By Левчина Вероніка 
Учені дослідили бочки з радіоактивними відходами, які десятиліттями лежать на дні Атлантичного океану. Частина контейнерів сильно пошкоджена. Їхній вміст уже потрапляє в осад.
У 1949–1982 роках європейські країни скидали в Атлантику низькоактивні радіоактивні відходи. На глибинах від 3 до 5 кілометрів опинилося понад 200 тисяч бочок. У них було більш як 150 тисяч тонн матеріалів.
Йшлося про відходи медичної, промислової та наукової діяльності. Тоді вважали, що контейнери залишаться герметичними достатньо довго. Речовини з коротким періодом розпаду мали втратити активність. Після цього відходи могли поступово потрапляти в океан.
У бочках залишалися й довгоживучі радіонукліди. Серед них цезій-137, ізотопи плутонію та тритій. Деякі з них можуть зберігатися в довкіллі тисячі років.
Експедиція виявила корозію та осередки життя біля контейнерів
Ситуацією зайнялися французькі науковці в межах проєкту NODSSUM. У червні 2025 року вони провели першу експедицію. Автономний апарат UlyX обстежив морське дно. За місяць дослідники виявили й нанесли на карту 3355 бочок.
У травні 2026 року науковці повернулися до району досліджень на судні Pourquoi Pas?. За 20 занурень батискаф Nautile опускався на глибину понад 4,7 кілометра. Дослідники оглянули бочки та взяли зразки води, ґрунту, організмів і мікроорганізмів.
Частина контейнерів виявилася сильно кородованою. Матеріал із деяких бочок уже виходить назовні та змішується з піском на дні.
Навколо пошкоджених контейнерів сформувалися осередки життя. На бочках оселилися актинії та губки. Поруч жили морські огірки, риби, ракоподібні й інші організми. Особливо часто біля них траплялися краби.
Прилади зафіксували радіоактивні речовини, пов’язані зі старими відходами. Серед них кобальт-60 і ніобій-94. У районі бочок виявили також цезій-137 та америцій-241. Їхні концентрації вищі за очікуваний природний фон, пов’язаний із ядерними випробуваннями та аваріями.
Тепер учені аналізують зібрані зразки. Вони з’ясовують, чи накопичуються ці речовини в організмах, які живуть поруч із бочками.
За попередніми даними, зафіксована радіоактивність не створювала серйозної проблеми для радіаційної безпеки дослідників. Обладнання батискафа та взяті зразки також не показали ознак небезпечного забруднення.
Дослідники наголошують, що це не означає повної безпечності відходів. Водночас експедиція вперше дала змогу детально картографувати тисячі контейнерів і зібрати матеріали для оцінки впливу на глибоководну екосистему.