0,3–1 км | Захист позицій від FPV | Висока (переноситься людиною) |
| Купольний | 0,5–2 км | Прикриття підрозділу чи об’єкта | Середня |
| Оперативно-тактичний | 10–50 км | Боротьба з розвідувальними БПЛА | На шасі авто/БТР |
| Стратегічний | 100+ км | Захист міст і критичної інфраструктури | Стаціонарний або важкий мобільний |
Дані узагальнені на основі відкритих матеріалів військових експертів і описів систем, доступних на доменах uk.wikipedia.org та armyinform.com.ua станом на 2026 рік.
Майбутнє радіоелектронної боротьби
Тренд 2026 року — повна автоматизація та штучний інтелект. Системи вже вміють самостійно аналізувати спектр, класифікувати загрози й обирати оптимальний спосіб придушення. Наступний крок — когнітивні комплекси, які навчаються на кожній атаці противника в реальному часі.
Інтеграція з іншими доменами стає стандартом. РЕБ обмінюється даними з дронами-розвідниками, системами ППО та навіть супутниковими угрупованнями. З’являються рішення, здатні впливати на оптоволоконні канали керування через спеціальні методи.
Цивільний сектор теж відчуває наслідки. Технології, відпрацьовані на фронті, поступово переходять у захист критичної інфраструктури, аеропортів і атомних станцій. Водночас зростає потреба в етичних і правових рамках використання таких потужних засобів у мирний час.
РЕБ уже давно перестала бути екзотикою для вузьких спеціалістів. Вона стала мовою сучасного бою — мовою, яку треба знати і розуміти кожному, хто цікавиться безпекою країни. Хвилі, які колись служили лише для передачі повідомлень, тепер вирішують долю цілих операцій. І ця історія продовжує писатися щодня на українському небі й землі.
