БПЛА Форпост — це середньовисотний безпілотний літальний апарат класу MALE, який росіяни використовують для тривалої розвідки й точкових ударів. Апарат тримається в повітрі до 18 годин, працює на відстані до 250 кілометрів від станції управління й може нести керовані бомби КАБ-20. Його вартість сягає близько семи мільйонів доларів, тож кожна втрата боляче б’є по бюджету противника.
Цей дрон виріс із ізраїльського Searcher Mk II. Росіяни взяли готову конструкцію, поступово замінили імпортні деталі на свої й перетворили розвідника на ударну платформу. Сьогодні Форпост-Р літає над Курщиною, Донбасом і навіть над Баренцевим морем, а українські підрозділи вже шість разів підтверджено збивали такі апарати, востаннє — 27 липня 2026 року на висоті 4300 метрів.
Як ізраїльський Searcher став російським Форпостом
Усе почалося після війни 2008 року з Грузією. Російська армія зрозуміла, що її власні безпілотники застарілі й ненадійні. У квітні 2009-го Міноборони РФ купило два Searcher II у компанії Israel Aerospace Industries за 12 мільйонів доларів просто для вивчення. Через рік сторони підписали великий контракт на 300 мільйонів: росіяни отримували право збирати дрони з ізраїльських комплектів.
Спочатку виробництво розмістили на Казанському вертолітному заводі, потім перенесли на Уральський завод цивільної авіації в Єкатеринбурзі. З 2012 року апарати вже носили російську назву Форпост. Кожен комплекс складався з трьох дронів і наземної станції управління. До кінця 2017-го війська отримали близько тридцяти таких комплектів.
Після втрат над Донбасом у 2014–2015 роках і запровадження санкцій ізраїльські поставки припинилися. У серпні 2019-го УЗГА показав перший політ повністю локалізованої версії Форпост-Р. Двигун став російським АПД-85 потужністю 85 кінських сил, авіоніка — вітчизняною, програмне забезпечення — теж. З того часу виробник постійно додає нові сенсори, точки підвіски для бомб і навіть радіолокатор для виявлення рухомих цілей.
Технічні характеристики БПЛА Форпост
Форпост — класичний апарат із двома балками хвоста, високим крилом і штовхаючим гвинтом ззаду. Конструкція проста, але надійна: композитно-алюмінієвий фюзеляж, фіксоване шасі, можливість зльоту з короткої смуги або за допомогою твердопаливних прискорювачів.
| Параметр | Базовий Форпост | Форпост-Р |
|---|---|---|
| Довжина | 5,85 м | 5,85–6,9 м |
| Розмах крила | 8,55 м | 8,55–10,5 м |
| Максимальна злітна маса | до 450 кг | 500 кг |
| Корисне навантаження | до 100–120 кг | до 120–150 кг |
| Тривалість польоту | 15–18 год | до 18 год |
| Дальність | 250 км (спрямована антена) | 250–350 км |
| Практична стеля | до 7000 м | до 6000 м |
| Крейсерська швидкість | 110–150 км/год | 120–180 км/год |
| Максимальна швидкість | 200 км/год | 200 км/год |
Дані зібрані з відкритих джерел, зокрема armyinform.com.ua та матеріалів УЗГА. Ударна версія отримує дві точки підвіски під крилами. Туди вішають КАБ-20 — кориговану авіабомбу вагою близько 20 кг із бойовою частиною 7 кг і лазерним наведенням. Іноді ставлять ракети на базі протитанкового комплексу «Корнет». Оптико-електронна станція ГОЕС-4 або ГОЕС-540 дає денний і нічний канали, лазерний далекомір і 20-кратний зум. Оператор бачить ціль на відстані до 18 кілометрів.
Двигун АПД-85 крутить дволопатевий гвинт і споживає близько 10 літрів палива на годину. Бак вміщує 142 літри, тож запас ходу виходить солідний. Система автоматичного зльоту й посадки працює навіть без сигналів GPS — використовує лазерні маяки й відеоконтроль смуги.
Варіанти та модернізації до 2026 року
Базовий Форпост був чисто розвідувальним. Форпост-Р уже вміє бити. Експортна версія Форпост-РЭ позиціонується як «санкційно стійка»: усі компоненти російські, робочий діапазон температур від мінус 40 до плюс 50 градусів. У 2025 році на виставці IDEX у Абу-Дабі показали варіант із бортовим радіолокатором. Він шукає рухомі цілі на землі й на воді та видає цілевказівку іншим підрозділам, у тому числі флоту.
Інженери УЗГА замінили металевий силовий набір крила на суцільнокомпозитний кесон. Кількість кріплень зменшилася, вага впала, а корисне навантаження зросло. Нове крило й хвостове оперення покращили аеродинаміку. Додали авіаційний ретранслятор — тепер дрон може підсилювати радіозв’язок між пунктом управління й іншими літальними апаратами на великій відстані.
У 2026 році виробник заявив, що продовжує відпрацьовувати нові типи боєприпасів, уніфіковані зі штатним озброєнням. Комплекс уже надходить на озброєння підрозділів ВМФ, зокрема Північного флоту. Там його використовують для контролю акваторії Баренцевого моря й північних територій.
Цікаві факти про БПЛА Форпост
- Один апарат коштує приблизно стільки ж, скільки сучасний танк. Сім мільйонів доларів — це серйозні гроші навіть для російського оборонного бюджету.
- У 2014–2015 роках над Донбасом збили щонайменше п’ять Форпостів із бортовими номерами 905, 915, 916, 920 і 923. Слідчі тоді легко прочитали серійні номери на уламках.
- Ізраїльці відмовилися продавати ударну версію Searcher. Росіяни самі додали підвіски для бомб і ракет уже після локалізації.
- Дрон може злітати й сідати без GPS. Система використовує лазерне випромінювання й відеокамери для контролю посадкової смуги.
- Станом на липень 2026 року українські сили підтвердили знищення лише шести Форпост-Р за весь час повномасштабної війни. Кожен такий трофей — рідкість.
Бойове застосування: від Сирії до Курщини
У Сирії Форпост працював з авіабази Хмеймім. Він шукав позиції бойовиків, наводив артилерію й авіацію. У червні 2024-го російське Міноборони показало, як ударна версія знищила групу, що готувала теракт біля нафтопереробного об’єкта. Два апарати там втратили: один збили в січні 2018-го, другий — у липні того ж року ізраїльським комплексом Patriot.
З лютого 2022 року Форпост став постійним гостем українського неба. Спочатку переважно розвідував, потім почав скидати КАБ-20 по окопам і техніці. Особливо активно працював на Донеччині. Росіяни показували відео, де дрон з висоти трьох тисяч метрів б’є по реактивних системах залпового вогню.
У 2025–2026 роках апарат з’явився й на флоті. Підрозділи БПЛА Північного флоту почали освоювати Форпост-Р для патрулювання малозаселених територій і акваторій. Дрон може годинами висіти над ціллю, передавати відео в реальному часі й одразу бити, якщо оператор вирішить.
Найдорожчий російський тактичний безпілотник опинився під прицілом українських перехоплювачів саме тому, що його рідко запускають: втрата одного Форпоста відчутна.
Як українські сили полюють на Форпост
Перші збиття сталися ще в 2014–2015 роках звичайними засобами ППО. Потім настала пауза. У квітні 2024-го Повітряні сили збили один Форпост-Р. У квітні 2025-го «Птахи Мадяра» вперше перехопили такий апарат дроном-перехоплювачем на висоті чотирьох кілометрів. 27 липня 2026 року той самий підрозділ — 7-й батальйон «Топота» 414-ї бригади — знищив ще один над Курською областю. Український «Чаклун-КМ» наздогнав ворога на 4300 метрах.
Це вже шостий підтверджений випадок. Командувач Сил безпілотних систем Роберт «Мадяр» Бровді підкреслив, що з моменту створення угруповання СБС у червні 2025-го пілоти знищили десятки тисяч ворожих крил, але Форпост серед них — рідкісний трофей.
У серпні 2025-го ВМС ЗСУ вдарили по пункту базування в окупованому Криму, де стояли кілька таких дронів. У січні 2026-го 80-та десантно-штурмова бригада збила черговий апарат над Сумщиною. Проти Форпоста працюють і засоби радіоелектронної боротьби, і FPV-перехоплювачі, і класична зенітна артилерія.
Слабкі місця та перспективи
Попри локалізацію, Форпост залишається вразливим. Поршневий двигун видає помітний тепловий слід. Зв’язок із наземною станцією можна глушити. Оптика на великих відстанях залежить від погоди. А велика вартість змушує росіян берегти ці апарати й запускати їх рідше, ніж дешевші «Орлани» чи «Ланцети».
Виробник продовжує модернізацію. Нові композитні крила, радари, ретранслятори, розширена номенклатура боєприпасів — усе це має продовжити життя платформи. Експортну версію Форпост-РЭ уже пропонують іноземним покупцям як «абсолютно захищену від санкцій». Чи знайдуться охочі — покаже час.
На полі бою 2026 року БПЛА Форпост залишається одним із найдорожчих і найрідкісніших російських дронів середнього класу. Його збиття — завжди подія. А українські оператори перехоплювачів уже довели: навіть на висоті понад чотири кілометри цей «форпост» можна дістати.
