By Левчина Вероніка 
Південна Корея змінила тон щодо України. Обережна підтримка Києва поступилася місцем публічним закидам. Причиною став конфлікт навколо двох військовополонених із КНДР.
Джерело 29 вересня проаналізувало дипломатичну суперечку. Після початку повномасштабного вторгнення Росії Сеул засудив дії Москви. Країна приєдналася до західних санкцій. У липні уряд пообіцяв пакет допомоги на 100 мільйонів доларів.
Водночас Південна Корея уникала прямої участі в бойових діях. Вона відмовилася постачати летальну зброю державі, що перебуває у стані війни. До великої війни Росія залишалася одним із ключових торговельних партнерів Сеула. Адміністрація Лі Чже Мьона також прагне налагодити діалог із Пхеньяном.
Як виникла суперечка
23 вересня президент України Володимир Зеленський виступив на Генеральній Асамблеї ООН. Він повідомив, що Київ нещодавно передав Сеулу двох військовополонених із КНДР.
Наступного дня президент Лі Чже Мьон звинуватив Україну в порушенні домовленості про нерозголошення. Він назвав питання репатріації «надзвичайно чутливим» і «пов’язаним із дипломатією та національною безпекою».
Українські ЗМІ з посиланням на джерело в Офісі президента заявили, що угоди про конфіденційність не існувало. Південнокорейська адміністрація відповіла різко. За її оцінкою, таке заперечення «серйозно підриває» взаємну довіру й шкодить дружнім відносинам.
Сеул наполягає: саме Київ просив зберегти передачу в таємниці. Українська сторона нібито побоювалася внутрішньої критики. Причина — втрата шансу обміняти північнокорейських полонених на українських військовополонених. Південна Корея погодилася з міркувань безпеки полонених і їхніх родин, а також через дипломатичні й безпекові ризики.
Представник адміністрації президента Південної Кореї заявив, що Зеленський оприлюднив факт передачі без попередніх пояснень і консультацій. Це сталося попри взаємну домовленість, на яку посилається Сеул.
Інше джерело з посиланням на високопоставленого представника адміністрації повідомило додаткову деталь. Україна заздалегідь попередила Сеул дипломатичними каналами. Київ сказав, що президент планує згадати двох полонених у промові в ООН, і попросив поставитися до цього з розумінням.
Конфлікт швидко вийшов за межі дипломатії. Відкриту критику Києва озвучили насамперед соратники Лі Чже Мьона. Депутат Демократичної партії Кім Бьон Джу заявив, що немає «ні причин, ні необхідності» підтримувати Україну. Він закликав уряд «негайно» переглянути питання надання допомоги.