Автор Левчина Вероніка 
Комплекс 1РЛ257 «Красуха-4» — це мобільна наземна станція радіоелектронного придушення, здатна виявляти сигнали бортових радіолокаційних станцій літаків, безпілотників і крилатих ракет, а потім накривати їх потужними перешкодами. У сучасній війні, де розвідка з повітря та космосу визначає результат боїв, така система перетворює дорогі засоби ураження на «сліпі» й «глухі» апарати, які не можуть знайти ціль або навестися на неї.
Вона не стріляє ракетами. Натомість «Красуха-4» працює з радіохвилями — тими самими, що використовують радари для «бачення» на сотні кілометрів. Коли станція активується, на екранах пілотів і операторів дронів з’являється суцільний шум або хибні позначки, а сигнал керування БПЛА втрачається. За оцінками відкритих джерел, ефективна дальність сягає 150–300 км залежно від типу цілі, висоти польоту та умов поширення сигналу. Це робить комплекс важливим елементом захисту великих об’єктів — авіабаз, командних пунктів, засобів ППО та промислових зон.
Історія розробки та прийняття на озброєння
Роботи над сімейством «Красуха» почалися в середині 1990-х років у Всеросійському науково-дослідному інституті «Градієнт» у Ростові-на-Дону. Паралельно створювали дві версії: 1Л269 «Красуха-2» на аналоговій елементній базі та 1РЛ257 «Красуха-4» — уже на цифровій. Цифрова обробка сигналів дозволила значно підвищити точність виявлення типів радарів і швидкість реагування на них.
Державні випробування завершилися близько 2009 року. Перші контракти на «Красуху-4» підписали у 2011–2013 роках. На озброєння комплекс почали надходити з 2012 року. Виробництво розгорнули на Брянському електромеханічному заводі, який входить до концерну «Радіоелектронні технології» (КРЕТ). Точна кількість випущених машин залишається засекреченою, але вже на початковому етапі мова йшла про десятки одиниць. Система постійно модернізується — змінюється програмне забезпечення, додаються нові алгоритми адаптивного глушіння.
Принцип роботи: як радіохвилі перетворюються на зброю
Радари працюють просто: передавач посилає потужний імпульс, хвиля відбивається від цілі й повертається назад. Приймач фіксує відлуння і будує зображення. «Красуха-4» спочатку пасивно сканує ефір, фіксує параметри сигналу — частоту, тривалість імпульсу, період повторення. Цифрова система розпізнає тип радара (бортовий оглядовий, багатофункціональний ударний, синтетичної апертури) і формує відповідь.
Далі вмикається передавач перешкод. Він може працювати в режимі шумового загороджувального глушіння — «заливає» всю смугу частот випадковим сигналом. Або в режимі прицільного (spot) — концентрує енергію саме на частоті конкретного радара, роблячи перешкоду максимально ефективною при меншій загальній потужності.
Для безпілотників важливий ще один канал — радіозв’язок оператора з апаратом або сигнал GPS/ГЛОНАСС. Якщо частота потрапляє в діапазон дії станції, дрон втрачає керування або позиціонування і або падає, або йде в автоматичний режим повернення. У деяких випадках потужне випромінювання здатне викликати теплові пошкодження чутливої електроніки — це підтверджували окремі інциденти з гелікоптерами.
Сектор роботи за азимутом — 360°, за кутом місця — від невеликих негативних до +60–85°. Це дозволяє прикривати як низьколітаючі цілі, так і апарати на значній висоті, а за певних умов — навіть низькоорбітальні супутники.
Склад комплексу та технічні особливості
«Красуха-4» — двомашинний комплекс на шасі важких вантажівок КамАЗ-6350 (8×8). Одна машина — командно-апаратна, де розміщується розрахунок і обладнання обробки сигналів. Друга несе антенний пост: три великі параболічні антени, що можуть повертатися й змінювати кут підйому, плюс висувну щоглу з додатковими елементами. Така конфігурація забезпечує високу спрямованість випромінювання та можливість одночасної роботи в різних режимах.
Розрахунок комплексу — до семи осіб. Машини мають високу прохідність, можуть розгортатися за лічені хвилини після прибуття на позицію. Живлення — від потужних дизель-генераторів, інтегрованих у шасі. Робочий діапазон температур — від −50 до +50 °C за деякими відкритими оцінками.
Порівняння з «Красухою-2» показує еволюцію:
| Параметр | Красуха-2 (1Л269) | Красуха-4 (1РЛ257) |
|---|---|---|
| Шасі | БАЗ-6910-022 (4 осі) | КамАЗ-6350 (8×8) |
| Елементна база | Аналогова | Цифрова |
| Кількість машин у комплексі | 3 | 2 |
| Дальність (оцінка) | до 250 км | 150–300 км |
| Основні діапазони | Нижчі частоти (S-діапазон та суміжні) | X- та Ku-діапазони (бортові радари авіації) |
Цифрова архітектура «Красухи-4» дозволяє швидше перебудовуватися під нові типи сигналів і ефективніше використовувати потужність передавача.
Бойове застосування: від Сирії до України
У 2015 році комплекси розгорнули на авіабазі Хмеймім у Сирії для прикриття російського угруповання. З’являлися повідомлення про вплив на американські безпілотники та навіть інцидент 2018 року з гелікоптером AH-64 Apache, чия бортова електроніка нібито постраждала від потужного випромінювання.
У 2020 році систему помітили біля російської бази в Ґюмрі (Вірменія) під час конфлікту в Нагірному Карабаху — для протидії турецьким Bayraktar TB2 та ізраїльським Harop.
З 2022 року «Красуху-4» активно використовували під час повномасштабного вторгнення в Україну. У березні 2022 року українські сили захопили командний модуль комплексу в районі Макарова на Київщині — машина була пошкоджена, але значна частина обладнання збереглася і пізніше вивчалася за кордоном. У наступні роки фіксували ураження окремих комплексів на Запорізькому та інших напрямках. Це показало, що навіть потужна РЕБ-система залишається вразливою до артилерії, дронів-камікадзе та контрбатарейної боротьби, якщо її вчасно не маскують і не переміщують.
Роль у сучасній війні та виклики
«Красуха-4» — це не універсальна «чарівна паличка». Вона найкраще працює проти систем, що активно випромінюють у певних діапазонах. Сучасні дрони з повністю автономним наведенням або системами зв’язку з частотним стрибанням (frequency hopping) частково знижують її ефективність. Супутникові угруповання на кшталт Starlink через велику кількість апаратів і постійне оновлення протоколів також важко «заглушити» повністю.
Натомість система чудово доповнює інші засоби РЕБ і ППО, створюючи «мертві зони» для авіаційної розвідки та ударів на значній глибині. У війні, де дрони стали масовою зброєю, здатність нейтралізувати їх на підльоті без витрати ракет — величезна перевага.
Цікаві факти про комплекс «Красуха-4»
Цікаві факти про комплекс «Красуха-4»
- Назва походить від отруйної рослини беладони (Atropa belladonna) — «красухи», що символічно відображає «отруєння» радіосигналів противника.
- У 2025 році хакерська група опублікувала детальні фотографії виробництва на Брянському заводі, розташованому приблизно за 120 км від українського кордону.
- Комплекс складається лише з двох машин — на відміну від тримашинної «Красухи-2», що спрощує логістику та розгортання.
- У 2022 році українські військові захопили командний пункт комплексу під Макаровом — це один із найзначніших трофеїв такого класу за час війни.
- Потужність випромінювання дозволяє впливати не лише на літаки та дрони, а й на чутливу електроніку низькоорбітальних супутників-шпигунів.
- Вартість обслуговування та модернізації споріднених систем сімейства оцінюється в сотні мільйонів рублів за один комплект.
- Систему помічали на парадах та навчаннях у різних країнах, а також повідомляли про постачання іноземним партнерам Росії.
Сьогодні «Красуха-4» залишається однією з найпотужніших мобільних систем радіоелектронної боротьби у своєму класі. Її поява на полі бою змушує противників змінювати тактику, вкладати ресурси в захищені канали зв’язку, автономні дрони та засоби придушення РЕБ. У той же час досвід останніх років показує: жодна техніка не є невразливою — мобільність, маскування та своєчасне переміщення залишаються ключовими факторами виживання навіть для таких складних комплексів.
Технології радіоелектронної боротьби продовжують розвиватися паралельно з безпілотними системами та супутниковими угрупованнями. «Красуха-4» — яскравий приклад того, як класичні принципи поширення радіохвиль у поєднанні з сучасною цифровою обробкою перетворюються на реальний інструмент впливу на хід бойових дій.