81% опитаних українських журналісток стикалися з різними проявами онлайн-насильства. Найчастіше з мізогінією (жінконенависництво) і дифамацією (поширення брехні про людину) заради професійної дискредитації. Такі результати показало дослідження про онлайн-насильство щодо медійниць у коментарях в ютубі, яке провели видання Texty.org та ГО «Жінки в медіа».
Для дослідження визначили 2300 цьогорічних відео на 15 каналах, у яких щонайменше одна жінка виступає в ролі ведучої або інтервʼюерки. Під відео нарахували 285 тисяч коментарів, поширених з 1 січня по 1 вересня 2024 року.
Усі дописи опрацювали за допомогою штучного інтелекту, який промаркував коментарі, виділивши один із видів насильства. А саме: сексизм, мізогінія, погрози смертю або фізичним насильством, погрози зґвалтуванням чи іншим сексуальним насильством, мова ворожнечі, гендерна дезінформація, доксинг (публікація чутливої особистої інформації), секторинг / порнопомста (погроза опублікувати інтимні фото, відео тощо), гендерно зумовлений тролінг та дифамація.
Мова ненависті, погрози, сексизм та мізогінія
У межах досідження з’ясували, що 9% зі всіх 285 тисяч проаналізованих коментарів містили щонайменше один вид гендерно зумовленого онлайн-насильства. Переважно в коментарях траплялися висловлювання з мовою ненависті, погрозами фізичним насильством та мізогінією.
Також у коментарях траплялися найтиповіші приклади лайки та нецензурної лексики, слова сексуалізованого характеру чи з натяками на фізіологічні або тілесні аспекти, ознаки дегуманізації, прирівнювання до тварин чи їхніх частин, прикметники та дієслова, які відтворюють погрози смертю та насильством.
Онлайн-насильство часто проявляюється у способі звернення до жінок. Використання певних слів чи виразів може бути способом знецінити, принизити або відвернути увагу від важливості теми. Наприклад, сексистські звернення на кшталт «жіночка» чи «дівка» демонструють бажання зменшити роль жінки. Іншим поширеним інструментом є мова ворожнечі, яка використовується для знеособлення та приниження, коли журналісток називають принизливими словами, як-от «журнашлюхи» чи «шльондри».
Читайте також: Гендерночутлива журналістика: як редакціям формувати політику рівності
За даними журналістів, негатив переважно залишали під матеріалами на тему корупції, мобілізації чи нелегального виїзду за кордон. Відео українських медіа в 3,5 раза частіше коментували саме українською. Водночас україномовного хейту було дещо менше, ніж російськомовного.
За результатами глобального дослідження насильства в інтернеті проти жінок-журналісток, проведеного ЮНЕСКО в 15 країнах світу наприкінці 2022 року, 73% респонденток відповіли, що стикалися з онлайн-насильством під час своєї роботи. Кожна п’ята сказала, що зазнала нападу чи жорстокого поводження офлайн у зв’язку із систематичним переслідуванням в інтернеті.
Серед опитаних ГО «Жінки в медіа» медійниць 14% тих, які зазнавали онлайн-насильства, повідомили, що загрози для них із цифрового простору перейшли у фізичний вимір.
Ілюстрації — Texty.org , фото на головній — freepik
