За даними Державної служби статистики рівень безробіття в Україні зростає. Серед зареєстрованих безробітних більшість складають жінки. Ситуація ускладнюється не тільки зменшенням пропозицій на ринку праці, а й проблемами, з якими жінки стикаються абсолютно на всіх етапах працевлаштування. Незважаючи на те, що тема дискримінації жінок на ринку праці активно обговорюється в суспільстві вже багато років, ця тема досі не отримала уваги на глобальному рівні – державному.
Безробіття з жіночим обличчям
В умовах нестабільної політичної та економічної ситуацій український ринок праці переживає не найкращі свої часи: кількість вакансій зменшується, а пропозицій – росте. Так, за даними Київського міського центру зайнятості у столиці зареєстровано понад 15 тисяч безробітних. Більше 9 тисяч з них – жінки. Вакансій на всіх – понад 7 тисяч. Звичайно, що забезпечити усіх роботою в таких умовах неможливо. І хоча за останні півроку жінок працевлаштували більше, ніж чоловіків, саме жінкам працедавці відмовляють частіше.
– Незважаючи на те, що сьогодні в Україні жінки та чоловіки мають однакові права у сфері праці, для більшості працездатних жінок адаптація до ринкових змін в економіці проходить надто важко. Об’єктивно жінки є менш конкурентоспроможною категорією на ринку праці. Це виявляється у зайнятості за наймом, підприємницькій діяльності, професійному та кар’єрному зростанні. Поєднання жінками суспільних функцій, пов’язаних з їхньою професійною діяльністю, та сімейних обов’язків змушує їх іноді відмовлятися від професійного зростання взагалі. У результаті програє як суспільство, так і сама жінка, тому що залишається нереалізованою значна частина її духовного та інтелектуального потенціалу, – зазначає начальник відділу інформації, зв’язків з громадськістю та ЗМІ Київського міського центру зайнятості Олександр Ганієв.
Жінки під ударом?
У рекрутингових компаніях стверджують, що якщо жінкам зараз і складно знайти роботу, то в більшості випадків – не через дискримінацію, а через кризу, котра охопила Україну. І на фоні цієї кризи непросто всім здобувачам.
– Я не можу сказати, що положення жінки на ринку праці зараз менш вигідне, ніж у чоловіків, – каже директорка з рекрутингу кадрового холдингу «Анкор» в Україні Ірина Пруднікова. – Але 93% наших клієнтів – середні та великі міжнародні та українські компанії, які суворо дотримуються українського законодавства. І вони знають, що за законами України роботодавці не мають права дискримінувати пошукачів за статевою ознакою, за віком, релігійними вподобаннями, станом здоров’я та іншими ознаками.
Також Ірина Пруднікова наголошує, що зараз конкурентоспроможними на ринку праці є не жінки або чоловіки, а професіонали, чий досвід сприятиме розвитку бізнесу компанії-роботодавця.
– Якщо людина володіє навичками, знаннями, досвідом, які зазначені роботодавцем як критерії для відбору на вакантну посаду, то вона має рівні можливості у працевлаштуванні незважаючи на те, жінка це, або чоловік. Ще раз хочу підкреслити, що «АНКОР» спирається на власний досвід роботи з великим та середнім бізнесом, – каже Ірина Пруднікова.
Старший консультант з рекрутингу агентства Brain Source International Ольга Штиль також стверджує: неможна сказати, що жінки зараз менш конкурентоспроможні, ніж чоловіки.
– Порадившись з колегами, які займаються підбором персоналу, ми прийшли до висновку, що таких тенденцій не спостерігається. Мені здається, що в умовах суцільної кризи працедавці більше звертають увагу на професійні навички кандидатів, ніж на стать. Особливо, коли мова йде про керівні позиції. Звичайно, в кожного працедавця є уявлення про ідеального кандидата на ту чи іншу посаду, і часто вони формуються на основі успішного досвіду. Наприклад, якщо раніше в компанії працювала жінка, і вона була хорошим працівником, то на її місце скоріше за все захочуть взяти саме жінку. Впливають на процес побору працівників і стереотипи поділу професій на жіночі та чоловічі. Якщо ми шукаємо людину на вакансію технічного директора і працедавець бачить на цій посаді чоловіка, ми запропонуємо цю вакансію чоловікові. Але якщо до нас потрапить резюме жінки, яка захоче виконувати цю роботу і буде мати всі необхідні навички, ми можемо переконати працедавця, що йому потрібна саме ця кандидатка. Справа в тому, що в нас з працедавцями довірливі відносини, і ми можемо пропонувати їм тих кандидатів, які підходять до опису вакансії – незалежно від статі. І вони нас слухатимуть, – каже Ольга Штиль.
Незважаючи на вищесказане, Ольга Штиль не виключає того, що дискримінація жінок на ринку праці – проблема актуальна:
– Кандидатам, що шукають роботу самостійно, в цьому питанні важче. Якщо у працедавця є якісь упередження стосовно статі майбутнього працівника, людині з вулиці важко буде переконати, що вона є саме тим професіоналом, який потрібен для цієї роботи. До того ж працедавці зараз знають, що в описі вакансій стать та вік вказувати заборонено. На співбесіди ходять і чоловіки, і жінки. І тут важко об’єктивно оцінити, чому саме тій чи іншій людині відмовляють – через стать, або через недостатню кваліфікацію, – розповідає Ольга Штиль.
Дискримінація на всіх рівнях
Якщо працюючи з кадровими агентствами роботодавці та здобувачі ще можуть взаємодіяти в рамках закону, то без посередників в процесі працевлаштування правові норми порушуються на всіх етапах – починаючи ще з подачі об’яви про відкриття вакансії. В газетах та в інтернеті тисячі оголошень, де у вимогах до кандидатів зазначено стать та вік. Через те деякі вигідні професійні пропозиції залишаються для жінок взагалі недоступними.
За словами контент-експертки ТОВ «Робота Інтернешнл» Тетяни Пашкіної, усі працедавці, які користаються сервісом rabota.ua, добре проінформовані щодо законів, забороняючих у описі вакансій вказувати статеві та вікові обмеження для кандидатів. Проте деякі просто ігнорують законодавче поле.
Більше того, на фоні нестачі вакансій та високої конкуренції (особливо зважаючи на велику кількість вимушених переселенців, шукаючих роботу у крупних містах) активізуються недобросовісні люди, які сподіваються скористатися з ситуації та перетворити жінку у скрутному становищі на працівника та секс-рабиню в одному обличчі. Мова йде про засилля пропозицій, у яких натякають чи прямо вказують на те, що в службові обов’язки входить ще й надання інтимних послуг.
Керівник Дослідницького центру HeadHunter Уляна Маслова розповіла, що на hh.ua усіх працедавців ретельно перевіряють, непорядних – блокують. Такі ж само суворі правила модерації діють і на порталі rabota.ua.
– Ми доносимо інформацію до працедавців і розповідаємо, що можна, а що – ні. Також пишемо статті про те, як людям краще та ефективніше шукати роботу. Тим не менш існують недобросовісні працедавці, які розміщують на перший погляд адекватні пропозиції, але при тому не проти поєднати «приємне з корисним». Є і здобувачки, які пишуть в резюме неоднозначні фрази на кшталт «готова на все» і «виконаю будь-яку роботу», та підкріплюють це недоречними світлинами зовсім не офісного виду. На сортуванні інформації від таких авторів, які недотримуються правил, у наших модераторів іде більше 25 тисяч годин на рік!, – зазначає контент-експертка ТОВ «Робота Інтернешнл» Тетяна Пашкіна.
Таким чином, навіть якщо в описі вакансії нема нічого підозрілого, після відгуку на пропозицію жінка може отримати більш детальне роз’яснення щодо «додаткових» обов’язків на запропонованій роботі.
Директорка департаменту комунікації Міжнародного жіночого правозахисного центру «Ла Страда-Україна» Ліза Рай розповіла, що жінки дуже часто скаржаться на дискримінацію під час влаштування на роботу – від оголошень про працевлаштування до співбесід та рішення про найм.
– На нашу гарячу лінію з попередження домашнього насильства, торгівлі людьми і ґендерної дискримінації звертаються з цього приводу. Жінки розповідають, що на співбесідах у них наполегливо цікавляться «незаконними подробицями» – чи заміжні вони, чи є в них діти, чи планують дітей. Скаржаться і на такий прояв дискримінації на роботі, як сексуальні домагання. Але є ще інший бік проблеми – не всі жінки готові відстоювати свої права. Багато з них бояться «помсти» від керівництва у вигляді негативних характеристик, що може призвести до подальшої стигмації серед інших працедавців, і як наслідок – неможливість знайти іншу роботу, – каже Ліза Рай.
Взагалі скарги на дискримінацію або сексуальні домагання на роботі для України – скоріше виняток, ніж правило. Прецеденти бували, але за словами директорки юридичного департаменту Міжнародного жіночого правозахисного центру «Ла Страда-Україна» Марини Легенької, у судовій системі ще немає розуміння всієї серйозності проблеми дискримінації жінок на ринку праці, при тому, що вже не перший рік в Україні є відповідний закон. Проте, в порівнянні з минулими роками жінки стали більш обізнані у своїх правах і проявляють більшу рішучість для їх відстоювання. Ліза Рай також згадує, що успішні кейси все ж таки є.
– Можу навести за приклад історію жінки-юриста, яку намагалися звільнити через вагітність, точніше, потенційну декретну відпустку. Вона звернулася до суду. На жаль, там на неї чекала стигма: суддя не розумів, через що вона взагалі судиться та що її не влаштовує. Прямим текстом казали, що її справа – «вдома сидіти та дітей виховувати, а не по судам вештатись». Втім, вона все ж зуміла відстояти свої права, виграла суд, – розповідає Ліза Рай.
У Київському міському центрі зайнятості також нагадали, що за законом «Про зайнятість» держава гарантує кожному право на захист від будь-яких проявів дискримінації у сфері зайнятості населення – за статевими ознаками в тому числі. Більше того, з минулого року в Україні було впроваджено механізми контролю й відповідальності за порушення антидискримінаційних норм. Зокрема, розміщення оголошень, що порушують «Закон про рекламу», так звана, сексистська реклама, може коштувати працедавцю десяти мінімальних заробітних плат (наразі це 12180 грн). Контроль за дотриманням законодавства щодо змісту оголошень про вакансії покладено на Державну інспекцію України з питань праці. Саме туди радить звернутися директорка юридичного департаменту Міжнародного жіночого правозахисного центру «Ла Страда-Україна» Марина Легенька кожній людині, яка знайде некоректну пропозицію від працедавця (з натяком на інтим, чи із зазначенням віку, статі).
Реалії гендерного дисбалансу
Дослідження не було б повним без інформації про те, як в країні сприймається проблема дискримінації жінок на ринку праці – державою, працедавцями. Однак, у відповідь на інформаційний запит до Міністерства соціальної політики України ми отримали відписку: мовляв, це не публічна інформація. Публічною вважається тільки та, яка була отримана або створена представниками влади та задокументована. Виходить, що на рівні мінсоцполітики не було проведено жодного дослідження цієї проблеми? Не зафіксовано жодного факту з приводу того, як працюють закони, направлені захист від дискримінації у сфері зайнятості населення, і як їх дотримуються?.. Прикро! І дуже промовисто.
Проте деякі компанії за власної ініціативи працюють у напрямку створення рівних умов праці для жінок та чоловіків.
Так, директор з корпоративних зв’язків компанії «Київстар» Михайло Шуранов розповів, що не дивлячись на те, що сфера діяльності компанії традиційно вважається чоловічою, більш ніж 40% колективу «Київстар» складають жінки.
– У керівному складі компанії більше 112 керівників жінок. Тому можна говорити про те, що проявів гендерної дискримінації в компанії «Київстар» не має. Що стосується окремих програм розвитку кар’єри жінок, то ми не реалізуємо спеціальних проектів жіночої освіти саме з тої причини, що «Київстар» пропонує рівні умови працевлаштування, незалежно від статі робітника. Звісно, ми обов’язково враховуємо потреби наших колег, які готуються, або нещодавно стали мамами. Наприклад, в період перебуванні у відпустці по догляду за дитиною, співробітниці мають можливість працювати неповний робочий день, поступово привчаючи дитину до свого нового графіку, – розповідає Михайло Шуранов.
Приділяють увагу проблемі гендерного дисбалансу і в IT-сфері, де чоловіків зазвичай більше, ніж жінок.
Так, старший віце-президент з питань управління персоналом компанії SoftServe Рената Чучмай розповіла, що з огляду на специфіку діяльності компанії SoftServe, певний ґендерний дисбаланс – неминучий.
– У нашій компанії він пропорційний до ґендерного дисбалансу випускників технічних спеціальностей в Україні, тому в нас працює більше чоловіків, ніж жінок. Незважаючи на це, у нас є чимало успішних жінок-керівниць проектів та відділів, які виконують управлінські функції. Як досвідчений роботодавець, наша компанія розуміє, що у роботі важлива не стать людини, а її фаховість. Лише ділові та професійні якості людини впливають на кар’єрний зріст працівника (у компанії SoftServe є розроблена кар’єрна мапа, де чітко прописані необхідні для цього вимоги). Повага до колег, підтримка та взаєморозуміння – це основа нашої корпоративної культури. Ми завжди готові підтримати кожного, хто хоче вчитися та розвиватися у сфері інформаційних технологій. Знаючи про проблему дискримінації, ми створили окрему програму для дівчат та жінок у ІТ. Лише цієї осені компанія SoftServe підтримала дві суто жіночі ІТ-конференції: Django Girls та GDG Women Lviv, – розповідає Рената Чучмай.
Наталя Тонких
