Із сексизмом, як обурливим явищем, намагаються боротися не лише за допомогою просвіти. Останнім часом і в Україні, і в Європі тривають спроби впровадити відповідальність за сексизм на законодавчому рівні. Проте робота ця виявляється нелегкою, адже потрідно зробити так, щоб права і свободи людини не постраждали через заборони.
У липні 2014 Верховна Рада повернула на допрацювання проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо заборони проявів сексизму у рекламі. Законотворці прислухались до думки спеціалістів з головного науково-експертного управління, які обґрунтували, що цей законопроект не потрібен.
Законопроект був винесений на обговорення ще у травні 2013 року. І розробляли його з метою «законодавчого врегулювання заборони реклами, яка вміщує твердження неповноцінності, перевагу однієї статі над іншою, підбурює до гендерної ненависті або насильства і обмови особи або групи осіб за ознакою статі». Та думку експертів з головного управління, порушені у законопроекті питання достатньою мірою врегульовані чинним законодавством України. Натомість порадили звернути увагу на чіткіше визначення терміну «сексизм».
В Комітеті з прав людини, де розглядали законопроект, зауважили, що визначення терміну «сексизм» є недостатніми. Необхідно також передбачити і механізми протидії цьому явищу та відповідальність за його вчинення. Окрім цього, недосконалим є і саме визначення, що може нести загрози свободі слова. З певними проблемами під час спроб вирішити проблему на законодавчому рівні зтикаються і в європейських країнах.
У Бельгії планують карати і за особисті образи, і за виступи у ЗМІ
Політична більшість в країні визначається з прийняттям нового закону, за яким каратимуть за сексизм. За час обговорення законопроекту, його розглядали під різними точками зору і піддавали критиці, повідомляє Washington Post
У новому Законі поняття «сексизм» означатиме будь-який жест чи дію, що передбачає вираження презирства до людини через її стать чи розглядає людину як нижчу істоту, зводить людину до рівня самого сексуального об’єкту і порушує чиюсь гідність. Будь-хто визнаний винним, буде покараний позбавленням волі на термін від одного місяця до одного року і/або штрафу.
– Закон охоплюватиме не лише особисті образи, а й те, що було сказано про людей у пресі чи в інших ЗМІ, – пояснює координатор Центру дискримінації права в університеті міста Левен Джогчум Врілінк. – Відтак, вже у близькому майбутньому злочином стане публікація газетних статей чи запис у блозі, в якому йтиметься про те, що політик, журналіст, злочинець чи будь-хто інший є нижчим і заслуговує презирства лише через свою стать. Такі твердження матимуть ефект порушення чиєїсь гідності.
Більше того, закон можна застосувати не лише до заяв про конкретних людей, а й до заяв про чоловіків або жінок в цілому чи про конкретні підгрупи чоловіків та жінок.
У пояснювальній записці до законопроекту йдеться, що це визначення має «перевагу у включенні ряду фактів, які не підпадають під вже існуючі положення кримінального законодавства». Правозахисники турбуються, що це відкриває широкі можливості для цензури за допомогою запропонованого закону.
Постраждати можуть жіночи романи, реп та свобода слова
Є у дослідників й інші побоювання. Закон у нинішньому вигляді може ставити під удар свободу слова. Текст документу складений настільки незрозуміло, що його можна тлумачити по-різному у залежності того, з чим його порівнювати.
Побічним ефектом, який ускладнює переслідування за сексизм є те, що навіть одне недоведене звинувачення когось у сексизмі може перетворитися на наклеп. А за наклеп існує кримінальна відповідальність. Адже , відповідно до бельгійського законодавства, звинувачення людини у скоєнні злочину, за який особа насправді не була засуджена, є правопорушенням.
До слова, закон значно почистити поліці книгарень і бібліотек. Наразі багато книжок заслуговують судового переслідування, адже практично кожен романтичний роман складається з сексистських стереотипів.
Ще гірша ситуація з реперами, у чиїх текстах жінки регулярно згадуються як «шльондри» і у чиїх відеокліпах знімаються напівоголені жінки, котрі таким чином «применшуються лише до їхнього сексуального значення». Заради справедливості важливо відзначити, що феміністським групам закон заборонить зображати і чоловіків в несприятливому «применшеному» світлі.
Прихильники закону стверджують, що на практиці все буде не так погано
Але усі усвідомлюють, що існуючий закон дає можливість переслідувати практично будь-кого тоді, коли хочеться. Це може призвести до свавілля і неприйнятного рівня правової невизначеності.
Питання кримінального права вимагають від законодавців точних визначень, адже це дозволить громадянам впевнено будувати свою поведінку і надасть захист від зловживань державної влади. Втім, на думку координатора Центру дискримінації права в університеті міста Левен Джогчума Врілінка, існуючий законопроект залишає бажати кращого. Дивує Вірлінка й те, що в бельгійському праві немає подібного захисту від будь-яких інших явищ з часткою «изм». Скажімо, навіть расизм не карається. Забороненими вважаються лише такі його конкретні прояви як підбурювання до расової ненависті та насильства.
Відтак, новий закон введе форму привілейованого захисту від дискримінації лише за наявністю сексистських образ. Очікується, що представники інших груп та меншин вже незабаром вимагатимуть, щоб їхній захист піднявся на такий самий рівень.
Франція бореться із сексизмом на робочих місцях
У Франції вирішили долати повсякденний сексизм за допомогою рекомендацый. Старший радник з питань професійної рівності поміж чоловіками та жінками (CSEP) Бріджит Грезі розпорядилася дослідити випадки сексизму на підприємствах взимку 2013 року і розробити рекомендації. Ниже – цитати з її бесіди з журналістами francetvinfo.fr
Найнебезпечніші вирази – ті, які складно парирувати
Сексизм вочевидь є присутнім не тільки на підприємствах. Його коріння – гендерні стереотипи, які конструюються в дуже ранньому віці. Його прояви можна побачити в різних сферах суспільства. Це й сексуальні домагання як на вулиці, так і в сім’ї, різний підхід у вихованні у маленьких хлопчиків та дівчат, медіа і публіцистика. Навіть у побуті, наприклад, в магазині, коли продавець автоматично звертається з більшою довірою до чоловіка, щоб обговорити якісь технічні питання – це прояв стереотипів.
Говорити про сексизм на роботі дуже довго вважалось табу. Хоча моральне чи сексуальне домагання є чітко визначеним юридично і передбачає можливість подати скаргу. Але правового захисту проти сексизму немає, хоча він теж має наслідки і викликає страждання.
Реагуйте і пояснюйте свої відчуття
Про сексизм треба знати, вміти розпізнавати його. Погана реакція на нього перехід у “протистояння”. Це так би мовити, тактика “зуб за зуб”. Наприклад, заплакати або просто рішуче вийти з кімнати. Такий вид поведінки зазвичай приносить ефект неминучого бумерангу, який може призвести до ескалації конфлікту.
Франція планує кроки здолання сексизму
За проявами дискримінації і сексизму у Франції спостерігає Старший радник з питань професійної рівності поміж чоловіками та жінками (CSEP). Вже були ратифіковані чотири види рекомендацій. Ми хочемо, щоб проблематика стала помітною, проблема – видимою. Щоб ці теми краще висвітлювались і досліджувались великими установами, такими як Національний інститут статистики і економічних наук (INSEE). Також ми пропонуємо створити робочу групу для виявлення сексизму на робочих місцях, чутливіше та розвивати засоби правого захисту. Але ми також мусимо подумати про способи вираження своїх поглядів та заохочувати жінок звертатись зі скаргами до керівництва або до HR відділів для того, аби уникнути страждань від сексизму.
Вперше організації із соціального захисту та політики, які відповідають за цей напрямок, об’єднались для вирішення питання сексизму. Це можна назвати внутрішнім проривом. Ми також шукаємо способи для надання юридичної оцінки проявам сексизму.
