Співавторка цього тексту щойно розмовляла з приятелькою-волонтеркою, яка добровільно вирушає у зону бойових дій, пише theinsider.ua. Жінка, яка чергувала й на барикадах на Майдані, тепер їде добровольцем захищати Україну, надавати медичну допомогу.
Розмова була дуже чіткою, спокійною, наче за списком, ставили галочки – з ким тримати зв’язок, контакти рідних, що брати/не брати, що ще зробити задля безпеки. Ніяких емоцій чи паніки.
Утім під час кожної української кризи у вирі пристрастей розв’язані в паніці язики б’ють нові й нові рекорди хамства. Наприклад, вказують іншій статі її “місце”. Незалежно від статі промовців(иць).
Віктор Янукович, відхиляючи запрошення на дебати з Юлією Тимошенко у 2010 році, озвучив таке:
– З жінкою марно сперечатися… Якщо вона жінка, то повинна йти на кухню.
А Юлія Тимошенко брала собі за звичку обвинувачувати чоловіків-політиків у корумпованості й “маніакальній боягузливості” – саме такими словами вона допікала Януковичу з Єхануровим у 2006 році.
У стенограмі засідання Верховної Ради за 4 липня 2013 року зафіксовано, як тодішній спікер Володимир Рибак спробував утихомирити присутніх у залі словами:
– Не стучіть. Дома жінці будете по голові стучати. Ідіть…
Звичка зверхньо висловлюватися про жінок загалом була властива колишній владі.
Сексистська риторика й далі звучить і знаходить своїх прихильників, навіть після Революції гідності.
28 серпня 2014 року Зураб Аласанія, генеральний директор Національної телерадіокомпанії, на своїй публічній сторінці у Facebook звинуватив саме жінок у панікерстві:
– Вы (особенно милые и сердобольные дамы) – прекрасные волонтёры с огромными добрыми сердцами и щедрой самоотверженной душой. Вы очень, очень помогаете ребятам в армии, я знаю миллион таких фактов. Ваш вклад огромен, ваша забота бесценна. Ваша эмпатия к подопечным вырастает до небес — и тогда вы начинаете думать, что можете помочь солдату не только заботой о его быте. Тогда вы начинаете думать, что знаете, как правильно воевать. Тогда вы начинаете кричать во все доступные уши о том, куда срочно отправить танковую бригаду, и как немедленно атаковать такой-то населённый пункт, потому что именно там ваши подопечные, а “продажные генералы (цитата из любого вашего подопечного солдата) “бросили их на смерть”. И тогда, простите, я вспоминаю о трех классических немецких “к”.. Kinder, Küche, Kirche.
У цьому тексті від Аласанії, на думку співавтора колонки Юрія Шеляженка, відчувається панічний і навіть містичний страх перед мислячими жінками. Мовляв, не ваше то діло. Краще підіть зваріть борщ.
Ользі Веснянці тут згадуються всі відомі інтерв’ю чи допити, виступи льотчиці Надії Савченко, яку вже й вище керівництво країни називає героїнею. Чи вона панікує?
Вислів “Kinder, Küche, Kirche” або “три К” у перекладі з німецької означає “діти, кухня, церква”. Це усталений німецькомовний вислів із гендерною дискримінацією жінок. Мається на увазі обмеження поля діяльності жінки лише трьома сферами: вихованням дітей, приготуванням їжі та відвідуванням церкви.
На жаль, сексистське “три К” у виконанні Зураба Аласанії виявилося популярним. Пост набрав більш ніж 3 тис. лайків і ще стільки ж репостів.
Через кілька годин, після численних обурених коментарів, медіа-менеджер, керівник чи не майже “громадського”, “суспільного” телемовлення, відредагував свій запис. Дописав одне речення: “Это и к мужчинам относится”. Ніякого каяття, ніяких вибачень – замітання слідів. Ще й порадив жінкам читати антифеміністичний текст про схильність жінок до істерики…
У пункті 2.5.1 Редакційного статуту Національної телекомпанії записано, що її співробітники виключають не тільки у своїй роботі, але й у повсякденному житті ідеї дискримінаційного ставлення до будь-кого за будь-якою ознакою. Але навряд навіть нагадування про цей пункт статуту змусить пана Аласанію публічно вибачитися за сексистське хамство на адресу жінок.
Зрозуміло, що зараз про відставку не йдеться. Хоча в Європі, наприклад, вважається, що сексизм несумісний із високими державними посадами. Водночас, може, це такий шлях трансформації суспільства. Перше призначення керівника Першого національного після Майдану, до речі, за підтримки багатьох розумниць медіа-менеджерок. Перший млинець глевкий?
Журналістка Керолайн Бьорд, яка вперше вжила слово “сексизм” у журнальній публікації в 1968 році, визначила сексизм як упереджене ставлення до людей залежно від їх статі, коли стать насправді не має значення.
– Сексизм римується з расизмом. Обидва застосовуються для того, щоб залишити пануючі сили при владі, – зауважила вона.
Від появи слова “сексизм” до нинішнього часу ідея подолання стереотипів щодо чоловіків і жінок серйозно вплинула на громадсько-політичне життя розвинених країн. Кількість депутатів Європарламенту жіночої статі, наприклад, збільшилося із 16% у 1979 році до 37% у 2014-му, тобто більш ніж удвічі.
Представництво жінок серед депутатів, обраних до Європарламенту сусідками України, становить: від Румунії та Словаччини по 31%, від Польщі 24%, від Угорщини 19%. Для порівняння: серед депутатів(ок) Верховної Ради – близько 10% жінок.
Україна є однією з 189-ти країн, які схвалили Декларацію тисячоліття ООН під час сесії Глобальної асамблеї Організації Об’єднаних Націй 2000 року. Серед восьми стратегічних цілей тисячоліття для розвитку всього людства, які визнала й Україна, забезпечення гендерної рівності та прав і можливостей жінок посідає третє місце, поступаючись лише цілям подолання крайньої бідності та голоду і забезпечення загального доступу до освіти.
Наприкінці липня президент Петро Порошенко наголосив на важливості ролі жінок, особливо політикинь, у реалізації свого мирного плану. Подивимося, як втілюватимуть правильні настанови голови держави при висуненні кандидатів від президентської партії на дострокових парламентських виборах – як списочників, так і мажоритарників.
Авторитарне патріархальне суспільство в Україні має поступитися місцем демократичному, гендерно збалансованому. Для цього потрібне відверте громадське обговорення існуючих гендерних стереотипів, їх розвінчання та спростування в освітній системі та в засобах масової інформації.
Кожна жінка має право змалку дізнаватися про численні можливості працювати разом із чоловіками в суспільному житті, створені для неї завдяки розвитку науки, економіки та права, завдяки новітнім технологіям.
Кожен чоловік повинен розуміти, що жінки нарівні з чоловіками мають право діяти, публічно висловлювати свою позицію, брати участь в ухваленні та реалізації стратегічних рішень і користуватися всіма доступними суспільними благами.
Коли замість виконання своїх просвітницьких обов’язків міністр освіти Дмитро Табачник розповідає, що привабливим дівчатам варто менше вчитися, а голова національної телекомпанії Аласанія звинувачує жінок у панікерстві та пропагує “три К”, це може свідчити або про несумісність сексистів із займаними посадами, або про нерозуміння ними засад демократії.
І тут для громадянського суспільства не може бути “своїх” і “чужих”. Якщо посадовець відступає від засадничого принципу недискримінації в демократичному суспільстві – слід міняти посадовця, а не принципи.
