Одна зі скарг, яку отримала кампанія проти сексизму Повага, стосується сексистської реклами та оголошень. У друкованому виданні «Рибні новини», яке розповсюджує ресторан «Чорноморка», у розділі «Дошка оголошень» з’явились повідомлення про вакансії – стереотипні, дискримінаційні та сексистські оголошення, в яких вказується стать бажаних співробітників, що суперечить чинному законодавству. З цього приводу “ЮрФем” звернулась зі скаргою до Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів.
Також юристки роз’яснюють, як правильно реагувати на випадки сексизму у рекламі та оголошеннях.
***
27 березня 2019 року прийняті Рекомендації CM/Rec(2019)1 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо запобігання сексизму та боротьби з ним. Відповідно до Рекомендації «сексизм – це будь-які дія, жест, візуальний прояв, вимовлені або написані слова, практика або поведінка, в основі яких лежить ідея про те, що людина або група людей гірші через свою стать…» Рекомендація також детально регламентує заходи щодо запобігання та боротьби з сексизмом у різних сферах суспільного життя. Україна входить до Ради Європи з 1995 року, а отже, національне законодавство та практика мають відповідати документам РЄ зокрема.
Сексизм – це будь-який акт, жести, візуальна репрезентація, сказані чи написані слова, практика чи поведінка, які базуються на ідеї, що особа чи група осіб є малозначимими через їхню стать.
Ідеться про дії й визначення, що виникають у публічній чи приватній сфері, онлайн чи офлайн, метою або наслідком яких є:
- порушення гідності або прав людини чи групи людей;
- спричинення фізичної, сексуальної, психологічної, соціально-економічної шкоди або страждання людині чи групі людей;
- створення ворожого, принизливого середовища;
- створення бар’єрів у реалізації прав для людини чи групи людей;
- підтримка і закріплення гендерних стереотипів.
Чинне законодавство України прямо забороняє дискримінацію в рекламі за ознакою статі. Про це йдеться в ст. 8 закону “Про рекламу”. Крім того, ст. 7 цього ж закону стверджує, що реклама не повинна містити інформації або зображень, які порушують етичні, гуманістичні, моральні норми, нехтують правилами пристойності.
Реклама не повинна принижувати чи применшувати значення людей будь-якої статі, не має пропагувати негативні стереотипи щодо гендерних ролей. Жодної пропаганди сексуальних образів та насильства, прихованого статевого змісту, двозначних висловів, демонстрації фізичного насильства. Однак часто все відбувається навпаки.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: «Хочу заміж» та жіночі груди — огляд української реклами
Також діє маркетинговий стандарт “Недискримінаційна реклама за ознакою статі”. Згідно з ним реклама не може описувати жінку або чоловіка як прикрасу чи сексуальний об’єкт, не повинна включати натяків на статеві стосунки та сексуальність людей, якщо вони нічим не пов’язані з рекламованим продуктом. Порушення посилюється, якщо сексуальність людини зображена чи описана принизливо, зневажливо, наклепницьким чином (для людської гідності) через мову, позування, вербальні або невербальні натяки тощо. Також цей стандарт вважає дискримінаційною ту рекламну продукцію, яка стверджує або натякає, що роль однієї статі в соціальному, економічному й культурному житті нижча за роль іншої.
Яка реклама є дискримінаційною? Та, яка:
- принижує гідність людей за ознакою статі;
- транслює стереотипні уявлення про інтелектуальні, фізичні, соціальні чи іншого роду переваги однієї статі над іншою;
- тиражує стереотипні ролі, що обмежують свободу життєвого вибору людини;
- використовує людину як сексуальний об’єкт із метою привернення уваги споживачів або будується на неоднозначних виразах із натяками на сексуальні стосунки;
- демонструє фізичне насильство представників однієї статі над іншою.
Найчастіше така реклама зустрічається серед закладів харчування, стоматології, косметології, нічних та чоловічих клубів, лаунж-барів, у рекламі нерухомості, мобільного зв’язку, одягу, взуття, будівельних матеріалів.
Куди можна звертатися зі скаргою на сексистську рекламу?
- Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів – уповноважена накладати штрафи або ухвалювати рішення про зняття чи зупинення розповсюдження такої реклами.
- Індустріальний гендерний комітет з реклами– орган, що перевіряє дотримання рекламодавцями стандарту щодо заборони дискримінаційної реклами за ознакою статі.
- Управління з питань дотримання прав дитини, недискримінації та гендерної рівності секретаріату Уповноваженого Верховної Ради – якщо Держпродспоживслужба не діє, можна звернутися до Офісу Омбудсмена, аби змусити держустанову виконувати свої обов’язки.
- Скарги на сексистську рекламу на телебаченні або радіо приймає Національна рада з питань телебачення і радіомовлення – вона може накладати санкції: від анулювання ліцензії телеканалу до значних штрафів.
У скарзі важливо вказати точну та детальну інформацію щодо місця (населений пункт, вулиця, номер будинку) та часу, коли така реклама виявлена, а також назви підприємства чи організації, яка таким чином рекламує свої товари чи послуги. Це суттєво допоможе під час розгляду звернення по суті.
Лише Індустріальний гендерний комітет може писати експертні висновки на дискримінаційну рекламу. Скаргу розглядають експерти. Будь-хто може написати скаргу в комітет.
Нещодавно Асоціація жінок-юристок «ЮрФем» подала скаргу до Індустріального гендерного комітету з реклами, а також до Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів на друковане видання «Рибні новини», яке розповсюджує ресторан «Чорноморка». А саме про те, що в розділі «Дошка оголошень» з’явилися оголошення про вільні вакансії в цьому закладі, де висвітлено багато стереотипних, дискримінаційних та сексистських оголошень.
Зокрема у вказаному оголошенні йшлося:
1) Створення образу жінок-господинь на посаду «патральник риби», акцентується увага, що посаду має займати жінка: «на постійну роботу потрібна ГОСПОДИНЯ – жінка активного віку, чесна, акуратна». Тобто крім того, що вказано «ГОСПОДИНЯ», то ще слідом іде пояснення, яка це жінка-господиня. Ця теза повторилася ще в одному оголошенні.
2) Створення образу для чоловіків на посаду «вантажника», акцентується увага, що посаду має займати чоловік: «потрібен кремезний хлопець активного віку, без шкідливих звичок».
Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів у результаті розгляду надала відповідь: питання здійснення контролю за дотриманням законодавства щодо реклами про вакансії (прийом на роботу) відноситься до компетенції Державної служби України з питань праці. А тому скаргу від «ЮрФем» надіслано для розгляду до Державної служби України з питань праці.
Відповідно дуже важливо заявляти на помічений сексизм у рекламі чи в оголошеннях про прийняття на роботу. Представники Індустріального гендерного комітету з реклами розглядають кожний лист, оцінюють рекламу – чи порушує вона стандарти і чи є сексистською. Потім зв’язуються напряму з рекламодавцями і вимагають цю рекламу прибрати.
Якщо сексистська реклама залишається, комітет передає заяву до Мінсоцполітики, Держпродспоживслужби, Управління з питань дотримання прав дитини, недискримінації та гендерної рівності Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради з прав людини, Національної ради з питань телебачення та радіомовлення.
Тому давайте не толерувати, а боротися з цим негативним явищем колективно. Про виявлений сексизм ви також можете повідомити на сайті «Повага», перейшовши за посиланням «Повідомити про сексизм». Усі повідомлення детально розглядаються Асоціацією жінок-юристок України «ЮрФем».
Соломія Калинів, інтернка Асоціації жінок-юристок України «ЮрФем», студентка-юристка 4-го курсу Львівського національного університету імені Івана Франка
Христина Кіт, адвокатка, к.ю.н., голова Асоціації жінок-юристок України «ЮрФем»
