By Левчина Вероніка 
Мохаммад Захур народився 1 серпня 1955 року в Карачі й уже понад пів століття тісно пов’язаний з Україною. Британсько-пакистанський підприємець, засновник ISTIL Group, колишній власник Kyiv Post і співзасновник музичної премії YUNA став одним із найвідоміших іноземних бізнесменів, які вклали сотні мільйонів доларів у українську економіку. Його історія — це рідкісне поєднання східної наполегливості, радянської технічної освіти й здатності відчувати момент, коли ринок готовий до великих змін.
У 70 років він зберігає вражаючу фізичну форму, живе переважно в передмісті Києва й продовжує впливати на бізнес і культуру країни, яка стала йому другим домом. Сьогодні його активи зосереджені в нерухомості, виробництві пластику та логістиці, а стан оцінюють трохи більше ніж у 100 мільйонів доларів — значно менше за пікові 600 мільйонів 2013 року, але достатньо, щоб залишатися помітною фігурою.
Ранні роки: від спеки Карачі до донецьких аудиторій
Дитинство Мохаммада Захура пройшло в сім’ї державного службовця Хушала Хана. Хлопець захоплювався спортом — крикетом, хокеєм на траві, баскетболом, тенісом і легкою атлетикою, колекціонував марки й любив співати. Ці звички сформували дисципліну й відкритість, які пізніше стануть його візитівкою в бізнесі.
У 1974 році, навчаючись на першому курсі NED University of Engineering and Technology у Карачі, він отримав державну стипендію Пакистану на навчання в Радянському Союзі. Так 19-річний юнак опинився в Донецькому політехнічному інституті (нині Донецький національний технічний університет). Металургія стала його спеціальністю. Він закінчив навчання з відзнакою, а в 2007 році захистив кандидатську дисертацію зі спеціальності «Процеси і машини обробки тиском». Тема стосувалася вдосконалення калібровок валків і технології виробництва трубних заготовок великих діаметрів.
Після випуску Захур кілька років відпрацював на Pakistan Steel — найбільшому сталеливарному підприємстві країни. Початок війни в Афганістані змусив його шукати нові можливості. Він переїхав до Москви й очолив Пакистанський торговий дім, де набув досвіду міжнародної торгівлі сталлю.
Створення сталевої імперії ISTIL Group
Справжній прорив стався 1991 року. Мохаммад Захур заснував компанію MetalsRussia, яка незабаром змінила назву на ISTIL — International Steel and Tube Industries Limited. Спочатку бізнес спеціалізувався на торгівлі сталлю з країн СНД. Згодом географія розширилася до Гонконгу, Сингапуру, Таїланду, ОАЕ, Пакистану, Ірану, Великої Британії та Північної Америки.
У середині 1990-х він придбав Донецький електросталеплавильний завод і модернізував його. Підприємство стало одним із ключових активів. На піку цін на метал у квітні 2008 року Захур ухвалив рішення продати весь металургійний бізнес. Донецький завод пішов російському бізнесменові Вадиму Варшавському приблизно за один мільярд доларів. Це рішення виявилося прозорливим: незабаром світова фінансова криза обвалила ринки.
Після продажу ISTIL Group повністю змінила профіль. Компанія почала інвестувати в нерухомість, готельний бізнес, медіа, банківську справу, енергетику, видобуток нафти й газу, виробництво пластику та логістику. За різними оцінками, загальний обсяг інвестицій Захура в Україну перевищив 400 мільйонів доларів.
Медіа, культура та YUNA
У 2009 році Мохаммад Захур придбав англомовну газету Kyiv Post у її засновника Джеда Сандена за 1,1 мільйона доларів. Під його керівництвом видання зберігало репутацію незалежного джерела новин. У 2018 році він продав газету Аднану Ківану за 3,5 мільйона доларів. Також у 2009-му бізнесмен купив готель «Лейпциг» у центрі Києва за 35–36 мільйонів доларів. Проєкт реконструкції досі не завершений, але актив залишається в портфелі.
2011 року разом із Павлом Шильком Захур став співзасновником української музичної премії YUNA. Ця нагорода швидко перетворилася на одну з головних подій музичної індустрії країни. Бізнесмен неодноразово вручав статуетки переможцям і підтримував розвиток української музики.
Окремо варто згадати запуск супутникового телебачення Xtra TV у 2011 році. Проєкт проіснував кілька років і згодом перейшов до інших власників.
Особисте життя: Камалія, діти і спільний дім
У 2003 році Мохаммад Захур одружився з українською співачкою Наталією Шмаренковою, відомою як Камалія. У 2013 році в пари народилася двійня — доньки Арабелла та Мірабелла. Від першого шлюбу в бізнесмена є син Арман і донька Таня.
У 2023 році подружжя оголосило про розлучення. Проте вони продовжують жити під одним дахом у великому маєтку вартістю близько 15 мільйонів доларів у передмісті Києва. Сам Захур неодноразово підкреслював, що робить це заради доньок і що вони залишаються щасливими разом у новому форматі стосунків. Більшість часу він проводить саме в Україні, а не в Лондоні.
Філантропія та допомога під час війни
Благодійність завжди була частиною життя Мохаммада Захура. Він фінансував реставрацію Одеського театру опери та балету, будівництво університету в Таксилі (Північний Пакистан) і розвиток центру кардіологічних досліджень у Равалпінді. Після землетрусу 2005 року в Пакистані допомагав постраждалим. В Україні підтримував дитячі будинки, жіночу гандбольну команду «Академія» та Федерацію хокею.
Разом із Камалією він створив Kamaliya & Mohammad Zahoor Charitable Foundation. У 2017 році на благодійному вечорі St. Nicholas Charity Night зібрали 50 тисяч доларів на обладнання для Центру дитячої кардіології та кардіохірургії в Києві.
З початком повномасштабного вторгнення 2022 року Захур активно допомагав евакуації українських біженців до Великої Британії та Європи. Він мобілізував кошти, співпрацював із головами держав і організовував гуманітарну підтримку. Інформація про придбання винищувачів для ЗСУ з’являлася в медіа, проте сама Камалія пізніше уточнювала, що частина допомоги йшла від уряду Пакистану.
Цікаві факти про Мохаммада Захура
- У 19 років він приїхав до України з довгим волоссям і студенською стипендією. Сьогодні фото тих років викликають щирий інтерес у соцмережах.
- Кандидат технічних наук із дисертацією про валки та труби — рідкісне поєднання для бізнесмена такого рівня.
- Для підтримки форми в 70 років практикує інтервальне голодування (їсть раз на день із 18-годинною перервою), щодня проходить близько 10 кілометрів і займається йогою. За рік такого режиму схуд на 6–7 кілограмів.
- Ніколи не робив пластичних операцій і «уколів краси», хоча ставиться до них спокійно. Ідеалом чоловічої краси вважає Алена Делона.
- У 2013 році разом із Камалією брав участь у британському реаліті-шоу Meet the Russians на Fox TV.
Сучасний бізнес і погляд у майбутнє
Сьогодні ключові активи Мохаммада Захура в Україні — завод пластикових виробів «Алеана» в Обухові, бізнес-центр на Подолі, який здається в оренду, і недобудований готель «Лейпциг». Металургією він більше не займається, зосереджуючись на торгівлі, нерухомості та логістиці.
Війна суттєво вплинула на статки. Бізнесмен відкрито казав, що в 2013–2014 роках, коли ще були активи в Донецьку й Луганську, оцінка сягала 600 мільйонів доларів. Зараз вона трохи перевищує 100 мільйонів. Попри це, він залишається оптимістом і продовжує писати аналітичні матеріали про українську економіку та геополітику.
Мохаммад Захур довів, що можна приїхати в чужу країну студентом і через десятиліття стати її частиною. Його шлях — це історія про вміння читати ринок, вчасно виходити з активів і не втрачати зв’язок із людьми, навіть коли формальні стосунки змінюються. У 70 років він і далі ходить свої десять кілометрів щодня, живе в українському маєтку й спостерігає, як країна, яку він обрав колись, продовжує боротися й розвиватися.