Російський диктатор Володимир Путін зробив чотири ставки на перемогу у війні проти України. Дві з них не виправдовуються, повідомляє джерело 12 листопада.
Стратегії, засновані на поразці української армії на полі бою або на тому, що адміністрація президента США Дональда Трампа змусить Київ погодитися на умови Москви, складаються невдало.
Тому Путін розраховує на два інші плани. Перший — паралізувати економіку України безперервними ракетними та дроновими ударами. Другий — дочекатися зменшення європейської підтримки Києва.
Джерело підкреслює, що Путін залишається відданим своїм початковим військовим цілям. Вони полягають у розділенні та підкоренні країни. Паралельно він змінює європейський порядок безпеки.
Очікування до 2027 року
Більшість експертів вважають, що Путін, ймовірно, почекає до 2027 року. Він хоче побачити, як його підходи спрацюють, перш ніж вирішувати, чи дотримуватися курсу, чи коригувати його.
«Росіяни чекатимуть на весну. Вони хочуть побачити, до чого призведе ракетна кампанія, а також хто переможе на майбутніх президентських виборах у Франції. А потім вони підведуть підсумки», — зазначила директорка з питань Євразії в американському Центрі досліджень з питань нерозповсюдження Ганна Нотте.
Після цього, за словами Нотте, Росія швидше перегляне свою стратегію, ніж відмовиться від своїх цілей.
Після повернення Трампа до Білого дому Кремль сподівався, що він змусить Україну піти на територіальні та інші поступки. Але Київ відхилив тиск США та вимоги Путіна про передачу територій.
Спроби Москви домогтися пом’якшення санкцій та укласти економічні угоди зі Штатами також майже не знайшли відгуку. Перехід Конгресу під контроль демократів після проміжних виборів у США у січні може ускладнити подальші зусилля адміністрації Трампа щодо скасування санкцій проти РФ.
«Путін болісно усвідомлює нинішні обмеження Трампа, саме тому він продовжуватиме боротьбу, доки ситуація в Україні не зміниться або він не побачить певних зрушень у Європі», — зазначила засновниця консалтингової фірми R.Politik Тетяна Станова.
На тлі зменшення успіхів на фронті та рекордних втрат армії РФ останніми місяцями Москва посилила кампанію ракетних і безпілотних ударів. Вони спрямовані по мирних містах України та її критичній інфраструктурі — від електростанцій і складів до чорноморських зернових портів та мостів через Дніпро.
Ця кампанія загрожує залишити українські міста майже без електроенергії, опалення та водопостачання напередодні зими. Однак українці не стають більш схильними до капітуляції, свідчать опитування.
Якщо безперервні ракетні удари призведуть до гуманітарної кризи та зупинять економіку України, це може зробити країну ще більш залежною від європейського фінансування. Зараз Кремль усвідомив, що Європа є ключовим союзником України — і її потенційно вразливим місцем.
Надії Путіна на перемогу значною мірою ґрунтуються на тому, що європейська політична підтримка України розпадеться до того, як навантаження війни стануть нестерпними для його режиму в Росії.
Низькі темпи економічного зростання в Європі, перевантажені програми соціального забезпечення та високі рахунки за енергоносії підривають популярність чинних урядів. Більшість з них підтримує Україну. Зростає підтримка виборців лівих і правих популістів, які часто виявляють більшу симпатію до РФ.
Так, в опитуваннях Франції лідирує права кандидатка у президенти Марін Ле Пен, яка вже пообіцяла скоротити французьке та європейське фінансування України.
А найпопулярнішою партією Німеччини стає ультраправа Альтернатива для Німеччини (AfD), що виступає за закупівлю російського газу. В Італії, де наступного року мають відбутися національні вибори, як у правоцентристському уряді, так і в лівоорієнтованій опозиції є партії, які виступають проти допомоги Україні.
При цьому економічна витривалість Росії також не безмежна. Кремль намагається покрити свій зростаючий фінансовий дефіцит, оскільки військові видатки становлять щонайменше третину державних витрат. Регіональні органи влади, що відчувають брак коштів, вже різко скоротили виплати сім’ям загиблих солдатів. Експерти називають фінансову систему РФ «дуже нестабільною».
Оцінки джерела свідчать про те, що мирні переговори не змінили позиції Путіна щодо України. Він відмовляється прийняти будь-який пропонований варіант майбутньої демілітаризованої зони в повоєнній Україні та наполягає на повному контролі над щонайменше чотирма областями.
