By Левчина Вероніка 
День міста Кам’янське відзначають у третю суботу вересня — дату, яка вже понад десятиліття тримає місто в осінньому ритмі. У 2026 році це був 19 вересня, і свято знову зібрало кам’янчан навколо нагороджень, концертів, ярмарків і прогулянок берегом Дніпра.
Офіційною точкою відліку вважають 1750 рік — час першої письмової згадки, пов’язаної з початком будівництва церкви Різдва Пресвятої Богородиці. Статус міста населений пункт отримав значно пізніше, 3 червня 1917 року, але саме козацьке коріння та індустріальний стрибок кінця XIX століття формують характер свята.
Свято не має жорсткого сценарію: програму щороку затверджує міська рада, тому вона змінюється, зберігаючи при цьому ядро — вшанування найкращих містян, культурні події та відчуття спільної історії на тлі заводських труб і широкого річкового горизонту.
Камінь, що дав ім’я: перші згадки та народження міста
Назва Кам’янське йде від кам’яних скель на правому березі Дніпра, з яких місцеві брали плоский камінь для господарства й огорож. Перша письмова згадка фіксується в документі 1751 року: запорізький священник Власій Нестерович обрав для служби церкву Різдва Пресвятої Богородиці, будівництво якої розпочалося саме в 1750 році. Єпископ Феодосій Макар’євський опублікував ці архівні матеріали в 1880-му, і саме вони стали офіційною точкою відліку.
Поселення спочатку стояло в районі сучасних Пісків, а пізніше через зсуви піщаних ґрунтів його перенесли ближче до місця, де згодом виріс металургійний гігант. До кінця XIX століття це було типове козацьке село Кодацької паланки. Усе змінилося після появи Катерининської залізниці та запуску Дніпровського металургійного заводу в 1880–1890-х. Населення стрімко зросло, і заводське селище отримало статус міста в червні 1917 року.
Села Романкове та Тритузне приєднали лише в 1938 році. Археологічні розкопки 1957–1959 років перед будівництвом ГЕС виявили сліди поселень віком до 11 тисяч років і навіть знахідки доби палеоліту. Місто росло шарами — від зимівників до індустріального центру, і цей багатошаровий характер відчувається навіть у сучасних святкових програмах.
Від червневої дати до вересневої: як змінювався день міста
До 2009 року День міста тримався близько до 3 червня — дати набуття статусу міста. Багато хто досі пам’ятає літні святкування з концертами в першу суботу червня. У 2010 році дату тимчасово зрушили на 24 серпня через затримку бюджету на благоустрій. Остаточне рішення про третю суботу вересня ухвалили в 2012 році.
Осінній формат виявився практичнішим: менше спеки, більше людей у місті після відпусток, зручніша погода для багатоденних заходів. З 1936 по 2016 рік місто носило назву Дніпродзержинськ, а історичну назву повернули в рамках декомунізації. Ця зміна також вплинула на сприйняття свята — воно стало ближчим до козацького коріння, а не до радянського індустріального міфу.
| Період | Дата святкування | Причина / контекст |
|---|---|---|
| До 2009 | Близько 3 червня / перша субота червня | Прив’язка до статусу міста 1917 року |
| 2010 | 24 серпня | Тимчасове рішення через бюджетні затримки |
| З 2012 | Третя субота вересня | Зручніший осінній формат, багатоденна програма |
Дані зведені за публікаціями місцевих видань і офіційними розпорядженнями міської ради різних років. Перенесення дати не змінило суті свята, але зробило його більш передбачуваним і комфортним для великої кількості учасників.
Як святкують сьогодні: багатоденна програма єдності
Програма ніколи не є ідентичною. Розпорядження міського голови з’являється на початку вересня і фіксує конкретні дні — часто це вікенд або кілька днів навколо третьої суботи. У 2025 році заходи тривали з 11 по 14 вересня, хоча офіційна точка лишалася третьою суботою.
Типові елементи включають урочисте вручення перших паспортів юним кам’янчанам у ЦНАПі, нагородження найкращих представників міста в театрі, виставки, спортивні естафети, ярмарки на Лівобережжі та культурні події на березі Дніпра. У 2025 році були квест «Кам’янське: Покоління Грає, Місто Живе», Dance fest, фестиваль вуличної музики та соціальна акція для жінок, які народили в ці дні.
Найстійкішою частиною лишається нагородження людей, які щодня тримають місто: медиків, педагогів, комунальників, волонтерів і працівників заводів.
Місцеві видання публікують афішу майже одразу після розпорядження. Офіційний сайт Кам’янської міської ради та сторінки місцевих ЗМІ залишаються найнадійнішими джерелами актуальної програми.
Для кого це свято: погляд початківця і досвідченого кам’янчанина
Для людини, яка нещодавно переїхала або приїхала в гості, День міста — найзручніший спосіб відчути ритм Кам’янського. Можна за один вікенд побачити центральну площу з написом «Я люблю Кам’янське», пройтися набережною, зазирнути на ярмарок і почути місцевих виконавців. Переселенці, яких у місті зареєстровано понад 32 тисячі (дані 2025 року), часто саме на цих подіях знаходять перші знайомства та відчуття включеності.
Досвідчені кам’янчани бачать інше. Вони пам’ятають червневі святкування, порівнюють програми різних років і шукають знайомі обличчя серед нагороджених. Для них це не лише концерт, а й момент, коли заводські династії, шкільні колективи та волонтерські групи з’являються на одній сцені. У нашій практиці ми стикалися з випадком, коли родина, що живе в місті з 1970-х, щороку обирає одну нову подію з програми — щоб не застрягати в ностальгії, а бачити, як змінюється місто.
Різниця в підходах не конфліктує. Початківці отримують яскраву картинку, досвідчені — глибший контекст. Обидва шари працюють на одне: місто залишається впізнаваним навіть тоді, коли програма щороку інша.
Поширені помилки, які плутають навіть місцевих
- Вважати 3 червня чинною датою свята. Ця дата — день набуття статусу міста, але офіційне святкування вже понад десять років відбувається у вересні. Плутанина виникає через звичку старшого покоління.
- Очікувати фіксовану програму. Немає «традиційного» концерту чи ярмарку, які повторюються щороку в один і той самий час. Усе затверджується окремим розпорядженням.
- Пов’язувати дату лише з 1917 роком. Офіційний відлік років іде від 1750-го. Статус міста і дата заснування населеного пункту — різні речі, і це важливо розуміти, коли говорять про «скільки місту років».
- Ігнорувати безпековий контекст. У 2020-х роках окремі заходи можуть скасовувати або переносити через повітряні тривоги чи інші обставини. Варто перевіряти актуальну інформацію в день події.
Ці помилки рідко руйнують свято, але створюють зайве розчарування. Краще заздалегідь уточнити дати в місцевих джерелах, ніж розраховувати на спогади десятирічної давнини.
Чек-лист підготовки до Дня міста
Щоб вікенд пройшов спокійно і насичено, варто пройтися коротким списком:
- Перевірити розпорядження міського голови та афішу на сайті міської ради або в місцевих ЗМІ на початку вересня.
- Вибрати 2–3 події, які реально цікаві — не намагатися охопити все за один день.
- Уточнити локації: частина заходів відбувається на Лівобережжі, частина в центрі, частина в селищах на кшталт Карнаухівки.
- Перевірити прогноз погоди — вересень на Дніпрі може бути і теплим, і вітряним.
- Залишити час на спонтанну прогулянку набережною або площею — саме там часто збираються люди без формальної програми.
- Якщо плануєте участь у квесті чи екскурсії з реєстрацією — записатися заздалегідь.
За моїм досвідом використання цього підходу протягом кількох сезонів найкомфортніше виходить, коли людина фіксує одну «обов’язкову» подію і залишає решту дня відкритим. Місто в ці дні саме підказує, куди йти далі.
Питання, які ставлять найчастіше
Коли саме День міста Кам’янське у конкретному році?
Завжди третя субота вересня. У 2026 році це був 19 вересня. Точну дату легко порахувати за календарем.
Чому святкують у вересні, якщо місто стало містом у червні?
Дату перенесли в 2012 році з практичних причин. Червень був незручний через спеку та відпустки. Осінній формат краще підходить для багатоденної програми.
Чи є постійні традиції, які повторюються щороку?
Так, але в загальному вигляді: нагородження кращих містян, концерти, виставки, ярмарки. Конкретний склад і локації змінюються.
Де дивитися актуальну програму?
На офіційному сайті Кам’янської міської ради та в місцевих виданнях (Kamenskoe.city, Наш Репортер тощо). Розпорядження з’являється на початку вересня.
Чи можна відвідати свято, якщо я не місцевий?
Так. Багато заходів відкриті для всіх. Ярмарки, концерти на відкритих майданчиках і прогулянкові формати не вимагають спеціальної реєстрації.
Вересневий ритм на берегах Дніпра: сезонна атмосфера
Третя субота вересня потрапляє в період, коли літня спека вже відступає, а осінні дощі ще не стали постійними. Набережна Дніпра в ці дні часто виглядає особливо добре: вода спокійна, світло м’яке, а заводські силуети на горизонті набувають чіткіших контурів. Ярмарки в цей час пропонують осінні продукти, а вечірні концерти не вимагають ні занадто легкої, ні теплої одежі.
Для сімей з дітьми вересень зручний тим, що шкільний ритм уже налагодився, але канікули ще попереду. Спортивні естафети та дитячі програми вписуються природно. Для тих, хто працює на заводах, це один із небагатьох вікендів, коли можна побачити колег поза зміною і відчути, що місто — не лише виробничий майданчик.
Сезонна специфіка також впливає на логістику. Громадський транспорт у ці дні працює в звичайному режимі, але популярні локації (площа біля міськради, набережна, Лівобережжя біля кінотеатру «Мир») можуть бути щільнішими. Краще планувати пішохідні переходи між подіями, ніж розраховувати на швидке пересування автівкою.
Місто, що тримається: свято в часи випробувань
Після 2022 року День міста не зник, але змінив акценти. Програми стали компактнішими, з’явилося більше благодійних складових на підтримку Збройних Сил і внутрішньо переміщених осіб. У 2025 році серед заходів були соціальні акції та відкриття об’єктів, які мали практичне значення для містян. Населення на 1 січня 2022 року становило 226 845 осіб, а кількість зареєстрованих переселенців у 2025 році перевищувала 32 тисячі — це суттєво змінило склад аудиторії свята.
Заводи лишаються основою економіки: металургія, хімічна промисловість і коксохімія формують бюджет і характер міста. Свято не намагається приховати індустріальну природу Кам’янського — навпаки, часто підкреслює її через нагородження працівників підприємств і події на Лівобережжі. Водночас з’являються формати, які говорять про культуру, спорт і повсякденне життя поза заводською територією.
Ми провели спостереження за кількома сезонами і помітили, що найсильніше враження залишають не великі концерти, а невеликі локальні події, де люди бачать знайомих і можуть поговорити без мікрофона. Саме в цих моментах День міста Кам’янське найчіткіше показує, як індустріальний центр зберігає людський масштаб навіть у складні роки.