By Левчина Вероніка 
Кирило Олексійович Буданов народився 4 січня 1986 року в Києві. Сьогодні він — генерал-лейтенант, Герой України і керівник Офісу Президента з 2 січня 2026 року. Ця людина пройшла шлях від офіцера спецназу Головного управління розвідки до однієї з найвпливовіших фігур у державі. Його ім’я асоціюється з точними ударами по ворогу, обмінами полоненими й холоднокровним розрахунком у найскладніші моменти війни.
Хлопчик із лівого берега Дніпра з дитинства захоплювався фільмами за участю Жана-Поля Бельмондо, особливо стрічкою «Професіонал». Плавання в Криму, де він проводив багато часу, виробило в ньому витривалість і любов до води. Ці якості пізніше стали в пригоді під час морських і диверсійних операцій. У 2003 році він вступив до Одеського інституту Сухопутних військ на факультет аеромобільних військ і закінчив його 2007-го з лейтенантськими погонами.
Одразу після випуску Буданов потрапив до спецпідрозділів Головного управління розвідки Міністерства оборони. Там він пройшов жорстку школу, включно з підготовкою в рамках підрозділу, який співпрацював із американськими партнерами. З 2014 року, коли Росія розпочала агресію на Донбасі, молодий офіцер опинився в гущі боїв. Три поранення, одне з яких важке, не зупинили його. Він повертався на позиції, щойно лікарі дозволяли.
У 2016 році Буданов особисто очолив невелику групу з п’яти спецпризначенців. Вони висадилися на західному узбережжі окупованого Криму, доставили вибухівку й зброю, вступили в бій із групою ФСБ «Вимпел» і знищили підполковника Романа Каменєва. Група повернулася без втрат. Ця операція стала першим серйозним сигналом, що Україна не змирилася з анексією півострова.
З 2018 по 2020 рік він виконував секретні завдання, деталі яких досі закриті. Короткий період роботи заступником директора департаменту Служби зовнішньої розвідки завершився 5 серпня 2020 року. Президент Володимир Зеленський призначив 34-річного полковника начальником Головного управління розвідки. Це призначення багатьох здивувало. Молодий офіцер отримав під контроль структуру, яка мала стати одним із найефективніших інструментів у майбутній війні.
Під керівництвом Буданова ГУР перетворилося на структуру, здатну завдавати ударів далеко за лінією фронту. Розвідники зривали плани російського десанту під Києвом у лютому 2022-го, допомагали обороняти Бучу, Ірпінь і Сєвєродонецьк. У березні–травні того ж року саме він спланував серію вертолітних рейсів на Азовсталь. Сім польотів доставили боєприпаси, медикаменти, засоби зв’язку й евакуювали важкопоранених. Кожен виліт проходив над окупованою територією під вогнем.
Звільнення острова Зміїний улітку 2022 року, повернення «вишок Бойка» в 2023-му, рейди на Тарханкут, удари безпілотними катерами Magura по кораблях Чорноморського флоту — усі ці операції несли відбиток його підходу. Буданов вимагав від підлеглих точності, ініціативи й готовності ризикувати. Він сам неодноразово з’являвся на передових позиціях, що викликало повагу в бійців.
Паралельно він очолив Координаційний штаб з питань поводження з військовополоненими. Під його керівництвом відбулися великі обміни, зокрема звільнення понад двохсот захисників Азовсталі восени 2022 року. Робота з полоненими вимагала не лише військової логіки, а й дипломатичної витримки.
У 2021 році Буданов отримав звання бригадного генерала, у 2022-му — генерал-майора, а у вересні 2023-го став наймолодшим генерал-лейтенантом в українській армії. 8 лютого 2024 року Президент присвоїв йому звання Героя України з врученням ордена «Золота Зірка». Він уже був повним кавалером ордена «За мужність» і кавалером Хреста бойових заслуг.
2 січня 2026 року життя зробило новий крутий поворот. Володимир Зеленський запропонував Буданову очолити Офіс Президента після відставки Андрія Єрмака. Розвідник прийняв пропозицію. На посаді начальника ГУР його змінив Олег Іващенко. Тепер колишній головний розвідник країни координує роботу найближчого оточення Президента, бере участь у переговорах, займається питаннями безпеки й дипломатії. У березні 2026-го він додатково очолив Раду з питань підтримки підприємництва.
Особисте життя Буданова завжди залишалося в тіні. Перший шлюб 2009 року закінчився розлученням. У ньому народився син, про якого публічно майже нічого не відомо. У серпні 2013-го в поїзді Одеса–Київ він познайомився з Маріанною. Вони одружилися 25 жовтня 2014 року. Маріанна — психологиня, волонтерка Головного військового шпиталю у 2015–2017 роках, колишній радник мера Києва з питань запобігання корупції. У листопаді 2023-го її отруїли важкими металами. Вона вижила й продовжує бути поруч із чоловіком. Буданов неодноразово говорив, що дружина — його найбільша цінність і що разом вони здатні подолати будь-що.
Він пережив понад десять замахів. У квітні 2019-го російський агент заклав міну під його Chevrolet Evanda. Вибух стався раніше, ніж планували вбивці. Машина була знищена, але Буданов залишився живим. Такі епізоди лише зміцнили його репутацію людини, яку важко знищити.
Цікаві факти про Кирила Буданова
- У кабінеті тримає кота, канарку й двох жаб. Тварини стали частиною його робочого простору.
- У 2024 році закінчив курс «Стратегічна архітектура» в Києво-Могилянській бізнес-школі, а раніше вступив до аспірантури Острозької академії.
- У червні 2026 року відмовився від польського ордена «За заслуги» на тлі дипломатичної напруги між країнами.
- Російські суди неодноразово оголошували йому заочні вироки за організацію диверсій і ударів по території РФ.
- Буданов особисто брав участь у переговорах про евакуацію захисників Азовсталі й навіть залучав до процесу представників Ватикану.
Стиль управління Буданова в Офісі Президента помітно відрізняється від попередників. Він менше говорить і більше діє. Колеги відзначають його звичку вимагати конкретних результатів, а не красивих звітів. У переговорах із західними партнерами, включно зі зустрічами в Білому домі влітку 2026 року, він наголошує на необхідності тиску на Росію й збереження єдності всередині України.
Його прогнози щодо війни завжди були жорсткими й реалістичними. Він неодноразово попереджав, що Росія не відмовиться від своїх цілей добровільно, і що лише сила змусить Кремль сісти за стіл серйозних переговорів. У серпні 2026-го Буданов підтвердив, що Україна продовжує операції впливу на російську територію, відкидаючи прив’язку до конкретних термінів. «Головне — результат», — коротко сформулював він.
Сьогодні Кирило Буданов стоїть на перетині військової логіки й державної політики. Він бачив війну з окопів і з кабінетів. Він знає ціну кожної операції й кожної помилки. Його шлях від молодого лейтенанта спецназу до керівника Офісу Президента відображає трансформацію самої України — від країни, що захищалася, до держави, яка вчиться вести складну багаторівневу боротьбу.
Людина з осколком під серцем (як іноді пишуть про його поранення) продовжує рухатися вперед. І поки війна триває, його досвід розвідника залишається одним із найцінніших ресурсів країни.