By Левчина Вероніка 
Збирати дрова в посадці без спеціального дозволу в Україні заборонено. Навіть сухостій, повалені стовбури чи великі гілки залишаються власністю держави, громади або балансоутримувача — лісгоспу, дорожньої служби чи місцевої ради. Полезахисні смуги та захисні насадження підпадають під той самий правовий режим, що й лісові ресурси.
Єдиний виняток — дрібний хмиз діаметром до 3–5 см, що вже лежить на землі, опале листя, хвоя та кора для особистих потреб у мінімальному обсязі. Усе інше вимагає лісорубного квитка або офіційної купівлі готових дров. Порушення тягне адміністративні штрафи від кількох сотень гривень і відшкодування збитків, а при значних обсягах — кримінальну відповідальність.
У 2026 році процес отримання законного палива спрощено через електронні сервіси, але контроль за самовільним збором став жорсткішим. Розуміння цих правил дозволяє уникнути протоколів і забезпечити тепло без ризику.
Чому посадки під особливим захистом і що каже закон
Полезахисні лісові смуги, насадження вздовж доріг, річок і полів виконують критичну роль: стримують ерозію, захищають урожай від вітрів і пилових бур, зберігають вологу в ґрунті. Саме тому законодавство ставиться до них як до стратегічного ресурсу, а не як до «нічийного» сухостою.
Лісовий кодекс України в статті 66 дозволяє громадянам вільно збирати для власного споживання дикорослі рослини, ягоди, гриби, квіти та горіхи без дозволу. Деревина ж належить до спеціального використання лісових ресурсів. Стаття 69 прямо вимагає лісорубного або лісового квитка для будь-якої заготівлі на виділеній ділянці. Захисні насадження лінійного типу площею від 0,1 гектара входять до лісового фонду, навіть якщо землі під ними формально віднесені до сільськогосподарських угідь.
Правила утримання полезахисних смуг, затверджені Кабінетом Міністрів, забороняють самовільне втручання. Балансоутримувач — місцева громада, дорожня служба чи спеціалізоване підприємство — відповідає за стан насаджень. Самовільний збір гілок чи стовбурів прирівнюється до незаконної заготівлі, незалежно від того, сухе дерево чи свіже.
Навіть дерево, яке лежить після буревію, залишається ресурсом, що належить державі або громаді. Його можна забрати лише після офіційного дозволу.
Тонка межа між дозволеним хмизом і забороненою деревиною
Багато хто вважає, що «якщо гілка вже впала — вона нічия». Закон дивиться інакше. Дозволено збирати лише те, що не шкодить насадженню і не вимагає інструментів для заготівлі.
Без документів можна брати:
- дрібні сухі гілочки діаметром до 3–5 см, що лежать на землі;
- опале листя, хвою, кору, шишки;
- лісову підстилку для компосту чи розпалювання багаття в мінімальному обсязі.
Категорично заборонено зрізати чи пиляти будь-які стовбури (навіть повністю сухі), великі гілки, чагарники, а також вивозити деревину фурою чи причепом. Наявність пилки чи сокири в руках на території посадки вже може стати підставою для протоколу.
Межа часто проходить по діаметру та обсягу. Один-два оберемки тонкого хмизу для багаття лісники зазвичай не чіпають. Але якщо людина систематично вивозить матеріал, що виглядає як дрова, — це вже самовільна заготівля.
Які штрафи та наслідки чекають у 2026 році
Адміністративна відповідальність передбачена кількома статтями Кодексу України про адміністративні правопорушення. За незаконну порубку та пошкодження дерев (стаття 65) громадянам загрожує штраф від 510 до 1020 гривень. За знищення чи пошкодження саме полезахисних смуг і захисних насаджень (стаття 65-1) — від 510 до 765 гривень для громадян і значно більше для посадових осіб.
За порушення порядку заготівлі деревини (стаття 64) штрафи стартують від 102–238 гривень. Повторне порушення протягом року суттєво підвищує суми. Окрім штрафу, майже завжди вимагають відшкодування збитків, розрахованих за спеціальними таксами. Ці суми часто перевищують сам штраф у кілька разів.
Якщо вартість незаконно добутої деревини перевищує певний поріг (станом на 2026 рік — близько 30 тисяч гривень), можлива кримінальна відповідальність за статтею 246 Кримінального кодексу. Тоді вже йдеться про штрафи в десятки тисяч гривень або обмеження волі.
У нашій практиці ми стикалися з випадком, коли мешканець села вивіз кілька кубометрів повалених після бурі дерев із полезахисної смуги біля дороги. Його зупинили патрульні, склали протокол, вилучили деревину, а згодом суд зобов’язав сплатити штраф і відшкодування. Людина щиро вважала, що «рятує» ресурс від гниття, але закон не робить винятків для таких намірів.
Як отримати дрова законно: від звернення до лісництва до онлайн-замовлення
Найпростіший і найбезпечніший шлях — купити готові дрова у Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» або його філій. На одну особу дозволено до 15 кубічних метрів на опалювальний сезон. Достатньо звернутися до найближчого лісництва з паспортом та ідентифікаційним кодом, написати заяву, оплатити рахунок і забрати продукцію зі складу.
У багатьох регіонах працює електронний сервіс замовлення. Через портал «Дія» або платформу «ЕкоСистема» можна подати заявку на лісорубний квиток, якщо йдеться про спеціальне використання. Для звичайних громадян квиток видається переважно постійним лісокористувачам, тому купівля готових дров залишається основним варіантом.
Для посадок, що перебувають на балансі місцевої громади чи дорожньої служби, потрібно звертатися безпосередньо до балансоутримувача. Іноді громади організовують централізовану заготівлю сухостою і розподіляють його серед жителів за невелику плату або безоплатно для вразливих категорій.
За моїм досвідом спілкування з лісниками протягом останніх сезонів, у більшості лісництв є залишки паливних дров. Ціни коливаються залежно від регіону та породи деревини, але легальна покупка завжди виходить дешевше, ніж штраф плюс відшкодування.
Поширені помилки, через які люди потрапляють під протокол
Найчастіші промахи повторюються з року в рік і майже завжди закінчуються однаково.
- «Дерево вже лежить і гниє — ніхто не пошкодує». Закон не розрізняє «корисне» і «марне» дерево. Мертва деревина є частиною екосистеми і власністю балансоутримувача.
- «Я беру лише для себе, невеликий обсяг». Обсяг не звільняє від відповідальності, якщо матеріал підпадає під визначення деревини, а не лісової підстилки.
- «У нас у селі всі так роблять». Масовість порушення не робить його законним. При посиленому контролі штрафи отримують усі учасники.
- «Це не ліс, а просто посадка біля поля». Полезахисні смуги мають окрему статтю відповідальності саме через їхню захисну функцію.
- «Я подумав, що можна після буревію». Навіть після стихійного лиха заготівлею займаються спеціальні служби. Самовільний вивіз заборонений.
Ці помилки часто виникають через відсутність актуальної інформації та надію на «авось». Реальність 2026 року показує, що патрулювання та фіксація порушень стали системнішими.
Регіональні особливості та сезонні нюанси
У прифронтових і прикордонних областях діють додаткові обмеження на відвідування лісів і насаджень з міркувань безпеки. Перед виходом варто перевірити місцеві розпорядження військових адміністрацій.
У степових і лісостепових регіонах полезахисні смуги особливо цінні, тому контроль тут традиційно жорсткіший. У Карпатах і на Поліссі більше уваги приділяють санітарним рубкам, але самовільний збір усе одно заборонений.
Осінньо-зимовий період — пік попиту на дрова. Саме тоді зростає кількість протоколів. Водночас саме восени лісгоспи активно реалізують паливну деревину. Планувати закупівлю краще заздалегідь, щоб уникнути ажіотажу.
Чек-лист перед виходом у посадку
Перш ніж брати мішок чи пилку, пройдіться по цьому списку:
- Чи є у вас письмовий дозвіл або лісорубний квиток на цю конкретну ділянку?
- Чи належить насадження до полезахисної смуги, смуги відводу дороги чи іншого захисного типу?
- Чи збираєте ви лише дрібний хмиз діаметром до 3–5 см, що вже лежить на землі?
- Чи не перевищує обсяг «особисті потреби» і чи не виглядає він як заготівля дров?
- Чи перевірили ви місцеві обмеження на відвідування лісів у вашому регіоні?
- Чи готові ви пояснити походження деревини, якщо вас зупинять?
Якщо хоча б на одне питання відповідь «ні» — краще залишити ідею самовільного збору.
Питання, які найчастіше ставлять читачі
Чи можна збирати гілки, які зрізали комунальні служби?
Якщо гілки вже складені і вивезені за межі насадження, іноді їх можна забрати за згодою служби. Але на території посадки — ні.
Що робити, якщо дерево впало на мою ділянку з посадки?
Зверніться до балансоутримувача. Вони можуть дозволити прибрати небезпечне дерево і залишити деревину вам, але потрібне офіційне рішення.
Чи штрафують за зберігання дров без документів у дворі?
Окремого штрафу за саме зберігання немає. Проблеми виникають при перевезенні або якщо доведуть незаконне походження.
Чи можна отримати дрова безкоштовно для багатодітних чи пенсіонерів?
У деяких громадах існують місцеві програми підтримки. Варто звернутися до сільської чи міської ради.
Як перевірити, кому належить конкретна посадка?
Зверніться до місцевої ради, Держгеокадастру або дорожньої служби. Вони підкажуть балансоутримувача.
Законні шляхи існують і працюють. Купівля дров через офіційні канали, звернення до громади за дозволом на санітарну рубку чи використання власної ділянки — усе це надійніше, ніж ризик протоколу. Тепло в домі не повинно коштувати спокою і грошей на штрафи.