Автор Левчина Вероніка 
Костянтин Шотайович Меладзе народився 11 травня 1963 року в сонячному Батумі, тодішній Грузинській РСР. Саме з цього приморського міста почалася історія людини, чиї мелодії стали саундтреком для цілого покоління. Грузин за походженням, українець за громадянством і серцем, він перетворив поп-музику на справжню емоційну мову, яку розуміють мільйони. Старший брат легендарного Валерія Меладзе, засновник гурту ВІА Гра, автор пісень для Софії Ротару, Алли Пугачової, Віри Брежнєвої та десятків інших зірок — його ім’я стало синонімом якісної, глибокої, іноді болісно красивої музики.
Його творчість завжди балансувала між ніжністю і драмою, між класичними гармоніями і сучасним ритмом. Пісні Меладзе звучать так, ніби хтось обережно відкриває двері в чужу душу: там і любов, і розлука, і тиха ностальгія. Саме цей підхід зробив його одним із найвпливовіших композиторів і продюсерів пострадянського простору.
Дитинство в Батумі та перші музичні кроки
Родина Меладзе була типовою для інтелігенції того часу. Батько Шота Костянтинович і мати Неллі Акакіївна працювали інженерами. У родині зростали троє дітей: Костянтин, молодший брат Валерій і сестра Ліана, яка згодом стала продюсером компанії Velvet Music. Маленький Костя був спокійним, заглибленим у себе хлопчиком — повною протилежністю енергійному Валерію.
У шість років він побачив фільм «Полонез Огінського». Мелодія вразила так сильно, що хлопець захотів грати на скрипці. Мама відвела його до музичної школи. Пізніше з’явилися рояль і гітара. Вечорами Костя грав друзям, а брати разом збирали платівки і годинами слухали все — від класики до західного року. Музика стала для нього не просто захопленням, а способом говорити про те, що словами важко передати.
Після школи рік працював слюсарем на суднобудівному заводі в Батумі. Потім вступив до Миколаївського кораблебудівного інституту імені адмірала Макарова, де навчався разом із братом. Закінчив його 1988 року за спеціальністю інженера-проектувальника. Паралельно брати грали в інститутському ансамблі «Апрель». Костянтин стояв за клавішами, Валерій співав. Це була перша спільна сцена, яка вже тоді показала: музика сильніша за будь-які креслення.
Від «Діалогу» до сольної імперії
У 1989 році брати приєдналися до відомої рок-групи «Діалог» під керівництвом Кіма Брейтбурга. Костянтин писав аранжування, грав на клавішних, Валерій виконував пісні. Група гастролювала, записувала альбоми, навіть працювала в Німеччині. Але в 1992–1993 роках брати пішли своїм шляхом. Валерій став солістом, а Костянтин — його постійним автором і продюсером.
Перший великий прорив стався 1993 року, коли Алла Пугачова запросила Валерія на «Різдвяні зустрічі». А в 1995-му альбом «Сэра» розлетівся накладами, які важко було уявити. Костянтин написав майже всі пісні — і музику, і тексти. Мелодії були складними, з несподіваними переходами, але при цьому легко запам’ятовувалися. Це став його фірмовий стиль: емоційна глибина без зайвої пафосності.
З того часу майже кожна пісня Валерія Меладзе — це робота брата. «Не тревожь мне душу, скрипка», «Салют, Вера», «Океан и три реки», «Красиво» — список можна продовжувати годинами. Костянтин умів чути голос Валерія так, як ніхто інший. Він писав не просто хіти, а історії, в яких слухач впізнавав себе.
ВІА Гра та створення нової поп-естетики
2000 рік став поворотним. Разом із Дмитром Костюком Костянтин Меладзе створив гурт ВІА Гра. Ідея була простою і геніальною водночас: три красиві дівчини, які співають про жіночу силу, пристрасть і незалежність. Але за зовнішньою гламурністю стояла серйозна музика. Меладзе писав для них майже все — від «Попытка №5» до «ЛМЛ», від «Биология» до «Эмансипация».
Гурт став феноменом. Постійна зміна складу, яскраві кліпи, нескінченні гастролі. ВІА Гра відкрила двері для цілого покоління артисток. Через проєкт пройшли Надія Мейхер, Анна Седокова, Віра Брежнєва, Альбіна Джанабаєва, Меседа Багаудінова та багато інших. Кожна з них отримала від Меладзе не просто пісні, а можливість заявити про себе.
Паралельно він продюсував інші колективи — «Інь-Ян», «БіС», пізніше MBAND. Писав для Софії Ротару («Я же его любила»), Поліни Гагаріної, Анастасії Приходько, Таїсії Повалій. Кожен проєкт мав свій характер, але всі носили відбиток його почерку: точна аранжування, глибокий текст і мелодія, яка чіпляє з перших нот.
Кіно, мюзикли та телевізійні експерименти
Талант Меладзе не обмежувався естрадою. У 2001 році він став композитором і продюсером телевізійного мюзиклу «Вечори на хуторі біля Диканьки». Потім були «Попелюшка» (2002), «Сорочинський ярмарок» (2004). Музика в цих проєктах звучала легко, з гумором і народними мотивами, але без дешевої стилізації.
2008 року він виступив музичним продюсером фільму «Стиляги» Валерія Тодоровського. Саундтрек став окремим хітом. Пізніше з’явилася музика до серіалу «Відлига» (2013), балету «Великий Гетсбі» і багатьох інших робіт. Меладзе вміє створювати атмосферу — чи то радянська відлига, чи гламурні 2000-ті, чи сучасна драма.
На телебаченні він також залишив слід. Продюсував «Фабрику зірок», був наставником на «Голосі», суддею на «Х-Факторі». У 2013–2014 роках запустив шоу «Хочу в ВІА Гру» і «Хочу до Меладзе», з якого народився бой-бенд MBAND.
Особисте життя: між любов’ю і творчістю
У 1994 році Костянтин одружився з Яною Сумм. Шлюб тривав майже двадцять років. У подружжя народилося троє дітей: доньки Аліса (2000) і Лія (2004), син Валерій (2005). Молодший син має розлад аутистичного спектра. Яна після розлучення 2013 року повністю присвятила себе допомозі хлопчику, відкривши в Києві центр АВА-терапії. Костянтин продовжує підтримувати дітей.
Друга велика історія кохання пов’язана з Вірою Брежнєвою. Вони були разом із середини 2000-х, а офіційно одружилися 23 жовтня 2015 року в італійському Форте-дей-Мармі. Віра, колишня солістка ВІА Гра, стала однією з головних виконавиць його пісень. Шлюб тривав вісім років. У жовтні 2023 року пара оголосила про розлучення. Причини називали різні — від творчої кризи до різних поглядів на події в Україні. Після початку повномасштабного вторгнення 2022 року Костянтин Меладзе переїхав до Європи.
Станом на 2025–2026 роки він живе за кордоном, рідко з’являється на публіці, але продовжує писати музику. У травні 2025-го оголосив про остаточне закриття проєкту ВІА Гра, випустивши прощальну пісню «Galileo». Для Валерія Меладзе він як і раніше залишається головним автором.
Цікаві факти про Костянтина Меладзе
- У студентські роки брати Меладзе грали в групі «Апрель», а Костянтин починав як клавішник, а не як композитор.
- Першу серйозну пісню він написав ще в інституті, але справжній стиль сформувався вже після «Діалогу».
- У 2012 році отримав звання Заслуженого діяча мистецтв України.
- Донька Лія Меладзе брала участь у 12-му сезоні шоу «Голос країни» і продовжує займатися музикою.
- Меладзе майже ніколи не пише пісні «на замовлення» — він створює матеріал лише для тих, у кого чує потенціал.
- Його мелодії часто мають складну гармонічну структуру, але залишаються легкими для сприйняття — це рідкісне поєднання.
- У 2024–2025 роках вийшли нові сингли, серед яких «Зима так близько» та експериментальні роботи.
Стиль і вплив на музичну культуру
Музика Костянтина Меладзе — це завжди діалог. Він не кричить, не нав’язує. Його пісні ніби ведуть тиху розмову зі слухачем. Гармонії часто будуються на неокласичних ходах, аранжування — витончені, з увагою до деталей. Тексти глибокі, іноді майже літературні. Саме тому його твори так довго живуть.
Він змінив уявлення про жіночий поп. ВІА Гра показала, що дівчата можуть бути і красивими, і сильними, і розумними одночасно. Багато сучасних українських і російських артисток виросли на його піснях. Валерій Меладзе без брата просто немислимий — їхній творчий тандем став одним із найдовших і найуспішніших в історії пострадянської музики.
Навіть зараз, коли сцена змінилася, коли стримінг і короткі відео диктують правила, мелодії Меладзе продовжують звучати. Вони не старіють. Вони просто чекають свого слухача в тиші навушників або в машині пізно вночі, коли хочеться чогось справжнього.
Костянтин Шотайович Меладзе ніколи не гнався за модою. Він створював її. І саме тому його ім’я назавжди вписане в історію музики, яку ми любимо.