By Левчина Вероніка 
Євгеній Леонідович Хмара сьогодні стоїть на одній із найвідповідальніших посад у державі — виконує обов’язки міністра оборони України. Генерал-майор, колишній начальник елітного Центру спеціальних операцій «А» Служби безпеки України, людина, яка особисто ходила в бій з автоматом і водночас вибудовувала стратегію далекобійних ударів по території противника. Його ім’я з’явилося в публічному просторі порівняно нещодавно, але за ним — понад півтора десятиліття служби в найскладніших підрозділах і низка операцій, які змінили хід війни.
Хмара не належить до тих, хто будував кар’єру в кабінетах. Він починав як бричер — боєць, що першим пробиває шлях штурмовій групі за допомогою вибухівки. Потім керував командами, планував операції на рівні держави і зрештою опинився на чолі оборонного відомства. Саме ця комбінація бойового досвіду й технологічного мислення зробила його фігурою, якій президент довірив реформування сфери оборони в умовах тривалої війни.
Від «Омеги» до «Альфи»: становлення спецпризначенця
Шлях Євгенія Хмари в силові структури почався ще до 2011 року. Спочатку він служив у Центрі спеціального призначення Національної гвардії «Омега», де спеціалізувався на мінно-вибуховій справі. У 2011-му перейшов до Центру спеціальних операцій «А» СБУ — підрозділу, який у народі називають «Альфою». Там він починав із найважчих ролей: бричер, потім командир групи.
Відбір у «Альфу» завжди був жорстким. Ті, хто пройшов його, згадують: під керівництвом Хмари служити хотіли багато хто. Він чесно розподіляв ресурси, дбав про якість підготовки і постійно шукав нові напрями роботи. Колеги відзначають, що він ніколи не посилав людей туди, куди не був готовий піти сам. Ця риса — не просто слова. Під час боїв за Сєвєродонецьк і Рубіжне в 2022 році генерал (тоді ще в іншому званні) особисто тримав автомат і брав участь у штурмових діях.
Освіту Хмара здобував у профільних військових закладах. Закінчив Академію прикордонних військ України імені Богдана Хмельницького, додатково навчався в Об’єднаному інституті. Ця підготовка поєднала тактичні навички зі стратегічним баченням — саме те, що пізніше знадобилося на вищих посадах.
Бойовий шлях: Київщина, Донбас, Зміїний
Повномасштабне вторгнення застало Хмару вже досвідченим офіцером «Альфи». У перші тижні війни він брав участь у визволенні Київщини. Після деокупації регіону виконував бойові завдання на Донеччині. Особливо важкими були бої за Сєвєродонецьк і Рубіжне — там він воював безпосередньо, а не з командного пункту.
Однією з найяскравіших сторінок стала операція зі звільнення острова Зміїний улітку 2022 року. Хмара керував підготовкою і безпосередньою реалізацією. Тижні тренувань на макеті острова, детальне планування кожного кроку, висадка штурмових груп із гелікоптерів на малій висоті над морем. Операція вдалася не з першої спроби — російська авіація зірвала початковий план. Але друга спроба стала успішною. Звільнення Зміїного відкрило Чорне море для українського експорту і завдало серйозного психологічного удару ворогу.
Пізніше, вже на керівних посадах, Хмара продовжував впливати на операції в глибокому тилу Росії. Під його впливом Центр «А» масштабував застосування FPV-дронів, апаратів на оптоволокні та далекобійних комплексів. До початку 2026 року підрозділ знищив російської військової техніки на суму понад 5,5 мільярда доларів — переважно танки, бойові машини піхоти, системи протиповітряної оборони та засоби радіоелектронної боротьби. Ці цифри не враховують результатів операції «Павутина».
Операція «Павутина» та далекобійні удари
1 червня 2025 року Служба безпеки України провела одну з найсміливіших операцій війни — «Павутину». Понад сотня FPV-дронів, доправлених у контейнерах на віддалені аеродроми в Мурманській, Рязанській, Івановській та Іркутській областях, піднялася в повітря майже одночасно. Уражено 41 літак стратегічної авіації Росії, зокрема Ту-95, Ту-22М3, Ту-160 та А-50. Збитки оцінили більш ніж у сім мільярдів доларів. Оператори «Альфи» безпосередньо керували дронами. Хмара входив до групи координації цієї операції.
Після «Павутини» напрямок далекобійних ударів лише посилився. Удар по 107-му арсеналу ГРАУ в Торопці, атаки на нафтопереробні заводи, склади боєприпасів, заводи з виробництва керованих авіабомб — усе це стало частиною стратегії, яку Хмара розвивав. Президент Володимир Зеленський неодноразово підкреслював важливість саме таких асиметричних дій. Коли влітку 2026 року виникла потреба у 40-денній кампанії впливу на Росію, саме Хмару доручили відповідати за її реалізацію.
Кар’єрне зростання: від командира групи до т.в.о. голови СБУ
14 квітня 2023 року президент призначив Хмару начальником Центру спеціальних операцій боротьби з тероризмом, захисту учасників кримінального судочинства та працівників правоохоронних органів СБУ. 24 серпня того ж року він отримав звання бригадного генерала. 23 червня 2024-го — генерал-майора.
25 серпня 2025 року після реорганізації підрозділу Хмару призначили начальником Центру спеціальних операцій «А» СБУ. Під його керівництвом «Альфа» ввійшла до трійки найрезультативніших підрозділів Сил оборони за обсягами знищеної техніки за допомогою безпілотників.
5 січня 2026 року, після відставки Василя Малюка, Євгеній Хмара став тимчасово виконуючим обов’язки голови Служби безпеки України. На цій посаді він пробув до середини липня. Уже 16 липня президент доручив йому виконувати обов’язки міністра оборони. 17 липня Кабінет Міністрів призначив його заступником міністра, а з 20 липня — тимчасовим виконувачем обов’язків міністра оборони України.
Призначення пояснювали просто: потрібна людина з досвідом технологічних ударних операцій, яка розуміє, як переносити бойові дії на територію противника і водночас зберігати життя українських військових.
Нагороди та визнання
Євгеній Хмара — повний кавалер ордена Богдана Хмельницького. Отримав ордени трьох ступенів: ІІІ ступеня в червні 2023-го, ІІ — у січні 2024-го, І — у вересні 2024-го. Також нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня, відзнакою Президента «Хрест бойових заслуг», орденом Данила Галицького, медаллю «За військову службу Україні» та відзнакою за участь в антитерористичній операції.
Ці нагороди відображають не лише особисту мужність, а й системний внесок у розвиток спеціальних операцій. Колеги з парламентського комітету з національної безпеки та ветерани дронових підрозділів відзначають: Хмара вміє поєднувати жорстку дисципліну з турботою про людей. Він не «паркетний» генерал — його бачили і на передовій, і в штабах, де планували найскладніші місії.
Цікаві факти про Євгенія Хмару
- Починав службу в «Альфі» як бричер — боєць, який першим проробляє прохід для штурмової групи за допомогою вибухівки.
- Особисто брав участь у боях за Сєвєродонецьк і Рубіжне з автоматом у руках.
- Під керівництвом Хмари Центр «А» знищив російської техніки на понад 5,5 мільярда доларів (без урахування «Павутини»).
- Має двох синів — 11 і 9 років (станом на літо 2026). Втратив брата на війні. Особиста мета — закінчити бойові дії до того, як сини досягнуть призовного віку.
- Операція «Павутина», у координації якої він брав участь, завдала Росії збитків на понад сім мільярдів доларів одним ударом.
Особистість і погляди на війну
Про особисте життя Євгенія Хмари відомо небагато — це стандартна практика для оперативників такого рівня. Відомо лише, що в нього двоє синів. В інтерв’ю американській журналістці він відкрито говорив про особисту мотивацію: хоче, щоб війна закінчилася до того, як хлопці досягнуть віку, коли їх можуть призвати. Втрата брата на фронті лише посилила цю рішучість.
Хмара неодноразово підкреслював важливість технологічної переваги. У публічних виступах він говорив про потребу в оптоволокні дальністю понад 20 кілометрів, про масштабування роботизованих комплексів і deep strike. Його підхід — не просто знищувати техніку противника, а системно тиснути на економіку і логістику Росії, змушуючи її витрачати ресурси на захист тилу.
Ті, хто працював із ним, описують стиль керівництва як поєднання жорсткості та справедливості. Ресурси розподілялися чесно, підготовка була якісною, а нові напрями роботи відкривалися постійно. Саме тому під його командуванням підрозділ показував стабільно високі результати.
Роль на посаді виконувача обов’язків міністра оборони
Прийшовши до Міністерства оборони в липні 2026 року, Хмара отримав чітке завдання від президента: продовжити реформування сфери оборони з акцентом на далекобійні можливості, роботизовані системи та збереження життя військових. Перші кроки включали зустрічі з Головнокомандувачем Збройних сил і обговорення масштабування ударів середньої і великої дальності.
Його досвід у СБУ виявився особливо цінним. Саме там формувалася культура асиметричних операцій, які компенсують чисельну перевагу противника. Тепер ці підходи мають стати частиною ширшої стратегії оборонного відомства.
Хмара не обіцяє легких рішень. Він говорить про системну роботу, про потребу в технологіях і про те, що кожна операція має мати чітку мету — наближати мир, а не просто завдавати шкоди. Такий підхід відрізняє його від багатьох попередників на цій посаді.
Сьогодні Євгеній Хмара залишається однією з ключових фігур українського безпекового сектору. Його шлях — від бійця-бричера до виконувача обов’язків міністра оборони — ілюструє, як у сучасній війні поєднуються особиста мужність, технологічна грамотність і стратегічне мислення. Саме ці якості зараз визначають, як Україна відповідає на виклики найдовшої і найжорстокішої війни в Європі з часів Другої світової.