На ці думки мене наштовхнула стаття в The New York Times про ініціативу, що підлітка ініціювала щодо підтримки інших дівчат, які втратили домівки від пожеж в Каліфорнії. Почитайте, вона дуже коротка.
Ось цитата: «Я почала чути від своїх подруг про речі, які їм були відчайдушно потрібні, але вони або боялися, або соромилися попросити про це, — написала міс Колверт в електронному листі. — Дівчачі речі. Речі для підлітків-дівчат. Від бюстгальтерів і спідньої білизни до косметики та речей, які просто допоможуть їм знову відчути себе собою».
2022 року громадська організація «Дівчата» за підтримки одного з великих міжнародних донорів провела дослідження щодо так званих наборів гідності (dignity kits) серед підліток. Це були перші пів року великої війни. Ми як організація, однією з основних аудиторій якої є дівчата, щиро вболівали за це дослідження, бо це була можливість дати їм те, чого вони дійсно потребували.
Результати дослідження були чудові, дуже чіткі. І давали розуміння, що саме дівчатам потрібно мати в тому наборі, щоб він справді був про збереження їхньої гідності та справді спільнотворений ними. Але! Не так сталося як гадалося.
Нове покоління дівчат об’єднується і підтримує одна одну
Після презентації результатів донору, а пізніше і кластеру, ми отримали відмову від впровадження. Відповідь була така, що це (наприклад, засоби догляду за обличчям, лосьйон від прищів, блиск для губ, тампони маленького розміру тощо) не може бути профінансовано за кошти платників податків, бо це не є предметами першої необхідності.
Я тоді була дуже зла, саме зла, а не фрустрована. Адже команда витратила на дослідження місяць часу, гроші тих самих платників податків, дала надію дівчатам, а потім це не було впроваджено.
У мене було багато питань навіщо ми це робили, якщо донор знав, що компоненти наборів змінити не можна.
Навіщо декларувати підзвітність постраждалому населенню, якщо це лише формальність?
У тому проєкті ми не мали впливу щось змінити. Але ми використали гроші приватних благодійників, які донатять ГО «Дівчата» напряму, щоб закупити і роздати ті «дівчачі» набори.
Зараз в мене є більше впливу і сили на те, щоб це змінювати, але питання щодо того, чи дійсно дівчата важливі, постійно виринають, і їх потрібно відстоювати!
А ще це приклад того, що гроші, залучені напряму від благодійників, набагато гнучкіші, і є сенс інвестувати ресурси в це.
Дуже радію, що нове покоління дівчат не чекає допомоги дорослих і відомих, а об’єднується і підтримує одна одну!
Юлія Спориш,
засновниця та директорка ГО «Дівчата»
