Автор Левчина Вероніка 
Понад 143 мільйони людей проживають сьогодні на території Росії. За міжнародними оцінками на середину 2026 року, ця цифра щороку зменшується на 500–600 тисяч осіб. Найбільша за площею країна світу вже кілька десятиліть переживає стійке природне скорочення населення, а події останніх років лише прискорили цей процес. Низька народжуваність, висока смертність, старіння суспільства та масовий відтік молоді створюють ситуацію, якої не спостерігалося навіть у найважчі періоди минулого століття.
Офіційні російські дані на початок 2025 року показували близько 146 мільйонів постійних жителів. Міжнародні джерела, зокрема Worldometers, дають дещо нижчу оцінку — 143,4 мільйона на середину 2026-го з річним темпом скорочення 0,42 %. Різниця пояснюється методикою підрахунку, включенням або виключенням окремих територій та зростаючою закритістю статистики. З 2025 року Росстат припинив публікацію багатьох демографічних показників, що ускладнює точний аналіз.
Динаміка чисельності та історичний контекст
Населення Росії досягло піку наприкінці 1980-х — близько 148–149 мільйонів. Після розпаду СРСР почався спад, який посилився в 1990-ті через економічну кризу, зростання смертності та падіння народжуваності. У 2000-х державні програми материнського капіталу та покращення медичної допомоги дещо сповільнили темпи зменшення. Однак з 2016–2017 років природний убуток знову прискорився, а після 2022 року став особливо помітним.
Сьогодні Росія залишається дев’ятою за чисельністю населення країною світу, але поступається за цим показником кільком державам з набагато меншою територією. Густота населення в середньому становить лише близько 8 осіб на квадратний кілометр — один з найнижчих показників серед великих країн. При цьому майже три чверті людей зосереджені на європейській частині території, яка займає значно меншу площу.
Народжуваність, смертність та природний рух населення
Сумарний коефіцієнт народжуваності в Росії тримається на рівні 1,4–1,5 дитини на одну жінку — значно нижче рівня простого відтворення (2,1). У 2024 році народилося приблизно 1,22 мільйона дітей, і тенденція до подальшого зниження зберігається. Причини криються не лише в економіці. Молоді пари відкладають народження дітей через високу вартість житла в містах, нестабільність доходів, відсутність впевненості в завтрашньому дні та зміну життєвих пріоритетів.
Смертність залишається високою — близько 14 осіб на тисячу населення. Частково це наслідок старіння суспільства, частково — наслідки способу життя попередніх десятиліть: високе споживання алкоголю, куріння, дорожньо-транспортні пригоди та серцево-судинні захворювання. Очікувана тривалість життя становить близько 73 років загалом. При цьому жінки живуть у середньому 77–78,5 року, а чоловіки — 67–68,5 року. Такий гендерний розрив у 10–11 років — один з найбільших у світі.
Вплив війни на демографічну ситуацію
Повномасштабна війна проти України стала потужним каталізатором демографічних проблем. Прямі втрати серед військових — сотні тисяч загиблих і поранених, переважно чоловіків призовного та репродуктивного віку. Незалежні оцінки (BBC Russian Service та Mediazona) підтверджують понад 170 тисяч загиблих станом на початок 2026 року, а загальна кількість втрат (убиті та поранені) перевищує 500–700 тисяч за різними підрахунками.
Додатковий тиск створює еміграція. Після оголошення мобілізації у 2022 році країну покинули сотні тисяч молодих освічених людей — IT-фахівців, інженерів, лікарів, викладачів, підприємців. Багато з них осіли в Туреччині, Сербії, Вірменії, Казахстані, країнах Європи та Центральної Азії. Цей відтік «мізків» та репродуктивного потенціалу посилює кризу в довгостроковій перспективі. Народжуваність у 2023–2025 роках впала частково саме через відсутність молодих чоловіків та загальну атмосферу невизначеності.
Гендерний дисбаланс та його соціальні наслідки
У Росії проживає приблизно на 10 мільйонів більше жінок, ніж чоловіків. Цей розрив сформувався історично — через Другу світову війну, високий рівень чоловічої смертності в мирний час та тепер посилений воєнними втратами. Особливо помітний він у вікових групах старше 40 років.
Наслідки відчуваються у повсякденному житті: у багатьох регіонах жінки середнього віку стикаються з труднощами створення сім’ї, зростає кількість одиноких матерів, а в селах дедалі частіше залишаються самотні літні жінки, які самі ведуть господарство. У великих містах ситуація дещо краща завдяки внутрішній міграції, але загальна диспропорція впливає на шлюбний ринок, народжуваність та психологічний стан суспільства.
Етнічний склад та роль міграції
Згідно з переписом 2021 року, етнічні росіяни становили близько 71,7 % населення (приблизно 105,6 мільйона осіб) — помітне зниження порівняно з 77,7 % у 2010 році. Частка зменшується як через нижчу народжуваність у цій групі, так і через самоідентифікацію частини людей з іншими національностями.
Найбільші меншини — татари (близько 3,2 %), чеченці, башкири, чуваші, аварці та інші народи Кавказу та Поволжя. Деякі з них мають вищий рівень народжуваності. Значну роль відіграє трудова міграція з країн Центральної Азії — Таджикистану, Узбекистану, Киргизстану. Мільйони людей приїжджають на роботу, часто тимчасово, але їхня присутність помітно змінює вигляд великих міст: ринки, сфера послуг, будівництво, а іноді й школи стають більш багатомовними та багатокультурними.
Регіональні відмінності в розселенні
Населення розподілене вкрай нерівномірно. Центральний федеральний округ налічує понад 40 мільйонів жителів, при цьому Москва та Московська область разом — близько 20 мільйонів. Санкт-Петербург з областю додає ще кілька мільйонів. Натомість Сибір та Далекий Схід, що займають більшу частину території, мають низьку густоту — часто менше 3 осіб на квадратний кілометр, а в окремих районах — менше однієї.
Багато сіл у центральній Росії та на півночі спорожніли. Школи та лікарні закриваються через відсутність дітей та пацієнтів. Молодь їде до мегаполісів або за кордон, залишаючи за собою порожні будинки та старіюче населення. У той самий час у столицях та великих містах триває внутрішня міграція, що посилює навантаження на інфраструктуру.
Цікаві факти про населення Росії
Цікаві факти про населення Росії
- Гендерний розрив перевищує 10 мільйонів осіб — одна з найбільших диспропорцій серед великих країн.
- Медіанний вік населення становить близько 40,7 року, і країна продовжує швидко старіти.
- Попри гігантську територію, середня густота населення — лише близько 8 осіб на км², а в деяких районах Сибіру та Далекого Сходу — менше 1 особи на км².
- У 2021 році частка етнічних росіян вперше за десятиліття опустилася нижче 72 % за даними перепису.
- Політика материнського капіталу та інших заходів підтримки сімей не змогла повернути народжуваність до рівня відтворення населення.
Прогнози та довгострокові виклики
Демографічні прогнози виглядають невтішними. Навіть за оптимістичними сценаріями до 2030–2035 років населення може скоротитися до 140–142 мільйонів, а до середини століття — нижче 136 мільйонів. Старіння суспільства посилює навантаження на пенсійну систему та охорону здоров’я. Лабораторні сили скорочуються, що створює проблеми для економіки та армії.
Держава продовжує впроваджувати програми заохочення народжуваності, але структурні проблеми — економічна нестабільність, житлова криза, наслідки війни та загальна атмосфера невизначеності — обмежують їхню ефективність. Міграція з Центральної Азії частково компенсує нестачу робочої сили, проте змінює соціальний та культурний ландшафт країни.
У маленьких містах та селах дедалі частіше можна почути, як місцеві жителі кажуть: «Молодь усе повиїжджала». У великих містах молоді пари відкладають весілля та народження дітей, зважуючи ризики. Ці особисті рішення в сукупності формують загальну картину — Росія входить у фазу глибокої демографічної трансформації, наслідки якої будуть відчутні ще десятиліттями.