Поняття успіху – одне з найстереотипізованіших у нашому суспільстві. Стереотип «успішний чоловік» – це 5-6 типових картинок з атрибутами, які символізують досягнення. «Успішна жінка» – ще менше. Але поступово зміни у сприйнятті проникають і в українське суспільство.
Цьогорічний фестиваль «UkraїnkaFEST: жінка, яка створює» зумів зібрати під одним дахом значну кількість експерток різних галузей. «Повага» скористалась цим шансом і запитала учасниць про те, що для них значить «успіх» і в чому вони зуміли його досягти.
Анна Довгопол, координаторка програми «Гендерна демократія» Фонду імені Гайнріха Бьолля, співорганізаторка фестивалю «UkraїnkaFEST: жінка, яка створює»
Успіх для мене означає добре робити те, що мені подобається, бути в цьому професійною, затребованою і мати можливітсь рости, а також заробляти потрібні гроші улюбленою працею.
Тетяна Жданова, власниця агентства корпоративного брендингу «Brandhouse», членкиня команди «WikiCityNomica», керівниця робочої групи проекту «Туристичний бренд України»
Успіх — це реалізація моїх цінностей. Я визначила, що важливо для мене, і це не матеріальні речі, а свобода, творчість, можливість бути вільною для чогось або від чогось, радіти тому, що я роблю. Це я і намагаюся, насамперед, реалізувати. А успіх в сенсі визнання, гарного оточення, грошей — приходить в результаті. Це просто якась автоматична закономірність, наслідок цілісності.
Якщо я зосереджена на чомусь, я приділяю увагу своєму внутрішньому стану і тому, як я це роблю. І в результаті — я «успішна ззовні». Можливо, якби я намагалася дуже зосередитися на якихось атрибутах успіху і намагалася б досягти їх будь-якої ціною, я би просто втратила себе.
Ніна Потарська, директорка «Центру соціальних і трудових досліджень», співкоординаторка «Жіночої сотні ім. О. Кобилянської»
Успіх для мене — це реалізація. Дуже часто людина опиняється у таких ситуаціях, коли їй некомфортно, вона не може відчути, що робить те, що їй потрібно. І якраз, коли ти знаходиш місце, де ти повністю можеш реалізувати себе, це і можна назвати успіхом. Не гроші, не кар’єрні сходинки, а саме твій внутрішній стан.
Я вважаю себе успішною тому, що останні років шість я присвячую себе своїй улюбленій роботі, вона мене повністю задовольняє. Я зараз займаюся різними дослідженнями, зокрема, на тему жіночої роботи і зайнятості. Ми робимо конференцію разом з профспілками, у мене багато відряджень, дуже багато спілкування. Ми працюємо над різними законопроектами, які спрямовані на те, щоб якось покращити становище жінок. Поки це вдається. Все йде крок за кроком.
Я вважаю, що роблю корисну справу, реалізовую себе в цьому. Можливо, моя донька краще житиме завдяки тому, що ми робимо зараз. Тому я думаю, що я на своєму місці і відчуваю себе успішною.
Тамара Злобіна, кандидатка філософських наук, мистецтвознавиця, дослідниця гендерних питань. Працювала як співредакторка журналу соціальної критики «Спільне».
Я думаю, що успіх — це співмірність собі внутрішній, тобто це вміння слухати себе, свої бажання і бути достатньо сміливою, щоб іти не на поводку того, що нам нав’язує зовнішнє суспільство і тих кількох абсолютно чітких і обмежених моделей успіху, які пропонуються людям, і жінкам тим більше. Тому що «жіночий успіх» — це, в першу чергу, вийти заміж, народити дітей, ну і щось там зробити по кар’єрі. Це дуже чітка картинка.
Насправді, людина може робити мільйон різних речей і відчувати себе щасливою, навіть, якщо її життя зовсім не відповідає цьому образу щастя, який нам пропонується.
Я бачу себе успішною саме в тому, що я умію слухати себе і не боюся йти за своїми внутрішніми бажаннями, навіть якщо вони починають конфліктувати із соціальними очікуваннями.
Анна Шаригіна, модераторка та співзасновниця клубу «HR-CoffeandTalk». Віце-президентка Харківського жіночого об`єднання «Сфера»
Мені здається, що успіх — це дуже чоловіча категорія. Тому що успіх передбачає якісь кількісні оцінки і якісь обов’язкові докази та аргументацію, що — так, це дійсно «успіх».
Зараз можна говорити про те, що майже будь-яка ініціатива, не залежно від її ефективності, може виглядати успішною чи неуспішною. І при цьому вона може бути змістовною і незмістовною. Тобто я б краще говорила про життєздатність та життєдіяльність, про те, щоб ідея була живою, щоб вона розвивалася і просувалася. Я не знаю, чи це можна назвати успіхом. Не завжди, мабуть.
Я думаю, що на місце успіху повинне прийти щось інше, якісь інші слова, що позначають задоволення від того, що ти робиш, радість, чи те, що тебе надихає або приносить користь. «Успіх» — це так патріархально. Мені дуже подобаються такі заходи як «Українка Фест», бо вони можуть об’єднати всі ті сфери, які мені, здавалося, не можна об’єднати: управління персоналом і, наприклад, фемінізм, управління персоналом і мою філософську діяльність у сфері гендерних досліджень.
Я проводила гендерні тренінги. Це, в основному, були публічні заходи. Я розробила курс «Гендер для необізнаних», а також ми з колегами створили проект феміністичних студій. Це щось схоже на університет без професорів, на горизонтальній засаді, а не по-вертикальній. Ми говорили про те, що єдиного носія знань немає і що кожна з нас передає знання і ми їх трансформовуємо і отримуємо взагалі щось інше. Можливо, це буде актуально тільки тут і зараз, і в інших групах не матиме такої цікавості. Це була спроба певної феміністичної техніки.
Записала Юліана Паранько
