Автор Левчина Вероніка 
БРІКС об’єднує провідні економіки, що розвиваються, і демонструє потужну альтернативу традиційним західним інститутам глобального управління. Цей блок поєднує країни з різними політичними системами, ресурсними базами та стратегічними пріоритетами, створюючи платформу для координації зусиль у сфері економіки, політики та розвитку. Станом на 2026 рік він охоплює значну частину світового населення та ВВП, активно впливає на дискусії щодо багатополярного світу.
Блок виник як відповідь на дисбаланси в міжнародних фінансових інституціях і еволюціонував у вагомого гравця, який пропонує альтернативні механізми фінансування та співпраці. Його розширення в 2024–2025 роках додало нових членів і партнерів, що посилило представництво Глобального Півдня, але водночас виявило внутрішні виклики. БРІКС не є формальним військовим альянсом чи жорстким торговельним блоком — це гнучка платформа для діалогу та спільних ініціатив, орієнтована на реформи глобального порядку.
Історія формування та еволюція БРІКС
Концепція БРІК з’явилася в 2001 році завдяки економісту Джиму О’Ніллу з Goldman Sachs, який виділив Бразилію, Росію, Індію та Китай як швидко зростаючі ринки, здатні змінити глобальну економіку до 2050 року. Неформальні зустрічі почалися в 2006 році, а перший саміт відбувся в 2009-му в Єкатеринбурзі. У 2010 році до групи приєдналася Південна Африка, перетворивши абревіатуру на БРІКС.
Ранні саміти фокусувалися на координації позицій щодо реформи МВФ і Світового банку, а також на подоланні наслідків глобальної фінансової кризи 2008 року. З часом блок перейшов від економічного діалогу до ширших геополітичних питань: багатополярності, суверенітету та розвитку країн, що розвиваються. Ключовим етапом стало створення інституцій — Нового банку розвитку (NDB) у 2015 році та Угоди про контингентні валютні резерви (CRA).
Розширення 2024 року, коли до повноправних членів увійшли Єгипет, Ефіопія, Іран та Об’єднані Арабські Емірати (Саудівська Аравія має нюанси щодо статусу), а в 2025-му — Індонезія, значно збільшило вагу блоку. У 2025 році з’явилася категорія партнерських країн, до якої увійшли Білорусь, Болівія, Казахстан, Куба, Малайзія, Нігерія, Таїланд, Уганда, Узбекистан та В’єтнам. Індія головує в 2026 році під темою «Building for Resilience, Innovation, Cooperation and Sustainability».
Склад учасників та їх внесок
Оригінальні члени — Бразилія, Росія, Індія, Китай і Південна Африка — залишаються ядром. Китай домінує економічно, Індія — демографічно та в технологіях, Росія — в енергетиці, Бразилія — в агросекторі, Південна Африка — як представник Африки. Нові члени додають різноманітності: Іран і ОАЕ посилюють енергетичний потенціал, Єгипет і Ефіопія — африканський вектор, Індонезія — південно-східноазійський.
Порівняльна характеристика ключових показників членів БРІКС (станом на актуальні дані 2026 року):
| Країна | Населення (млн) | ВВП за ПКС (% світового) | Ключовий внесок |
|---|---|---|---|
| Китай | ~1400 | ~19% | Виробництво, технології, інвестиції |
| Індія | ~1450 | ~8% | IT, послуги, демографічний дивіденд |
| Бразилія | ~216 | Значний у Лат. Америці | Агро, ресурси, біорізноманіття |
| Росія | ~144 | Енергетичний лідер | Нафта, газ, мінерали |
| ПАР | ~60 | Лідер Африки | Мінеральні ресурси, промисловість |
| Нові члени (сумарно) | Значне зростання | Додатковий енергетичний та регіональний вплив | Енергетика, логістика, африканський розвиток |
Дані базуються на агрегованих оцінках з джерел на кшталт МВФ та офіційних звітів БРІКС. Блок разом представляє близько 45% населення світу та понад 35–40% ВВП за паритетом купівельної спроможності.
Економічні ініціативи та досягнення
Новий банк розвитку (NDB) став головним досягненням. Заснований у 2015 році з початковим капіталом, банк профінансував понад 120 проектів на суму близько 40 мільярдів доларів станом на 2026 рік. Фокус — інфраструктура, чиста енергія, водопостачання, соціальні проекти. NDB видає позики в локальних валютах, що зменшує залежність від долара, і має високі кредитні рейтинги.
Угода про контингентні резерви (CRA) на 100 мільярдів доларів забезпечує підтримку в разі платіжного балансу. Хоча використання обмежене, механізм слугує страховкою від глобальних шоків. Блок активно просуває розрахунки в національних валютах, розвиток платіжних систем (наприклад, BRICS Pay) та альтернативні ланцюги постачань.
Саміти приносять практичні результати: рамкові декларації з кліматичного фінансування, управління ШІ, охорони здоров’я. У 2025–2026 роках акцент на стійкості, інноваціях та співпраці Глобального Півдня. БРІКС сприяє торгівлі, інвестиціям і технологічному обміну, хоча внутрішньоблокова торгівля все ще має потенціал для зростання.
Геополітична роль і позиція щодо глобальних питань
БРІКС послідовно виступає за реформу ООН, МВФ, Світового банку та Ради Безпеки для кращого представництва країн, що розвиваються. Блок підтримує багатополярність, суверенітет і неприпустимість односторонніх санкцій. Він координує позиції щодо клімату, безпеки, боротьби з тероризмом і пандемій.
У розширеному форматі БРІКС посилює голос Глобального Півдня в питаннях торгівлі, енергетики та технологій. Однак геополітичні розбіжності — наприклад, між Індією та Китаєм, або різне бачення відносин із Заходом — вимагають делікатної дипломатії. Індія в ролі голови 2026 року акцентує інклюзивність і практичні результати.
Виклики та перспективи розвитку
Внутрішні відмінності в економічному рівні, політичних системах і пріоритетах ускладнюють консенсус. Геополітичні напруження між членами, повільний прогрес у фінансовій інтеграції та конкуренція з іншими форматами (G20, G7) — реальні перешкоди. Розширення збільшило вплив, але вимагає ефективних механізмів управління.
Перспективи пов’язані з посиленням економічної співпраці, розвитком NDB, локальними валютами та інноваціями. Блок може стати каталізатором стійкого розвитку для багатьох країн, пропонуючи альтернативні моделі фінансування та діалогу. У 2026 році під головуванням Індії очікується фокус на практичних ініціативах, що зміцнять резилієнтність і співпрацю.
БРІКС продовжує еволюціонувати, відображаючи зміни в глобальному балансі сил. Його успіх залежатиме від здатності перетворювати різноманітність на спільну силу, пропонуючи реальні рішення для країн, що розвиваються, в умовах нестабільного світу.