20 листопада заступник міністра закордонних справ Росії Сергій Рябков заявив, що Москва не погодиться на гарантії безпеки для України за зразком статті 5 Статуту НАТО. Будь-які домовленості, які передбачають членство України в Альянсі чи надання їй аналогічного статусу, є неприйнятними. Київ має визнати незмінність вимоги щодо невступу до НАТО.
Позиція російської сторони
«Я хочу сказати, що знаходження навіть формули квазічленства в НАТО для Києва та пошуки якогось у лапках креативного рішення у цій сфері — це неприйнятний для нас варіант», — підкреслив Рябков.
За його словами, Росія не бачить принципової різниці між НАТО та Європейським Союзом. ЄС дедалі активніше позиціонує себе як самостійного гравця у сфері безпеки й оборони. Він проводить мілітаризацію та дотримується антиросійського курсу.
Заяви американських представників та позиція Києва
Тим часом 19 листопада спецпосланець президента США Джаред Кушнер у Берліні після засідання Коаліції охочих заявив, що Росія погодиться на варіант із гарантіями безпеки для України за зразком статті 5. За його словами, США вдалося переконати Кремль прийняти ідею, що будь-яка угода про безпеку для України ґрунтуватиметься на механізмі, аналогічному статті 5.
Стаття 5 Статуту НАТО передбачає принцип колективної оборони. Напад на одну або кілька країн-членів вважається нападом на всіх. Кожна країна-учасниця зобов’язується надати допомогу союзнику, зокрема застосуванням збройних сил за необхідності, для відновлення та підтримання безпеки.
13 листопада президент Володимир Зеленський розповів, що влада США пропонує Україні гарантії, схожі на статті 4 і 5 Статуту НАТО. На його запитання, чи будуть у такому разі на українській землі американські військові, у Вашингтоні відповіли негативно.
Американці описують ці гарантії як двосторонні — подібні до тих, що має Ізраїль, або до домовленостей США з деякими арабськими країнами, де розташовані американські бази й ППО. Тому Україні потрібні чіткі пункти про те, що саме означають такі гарантії.
18 листопада джерело повідомило, що американські посланці чинять тиск на російських та українських посадовців. Мета — щоб ті розглянули нові пропозиції щодо НАТО, військових ресурсів і розміщення військ у Європі в межах переговорів про припинення війни.
