By Левчина Вероніка 
Впевнена перемога Демократичної партії на проміжних виборах у США забезпечила їй контроль над обома палатами Конгресу. Це відкриває можливості проштовхувати законопроєкти про допомогу Києву чи жорсткіші санкції проти Росії. Проте важелі залишаються обмеженими, і Київ це знає. Суттєвих змін у ставленні адміністрації Дональда Трампа до України та війни, розв’язаної Росією, очікувати не варто.
Обмежений вплив на курс Білого дому
Зовнішня політика лишається в руках президента. Трамп збереже право накладати вето. Для його подолання потрібні дві третини голосів, зібрати які буде складно навіть за підтримки частини республіканців. Олександр Мережко, голова комітету Ради з питань зовнішньої політики, зазначив: «Я не думаю, що ситуація радикально зміниться, оскільки зовнішня політика залишатиметься в руках президента. Водночас новий Конгрес загалом може бути більш критичним і пильним щодо спроб Трампа укласти угоди з Путіним за рахунок України або щодо його можливих спроб скасувати санкції проти Росії».
У новому складі парламенту демократи визначатимуть порядок денний. Вони можуть схвалити нову допомогу Україні. Підтримка Києва раніше була потужною з обох боків, тож Конгрес цілком може зібрати достатню кількість голосів для подолання вето. Грегорі Мікс, ймовірний голова комітету Палати представників у закордонних справах, планує двопартійний законопроєкт, щоб заблокувати повернення російського дизельного пального на світовий ринок. Демократична більшість також дозволить вимагати більшої прозорості переговорів із Кремлем і розпочати розслідування. Слово subpoena повернеться в політику. Франсуа Есбур з International Institute for Strategic Studies очікує слідчих комісій щодо оточення Трампа, зокрема Скотта Бессента, Стіва Віткоффа та Джареда Кушнера. «В основі системи управління Трампа лежить корупція, і цей механізм буде зупинено. Віткофф і Кушнер, які дбають лише про власне збагачення, припинять безглузді ігри в Україні та на Близькому Сході», — сказав він.
Розрахунки Москви та очікування Києва
Попри перемогу демократів, Україна ще багато чого потребує від Трампа: зброї, грошей та ширших гарантій. Київ уже переконався, що не може покладатися на Вашингтон після місяців ворожнечі. «Та вже не приховати, що на користь Києва грає пригнічення Трампа і той факт, що годинник його президентства тепер повільно, але гучно відраховує час. Він стверджував, що миру легко досягти, але водночас карав Україну за те, що вона не погодилася з вимогами свого загарбника. Він принижував, сварив, а потім час від часу мирився із Зеленським, поки йому догоджали європейські союзники, приголомшені розвалом безпекових альянсів, що трималися десятиліттями», — зазначають аналітики. Володимир Путін, ймовірно, налаштований на те, що у нього є ще близько року, щоб будь-якою ціною досягти найкращого можливого результату у розв’язаній ним війні, перш ніж битва 2028 року поверне політику республіканців до проукраїнського мейнстріму. Путіну досі не вдалося використати Трампа для помітних перемог на полі бою. Він може спробувати змінити це, доки жаринка влади ще жевріє.
Російські чиновники применшують значення результатів. Дмитро Пєсков заявив: «Трамп продовжує виконувати свої повноваження, і ми щиро сподіваємося, що він продовжить свої миротворчі зусилля». Сергій Рябков визнав «різко негативний» підхід лідерів демократів, але сказав, що в цьому немає нічого нового. Провоєнні блогери твердять, що результат залежатиме від реалій на землі. Водночас Москва, ймовірно, бачить поразку союзників Трампа як сигнал, що відносини переходять до ендшпілю. Кремль більше не вірить, що Трамп здатний змусити Україну підписати угоду на умовах Москви. Ілля Гращенков підкреслив: «Для Москви головний висновок полягає в тому, що ставка виключно на особисті стосунки з Трампом стає дедалі ризикованішою. Американська політична система знову продемонструвала свою здатність обмежувати президентську владу, а це означає, що будь-які довгострокові угоди повинні враховувати не лише позицію Білого дому, а й баланс сил у Конгресі». Понад 60% американців підтримують постачання зброї Україні та нові санкції проти Росії за жовтневим опитуванням Harvard CAPS та Harris.
У Києві нині більше надії, ніж очікувань. Дмитро Шеренговський з Українського католицького університету нагадав, що Конгрес може впливати на фінансування оборони та санкційне законодавство, але «значна частина оперативних рішень щодо військової допомоги та запровадження санкцій залишатиметься в компетенції виконавчої влади». Валерій Пекар із Києво-Могилянської бізнес-школи вважає, що слухання можуть розкрити більше про російський вплив у США. Лорел Рапп з Chatham House не очікує суттєвих змін у підході до Європи: «Цей підхід був суто прагматичним і ґрунтувався на глибокому скепсисі щодо того, яку цінність Європа може запропонувати США у сфері оборонної співпраці. Щодо багатьох інструментів зовнішньої політики, які є в його розпорядженні, Трамп зберігає значну свободу дій і може використовувати їх на власний розсуд». Під час візиту 5 листопада Кирило Дмитрієв перейматиметься не стільки зустріччю з Меланією Трамп щодо Олешків, скільки скасуванням санкцій проти Російського фонду прямих інвестицій.