Повага
Image default
Статтi

Жінки за кермом: як ведеться українським водійкам?

Жінки за кермом — це коли «дві ноги, але три педалі». А ще коробка передач, три дзеркала, перемикачі фар, поворотів, тахометр, спідометр — і все це треба тримати в полі зору й контролювати. Досі можна почути, мовляв, «чи не забагато відповідальності для «ніжної статі»? Тим часом усе більше жінок не просто сідають за кермо, але й опановують так звані «чоловічі» професії й стають таксистками, експедиторками, далекобійницями. На боці водійок — сувора статистика, та все одно раз по раз лунають жарти про «мавпу за кермом»

Ми поспілкувалися з жінками, які кинули виклик упередженням, а також розпитали фахівців, чи є різниця між кермуванням жінки й чоловіка.

«Що взяти з дівчинки?»

Почну з себе. Страшенно бісять наклейки з каблуком на авто. Це що? Визнання власної неповноцінності? Гра в «я ж дівчинка, що з мене взяти»? А що мали б ліпити на заднє вікно чоловіки, які кермують так собі?

Я отримала водійське посвідчення в жовтні минулого року, тому багато вражень – свіжі. Не мріяла про автівку й навіть не уявляла себе за кермом. Але чоловік, маючи права ще з часів військової служби, відмовився сідати за кермо. А в нас маленький син і сила-силенна побутових справ. Щоб усе встигнути – без машини ніяк. 

Дивіться також: МВС випустило відео, що розвінчує стереотипи про водійок

Пригадую перше заняття з інструктором: на вулиці +20◦, а руки й ноги, мов лід. Я боролася не з акселератором і не з коробкою передач. А з тим, що свого часу очікування мого батька зводилися до «це ж не син, а з дівчинки що взяти?» І це дуже тисне. Розумієш, що мусиш не просто добре керувати автомобілем, але робити це так, щоб не було зауважень.

І я не одна. Певний психологічний тиск так чи інакше відчуває кожна жінка, яка вперше сідає за кермо. Загострюються давні комплекси, дитячі травми, триває процес долання упереджень. 

Психологиня Наталія Федорук переконана, що авторами недоречних анекдотів про водійок є самовпевнені чоловіки. Мовляв, так промовляє їхній гонор. Тоді як поділ манери водіння за гендерними ознаками досить умовний.

Наталія Федорук

Психологиня стверджує, що на якість водіння більше впливають індивідуально-психологічні риси: характер, темперамент, вроджені анатомо-фізіологічні особливості, воля, емоції, внутрішні мотиви, досвід їзди. Та й загалом із погляду психології немає жодних причин вважати керування суто чоловічим заняттям: 

«Нічого дивного, що в ХХІ столітті жінки опановують нові для своєї статі професії й ідуть у далекобійниці чи таксистки. На зміну закостенілому «в хаті сиділи люди і жінки» прийшов період, коли жінки вибороли право, щоб чоловіки з ними рахувалися», — наголошує Наталія Федорук. 

Чоловіки VS Жінки: кому легше опанувати кермо?

Інструктор автошколи «Авто Плюс» Володимир Архипенко майже 10 років готує  в Коломиї майбутніх водіїв та водійок. На упередження про жінку за кермом реагує усмішкою: 

«Практика доводить якраз зворотне: жінка обережна, сконцентрована, вона не піддається провокаціям і не почне обгін, щоб не пасти задніх. Манера водіння жінок делікатніша, ощадливіша, адже всім відомо, що менше палива йде при їзді з плавним гальмуванням і плавним прискоренням. Чоловікам же більше притаманна амбітність, вони здатні ухвалювати емоційні рішення й часто забувають про безпеку своїх пасажирів. Скажу більше: навіть анекдоти про паркування жінки не мають логічного обґрунтування», — каже інструктор. 

За його словами, труднощі з просторовим баченням і маневрами притаманні в однаковій мірі як жінкам, так і чоловікам. 

Інструктор автошколи «Авто Плюс» Володимир Архипенко (в центрі)

«Інша справа, що батьки частіше дають спробувати кермувати синам, ніж донькам. Тому зазвичай дівчата приходять учитися в автошколі «з нуля». Хоча у випадку, коли людина приходить учитися без досвіду, то суттєвої різниці між статями я не помічаю. Єдине, що жінка ставить більше запитань і уважніша до деталей», — підсумував Володимир Архипенко. 

«Чоловіки люблять пожартувати про водійок, але в моєму колективі цього нема»

Оксана Василовська сіла за кермо ще 2004 року. Зізнається, що як матері їй бракувало мобільності. Та й загалом із юності мріяла про власне авто. 17 років тому зрозуміла, що професія продавця-товарознавця пристойного заробітку не обіцяє, сіла за кермо й почала працювати торговою агенткою. У дорозі жінка проводить приблизно третину доби. Маршрути – не з легких. Карпатські круті дороги, а часом і бездоріжжя вимагають особливої вправності й уваги. 

Оксана Василовська

«Я знаю, що чоловіки люблять пожартувати про водійок, але в моєму колективі цього нема. Повага або навіть добра заздрість – швидше це, але без глузувань. Ми з дівчатами виконуємо ту саму роботу, що й чоловіки, і досягаємо гарних результатів. Але мушу визнати, що є ситуації, коли без чоловічої допомоги не обійтися. Кілька днів тому в Космачі моє авто викинуло з дороги на узбіччі. Під товщею снігової «каші» виявилась ожеледиця — таке часом трапляється взимку. Я звернулася до місцевих мешканців, знайшла власників ЗІЛа, ще кілька чоловіків прийшли на допомогу – і моє авто витягли із замету. Крім того, за 17 років мені ще не довелося змінювати колесо, якщо поломка сталася на дорозі – чоловіки без вагань допомагали», — запевняє Оксана. 

У неї дві доньки, вона навчає їх азів кермування, але переконана, що повноцінні навички треба отримувати в автошколі.

«Жінка-далекобійниця? Серйозно? Це ж із якого лиха?»

Ще одна фахова водійка — Марія Воробець. 10 років працювала таксисткою у Львові, а три роки тому почала займатися вантажними перевезеннями. Нещодавно пересіла за кермо фури. Перевозить небезпечні вантажі. «Жінка-далекобійниця? Серйозно? Це ж з якого лиха?» Це найпоширеніша реакція оточення. Буває й гірше:

«Якось поставила питання в одній із груп далекобійників щодо роботи тахометра. І поміж толковими порадами, смішками-під’юджуваннями в ефір вилізло щось про те, що в далекобійниці йдуть «через невлаштоване особисте життя». І такого багато. Хоча жінки так само виконують цю роботу й так само, як  і чоловіки, викликають ремонтників у разі поломки», — зауважує Марія. 

Вона також пригадує, що свого часу отримала багато неприємних відгуків. 

Марія Воробець

«Коли шукала свою першу роботу на бусах по Європі й писала оголошення по різних групах, то часто зустрічала дикість типу «куда ти лєзєш?» або «ражай барщі варі дєтєй». Були й відверто хамські «та пусть ідьот, будєт каво на паркінгах тр*х*ть». Я тоді собі дала слово, що я маю дати відсіч будь-кому, хто щось таке скаже. Тому тепер по трьох роках мене більшість знає як «хамку», — зізнається далекобійниця. 

Статистика – річ уперта

А чи знали ви, що в ЄС донедавна жінки платили за автостраховку на 30-50% менше, ніж чоловіки? Здогадайтеся, чому! Мудрі страхові компанії розуміли, що жінки обережніші за кермом і рідше стають винуватицями аварій. Проте це не всім подобалося. Із подачі бельгійських водіїв Вищий суд ЄС виніс рішення, що потрібно зрівняти у фінансових правах жінок і чоловіків за кермом. Таким чином, із грудня 2012 року європейським страховим компаніям заборонено встановлювати різні ставки полісів автострахування, а також медичного страхування та страхування життя для жінок і чоловіків. 

Крім того, цікаве дослідження провела британська компанія Confused. Виявилося, що хоча водіїв більше, ніж водійок – 53% проти 47%, жінки набагато рідше порушують правила, причому по всіх категоріях порушень. Тоді як чоловіки домінують у всьому: за перевищення швидкості чоловіків «ловили» втричі частіше, за водіння напідпитку — в 5 разів, через відсутність страховки — майже в 4 рази частіше.

У середньому водії-чоловіки прагнуть отримати гроші від страхової компанії для відшкодування збитків від аварії вдвічі частіше, ніж жінки. Причому тільки 9% жінок подають заяви про компенсацію при ДТП із їхньої вини, а серед чоловіків таких 17%.

Британські аналітики також проаналізували кількість ДТП на дорогах країни і дійшли висновку, що четверо з п’яти п’яних водіїв, які спричинили аварії, були чоловіками.

«Чоловіки, які керували автомобілями в стані алкогольного сп’яніння, були винуватцями 80% аварій. Тим часом, 34% потерпілих під час аварій становили жінки, незважаючи на те, що вони скоювали лише кожну п’яту аварію», — ідеться в повідомленні.

Наталка Сандецька

Схожі записи

Чим рух за права людини корисний для сучасної Церкви?

Під час пандемії Сovid-19 жінкам частіше доводиться економити на базових послугах — дослідження

Елла Лібанова: Пояснювати, що насильство — це неприпустимо, треба з дитячого садка

Анастасія Багаліка