By Левчина Вероніка 
Софіївська Борщагівка в Бучанському районі Київської області тримає першість серед українських сіл за кількістю мешканців: за даними Державного реєстру виборців на початок 2021 року тут було зареєстровано 25 882 особи, а оцінки на 2026 рік з урахуванням активної забудови сягають близько 30 тисяч. Це передмістя Києва, відділене лише Кільцевою дорогою, де багатоповерхові житлові комплекси, школи та торгові центри створюють атмосферу міста, хоча адміністративний статус залишається сільським. За переписом 2001 року тут жило лише 6571 особа — зростання майже в п’ять разів відображає приплив киян у пошуках доступнішого житла поруч зі столицею.
Водночас за площею лідирує Космач у Косівському районі Івано-Франківської області — 84,309 км², що робить його одним із найбільших сіл Європи за територією. Тут проживає близько 6–7 тисяч людей, розкиданих по 32 присілках серед карпатських схилів і річки Пістиньки. Офіційний паспорт Космацької сільської громади підтверджує ці цифри, а гуцульські традиції вишивки, писанкарства та ремесел перетворюють просторі землі на живий культурний простір. Різні метрики — населення, площа, історична протяжність — дають різних рекордсменів, і саме це робить тему багатогранною.
Інші великі села, такі як Петропавлівська Борщагівка чи Лиманка, також переростають формальні межі статусу, а війна після 2022 року внесла корективи в демографію окремих регіонів. Закон 2023–2024 років чітко визначає село як населений пункт із садибною забудовою та менше ніж 5 тисяч жителів, проте реальність часто розходиться з нормою.
Софіївська Борщагівка — коли передмістя поглинає статус села
Землі навколо сучасного села згадуються з 1497 року як володіння Софійського монастиря, звідки й походить перша частина назви. Через кілька століть тихе поселення опинилося впритул до столиці, і після 2000-х років хвиля житлового будівництва перетворила його на щільний житловий масив. Площа села становить лише 4,56 км², а густота населення перевищує 1400 осіб на квадратний кілометр — показник, характерний радше для міських районів, ніж для традиційного села.
Транспортне сполучення з Києвом працює регулярно, поруч функціонують супермаркети, освітні заклади та бізнес-об’єкти. Генеральний план розвитку навіть передбачає подальше зростання до 115 тисяч мешканців, з яких більшість мала б бути міським населенням. Сусідня Петропавлівська Борщагівка з приблизно 12 тисячами жителів доповнює цю агломерацію, створюючи майже суцільну забудову вздовж західних підступів до столиці. У нашій практиці ми стикалися з випадком, коли сім’ї переїжджали сюди саме через поєднання відносно доступного житла та можливості щодня працювати в Києві без довгих поїздок.
Річка Борщагівка протікає через територію, а поштовий індекс 08131 і телефонний код +380 4598 нагадують про збережений сільський адміністративний каркас. Попри це, повсякденне життя тут ближче до міського ритму: ранкові затори на Кільцевій, вечірні прогулянки між новобудовами та школи, які вже не вміщують усіх учнів.
Космач: 84 кілометри гуцульського простору та ремесел
Перша письмова згадка про Космач датується 1412 роком, і село вважається одним із найдавніших на Гуцульщині. Його територія розкинулася на 84,309 км² уздовж річки Пістиньки, охоплюючи десятки присілків на схилах Карпат. Для порівняння, площа Брюсселя становить близько 32,6 км², тож один населений пункт перевищує столицю ЄС за територією. Населення залишається відносно стабільним — близько 6054 осіб за переписом 2001 року та трохи більше за оцінками пізніших років, що дає густоту лише близько 72 осіб на квадратний кілометр.
Тут збереглися центри писанкарства, вишивки та виготовлення музичних інструментів. Кілька сотень майстрів декоративно-ужиткового мистецтва живуть у різних присілках, а музеї та церкви, зокрема Храм Різдва з дзвіницею, стають точками тяжіння для туристів. Під час Другої світової війни село було одним із опорних пунктів УПА, і в 1944 році навіть проголошували Космацьку незалежну республіку. Ці сторінки історії переплітаються з щоденним життям вівчарів і майстрів, які працюють на полонинах і в майстернях.
Офіційний сайт Космацької громади фіксує площу села саме в 84,309 км² і населення 6354 особи в паспорті громади. Простір тут відчувається фізично: дороги звиваються між присілками, а від одного краю до іншого можна їхати значний час. Контраст із компактною Софіївською Борщагівкою очевидний — одне село росте вгору багатоповерхівками, інше розтікається вшир серед гір.
Порівняння рекордсменів та інших великих сіл
Щоб побачити різницю між лідерами за різними критеріями, варто подивитися на ключові показники поруч. Дані зібрані з Державного реєстру виборців, офіційних паспортів громад і відкритих енциклопедичних джерел станом на 2021–2026 роки; точних переписів після 2001 року не проводили, тому цифри населення мають оцінний характер.
| Село | Область / район | Населення (прибл.) | Площа (км²) | Особливість |
|---|---|---|---|---|
| Софіївська Борщагівка | Київська, Бучанський | 25 000–30 000 | 4,56 | Передмістя Києва, новобудови |
| Космач | Івано-Франківська, Косівський | 6 000–7 000 | 84,309 | Найбільша площа, гуцульські ремесла |
| Петропавлівська Борщагівка | Київська, Бучанський | 12 000–13 000 | — | Сусід рекордсмена, активне зростання |
| Микуличин | Івано-Франківська, Надвірнянський | 5 221 (2021) | 160,86 (адм.) | Історично найдовше (до 44 км), курорт |
| Лиманка | Одеська | ~12 000 | — | Приморське, туристичне |
Джерела: Державний реєстр виборців, паспорти громад, відкриті енциклопедичні дані. Микуличин за деякими даними має велику адміністративну площу завдяки лісовим масивам і присілкам, проте в популярних оглядах найбільшим за площею частіше називають саме Космач. Історично Микуличин тягнувся на десятки кілометрів уздовж Пруту, поки в 1927 році від нього не відокремили сусідні поселення.
Коли закон каже «менше 5 тисяч», а життя показує інше
Закон України від 28 липня 2023 року № 3285-IX, який набрав чинності на початку 2024 року, чітко класифікує населені пункти. Місто — переважно компактна забудова і щонайменше 10 тисяч жителів, селище — садибна забудова від 5 тисяч, село — садибна забудова менше 5 тисяч. Поняття «селище міського типу» скасовано. Проте Софіївська Борщагівка з десятками тисяч мешканців і багатоповерхівками формально залишається селом, бо зміна статусу вимагає окремих процедур і рішень.
Така розбіжність типова для передмість великих міст, де будівництво випереджає адміністративні зміни. У Карпатах велика площа часто пояснюється гірським рельєфом і історичним розселенням присілками, а не щільною забудовою. Саме тому відповідь на питання «яке найбільше село» завжди потребує уточнення: за населенням, за площею чи за історичною протяжністю. Для початківців це може здаватися плутаниною, а для тих, хто розбирається в адміністративно-територіальному устрої, — прикладом того, як реальність випереджає нормативні рамки.
Поширені міфи про найбільше село
- Міф: існує одне беззаперечне «найбільше село». Насправді лідери різні залежно від критерію. Софіївська Борщагівка лідирує за населенням, Космач — за площею в більшості оглядів, а Микуличин відомий історичною довжиною та великою адміністративною територією за деякими джерелами. Змішувати ці показники призводить до неточностей.
- Міф: усі великі села виглядають однаково «як місто». Софіївська Борщагівка справді нагадує міський мікрорайон через новобудови. Космач же зберігає розкидану гуцульську забудову, традиційні господарства та ремесла. Різниця в способі життя величезна.
- Міф: дані про населення точні й актуальні. Останній повний перепис був у 2001 році. Сучасні оцінки базуються на реєстрі виборців і місцевих підрахунках, тому цифри на 2026 рік мають наближений характер, особливо з урахуванням міграції та наслідків війни.
- Міф: війна не вплинула на великі села. Деякі села в окупованих чи прифронтових районах, як-от колишня Костянтинівка на Запоріжжі, втратили значну частину населення. Київські передмістя, навпаки, отримали додатковий приплив людей у різні періоди.
Ці спрощення часто з’являються в коротких новинах, які прагнуть сенсаційного заголовка. Детальніше розбирання показує складнішу картину, де історія, географія та адміністративні норми переплітаються.
Питання, які найчастіше шукають про великі села
Чи можна вважати Софіївську Борщагівку містом? Формально ні, хоча за кількістю мешканців і забудовою вона перевищує багато невеликих міст. Зміна статусу потребує окремого рішення і не відбувається автоматично навіть за значного перевищення порогу в 5 тисяч жителів.
Чому Космач вважають найбільшим за площею, якщо в деяких джерелах у Микуличина вказано 160 км²? Більшість популярних і туристичних оглядів фіксують Космач як лідера за площею саме в 84,3 км². Адміністративна територія Микуличина може включати значні лісові масиви, а історично село було ще довшим до розділення в 1927 році. Обидва села вражають масштабом, але критерії відрізняються.
Як дістатися до цих сіл? До Софіївської Борщагівки зручно громадським транспортом або автомобілем з Києва — відстань мінімальна. До Космача з Івано-Франківська чи Коломиї їдуть маршрутки чи автобуси, дорога займає кілька годин і проходить гірськими серпантинами. У зимовий період потрібно враховувати погоду в Карпатах.
Чи варто їхати туди туристам? Софіївська Борщагівка цікава як приклад сучасного передмістя. Космач приваблює любителів етнографії, природи та гуцульських свят — особливо влітку та восени, коли працюють майстерні й проходять фестивалі.
Чек-лист для тих, хто планує відвідати великі села
- Уточніть мету поїздки: міська інфраструктура та зручність (Софіївська Борщагівка) чи природа, ремесла та простір (Космач). Це допоможе обрати сезон і транспорт.
- Перевірте актуальні дані про транспорт. До київського передмістя ходить громадський транспорт, до Карпат краще мати запас часу на дорогу та можливі затримки через погоду.
- Для Космача заздалегідь подивіться календар місцевих подій — виставки писанок, свята чи майстер-класи з вишивки додають вражень. У зимовий період враховуйте коротший світловий день і можливий сніг.
- Якщо їдете з дітьми чи групою, перевірте наявність шкіл, кафе та місць для зупинки. У Софіївській Борщагівці інфраструктура розвиненіша, у Космачі вона більш розкидана по присілках.
- Врахуйте, що офіційні цифри населення можуть відрізнятися від реальної кількості людей на місці через сезонну міграцію чи незареєстрованих мешканців новобудов.
За моїм досвідом поїздок у різні регіони, найцікавіші враження виникають саме тоді, коли порівнюєш два абсолютно різні «великі» села в одній країні. Одне вражає щільністю життя, інше — масштабом простору та збереженими традиціями.
Війна, відродження та регіональні особливості великих сіл у 2026 році
Повномасштабне вторгнення 2022 року змінило демографічну карту. Деякі села в південних і східних областях втратили значну частину жителів через окупацію чи бойові дії. Київські передмістя, навпаки, у різні періоди приймали внутрішньо переміщених осіб, хоча основне зростання Софіївської Борщагівки пов’язане з довгостроковою урбанізацією. Карпатські села, зокрема Космач і Микуличин, залишаються відносно стабільними завдяки географії та туристичному потенціалу.
Регіональна специфіка помітна одразу. На Київщині великі села зростають завдяки близькості до столиці та ринку нерухомості. На Івано-Франківщині масштаб визначається гірським рельєфом і історичним розселенням. На Одещині Лиманка розвивається як приморське поселення з туристичним навантаженням. Ці відмінності зберігаються і в 2026 році, коли відбудова та внутрішні міграції продовжують формувати нові реалії.
Майбутнє таких населених пунктів залежить від того, чи змінять вони статус, чи залишаться формально селами з міською інфраструктурою. Поки що обидва рекордсмени — Софіївська Борщагівка і Космач — демонструють, наскільки різноманітною може бути українська сільська Україна: від щільного передмістя до просторих гірських земель, де традиції живуть поряд із сучасністю.