By Левчина Вероніка 
Австралійський ультрамарафонець Філ Гор здолав 1019,92 км за 152 години. Майже не спав і щогодини виходив на коло 6,71 км. У раціоні були Coco Pops, цукерки, м’ясні пироги та чизбургери.
Дистанція дорівнює приблизно 24 марафонам. На перший погляд здається, ніби якість їжі не має значення. Насправді потреба офісного дня і шостої доби безперервного бігу кардинально різняться.
Навіщо на ультрадистанції швидкі вуглеводи
Під час довгого навантаження тіло бере енергію з вуглеводів. Потрібні продукти, які швидко її дають і які реально з’їсти після багатьох годин руху.
Тому на дистанції з’являються гелі, солодкі напої й батончики. Дослідження показують: вуглеводи під час тривалого зусилля підтримують працездатність. Стратегію підбирають індивідуально.
Це їжа під конкретне завдання, а не зразок щоденного меню.
Кишківник теж готують заздалегідь
Атлети тренують не лише ноги й серце. Є практика gut training — поступове привчання шлунка й кишківника до великої кількості вуглеводів під час бігу.
Продукти, дози й частоту перевіряють до старту. На ультратрейлах розлади травлення фіксують у 65–82% учасників. Попередня адаптація може зменшити цей ризик.
Те, що допомагає фінішувати, не стає здоровим раціоном для звичайного життя. На дистанції обирають доступну енергію й менше клітковини. Це компроміс заради результату.
Якщо ви не біжите кілька діб поспіль, постійно закидати організм швидкими вуглеводами немає сенсу. Історія Гора цікава іншим: меню шостої доби забігу — поганий шаблон для тих, хто просто хоче харчуватися здоровіше.