Повага
Image default
Статтi

Як порушуються права українок від початку російського вторгнення?

Нові ризики спіткали українок з моменту повномасштабного вторгнення рф на територію України. Під час будь-якої війни жінки є однією з найбільш уразливих груп населення. Вони зазнають емоційного, фізичного, сексуального та гендерно зумовленого насилля. Попри те, чи переходять вони у статус біженок, чи залишаються на підконтрольних територіях. 

Відповідно до ст. 8 Римського статуту сексуальне та гендерно зумовлене насильство (СГОН – ред.) – зґвалтування, примус до проституції, примусова стерилізація та інші види сексуального насильства — під час війни є воєнними злочинами, грубо порушують Женевську конвенцію.

За інформацією Східноукраїнського центру громадських ініціатив, сексуальне насильство в різних формах набуло свого поширення з 2014 року, коли тільки почалася збройна агресія рф в Україні. Логічно, що зараз його стало ще більше.

Якщо місто під окупацією або це «гаряча точка»

22 березня генеральна прокурорка України Ірина Венедіктова заявила, що українські правоохоронці оголосили першу підозру за зґвалтування жінки російському військовослужбовцю. 

«До нас надходить оперативна інформація про статеві злочини російських військових на окупованих територіях та у “гарячих точках”. Прокурори Київщини встановили військовослужбовця рф, який вбив беззбройного чоловіка та неодноразово ґвалтував його дружину», заявила Венедіктова.

Саме ця історія згодом облетить весь світ, бо жінка розкаже її британському виданню «The Times».

Військовослужбовець рф отримав підозру в порушенні законів та звичаїв війни. Його оголосили у розшук і подали до суду клопотання про затримання. За такий злочин він може отримати від 8 років позбавлення волі до довічного ув’язнення. 

До повномасштабного вторгнення, тобто лише за час війни на Донбасі, сотні жінок стали жертвами насильства, у тому числі сексуального. У цьому контексті варто згадати в’язницю так званого «МДБ ДНР» на захопленій території артфонду «Ізоляція». 

«Ізоляція»

Про «Ізоляцію» ми знаємо завдяки журналісту Станіславу Асєєву, якого взяли в полон на початку червня 2017 року. Він повернувся в Україну 29 грудня 2019 року в рамках обміну.

Про чисельні зґвалтування в сучасному концтаборі повідомляє журналістка Радіо НВ Ірина Лопатіна. Її репортаж у двох частинах (перша і друга) був опублікований 19 червня 2021 року до Міжнародного дня боротьби з сексуальним насильством. 

У рамках репортажу журналістка поспілкувалася з бранками «Ізоляції». Обидві вони говорять про знущання та ґвалтування. 

«Вони знали, що у мене 15-річна дочка, вони бачили її фотографії… Мені показували й розповідали, як це буде зроблено, хто це робитиме, скільки людей і від чого вона помре.

Це дуже непрості речі. Ти там не усвідомлюєш, наскільки це можливо чи неможливо. Коли ти перебуваєш у шоку, то ці речі здаються реальними, і психіку не кожна людина може зберегти. Після такого полону мало хто виходить здоровим. Я себе до здорових людей також не зараховую», — зазначила бранка «Ізоляції» Ірина Довгань.

Окупанти ґвалтували та погрожували ґвалтувати, ще задовго до повномасштабного вторгнення. І зараз лише продовжують справу, яку почали у 2014 році. 

Зґвалтування після вторгнення 24 лютого

Так, 2 квітня цього року, фотограф Михайло Палінчак опублікував фото накритих ковдрою тіл. Біля траси за 20 кілометрів від Києва під тканиною: один чоловік та 2-3 оголені жінки, тіла яких російські бойовики намагалися спалити на узбіччі.  

А 3 квітня Міжнародна правозахисна організація Human Rights Watch опублікувала доповідь про військові злочини, скоєні на тимчасово підконтрольних російсько-окупаційним військам територіях України у Чернігівській, Харківській та Київській областях.

Туди ввійшла розповідь Ольги (ім’я змінено), 31-річної жінки, яка ховалася у школі разом зі своєю 5-річною донькою у селі Мала Рогань, що поруч із Харковом. Військовий рф, тримаючи зброю біля скроні, декілька разів зґвалтував її.

За його словами, вона нагадала йому дівчину, з якою він ходив до школи. Він також розрізав жінці шию та щоку ножем, відрізав волосся, бив її книгою по обличчю. 

Зараз жінка в безпеці, їй надали відповідну допомогу.

Кількість постраждалих від зґвалтування після вторгнення рф занижена

Скільки жінок зґвалтовано у звільнених та окупованих областях зараз визначити не можна. Про це сказав начальник Головного управління Національної поліції в Київській області Андрій Нєбитов, на брифінгу, передає Укрінформ.

«Щодо специфічних злочинів, таких як зґвалтування, інформацію ми бачили в соціальних мережах. Але на даний час можу вам сказати, що офіційно ця інформація не підтверджена. Немає звернень до поліції стосовно цих фактів.

Але ми розуміємо, що ми не можемо зараз отримувати стовідсоткову інформацію з окупованих територій. Ми зможемо дати аналіз і чітку відверту відповідь тільки після звільнення цих територій. Коли люди опиняться в безпеці й зможуть дати нам відповідні свідчення», — сказав Нєбитов.

Проте, вже на сьогодні можемо спрогнозувати, що кількість насильства буде лише зростати. Ми отримуємо інформацію з опублікованих перехоплених розмов окупантів та з повідомлень звичайних людей з соціальних мереж, які розповідають свої історії, але не можуть їх підтвердити юридично. 

Марія Мезенцева, голова постійної делегації України в Парламентській асамблеї Ради Європи, у своєму інтерв’ю для Sky News заявила, що випадки зґвалтувань з моменту вторгнення рф занижуються.

«Постраждалих набагато більше, ніж тільки ця одна справа, яку оприлюднила генеральна прокуратура. І, звісно, ​​ми очікуємо ще багато таких, які стануть публічними, коли жертви будуть готові про це говорити», — сказала Мезенцева. 

Так Джулія Валлезе, регіональна директорка Фонду зі Східної Європи, сказала, що, хоча ООН не змогла провести незалежну перевірку повідомлень про зґвалтування та сексуальне насильство в Україні, це не означає, що їх немає.

«Ми дуже добре знаємо, що війни у всьому світі супроводжуються сексуальним насильством. І ми повинні дуже, дуже чітко розуміти, що кожен випадок зґвалтування — це вже занадто багато. Навіть якщо їхнє кількісне визначення може бути утруднене», –  сказала Валлезе.

Якщо ви зазнали зґвалтування — звертайтеся за номерами:

102 – Національна поліція

103 – Швидка медична допомога

0 800 500 335 (зі стаціонарного) або 116 123 (з мобільного) – національна гаряча лінія із запобігання домашнього насильства, торгівлі людьми, гендерної дискримінації організації «La Strada Ukraine».

096 755 02 40 – телефонна лінія Офісу генерального прокурора щодо злочинів, вчинених в умовах збройного конфлікту.

Зґвалтування розглядається в розумінні Римського статуту як воєнний злочин (Статут МКС, ст. 8, п. 2 (b) (хxii)).

Читайте також: Жіночий ветеранський рух і війна: як ветеранки працюють у тилу?

Якщо це кордон з іншою державою

Наталя Канем, виконавча директорка ЮНФПА, виступала на презентації річного звіту ЮНФПА, який показав, що хоча дані, які стосуються України знайти поки важко, минулі дослідження показали, що понад 20 % жінок-біженок зіткнулись із сексуальним насильством.

«Страх біженок бути проданими у сексуальне рабство – це те, що зараз нас турбує»сказала Канем.

В Україні ще до початку війни проблема торгівлі людьми була актуальною. 

Публікуємо мапу з дослідження організації Walk Free Foundation 2018 року, яка показує поширеність сучасного рабства по країнах світу. Як бачимо, Україна забарвлена у доволі темний помаранчевий колір, що значить, що рівень рабства на тисячу населення перевищує показник норми. 

За оцінкою МОМ лише з 2017 по 2019 роки від рабства постраждали 50 000 українців та українок. 

Про дані після вторгнення говорити зарано

Голова Ради «Ла Страда-Україна» Маріана Євсюкова в інтерв’ю для Накипіло говорить, що ми поки не можемо оперувати цифрами сьогоднішніх подій.

«Ще рано говорити про точні дані. Щорічно в Україні фіксувалося приблизно 300 випадків торгівлі людьми.

Зараз до правозахисних організацій надходять тривожні повідомлення, що над жінками відбувається насильство з боку окупантів на території України. Реєструються випадки експлуатації жінок на території європейських країн. Цифрами можна буде оперувати дещо згодом», — сказала Євсюкова.

Треба зазначити, що цифри у статистиці про викрадання людей дещо різняться через те, що не існує уніфікованої системи. Усі випадки збираються окремо різними дотичними міністерствами та організаціями. 

Як убезпечити себе закордоном?

Сьогодні проблема торгівлі людьми загострюється через вимушену масову евакуацію та спрощені режими пропуску до інших держав. Міжнародний координаційний штаб допомоги українцям та українкам зафіксував декілька спроб викрадання людей, а також опублікував рекомендації щодо того, як не потрапити в цю пастку.

 «Нікому не довіряйте паспорт. Єдина особа, яка має право тримати його в руках — робітник прикордонної служби. Варто мати при собі копію документів, своїх та дитячих.

Якщо в черзі до вас підійшла людина та запропонувала допомогу, то запитайте в неї, чи безкоштовна вона? Якщо вам запропонують за це «віддячити» працею — ймовірно, ви натрапили на не надто доброзичливу людину. А якщо вона попросить «потримати» ваш паспорт — це вже точно», — наголошує Євсюкова. 

Читайте також: Вижити в пеклі: історія жінки, яка вирвалася із Маріуполя

Також вона зазначає, що якщо паспорт вже забрали, то треба звернутися до найближчого поліцейського відділку, медзакладу, магазину, будь-якого публічного місця та заявити про це. З країни вас не депортують, бо в умовах воєнного стану в Європі працюють надійні механізми захисту громадян та громадянок України.

Також в інтернеті можна знайти номери гарячих ліній щодо запобігання торгівлі людьми, на які можна звернутися. З’ясуйте номер такої гарячої лінії у тій країні, куди ви евакуювалися, або через родичів зв’яжіться з українською організацією «La Strada Ukraine» через національну гарячу лінію із запобігання домашнього насильства, торгівлі людьми, гендерної дискримінації за номерами 0 800 500 335 (зі стаціонарного) та 116 123 (з мобільного).

Жінки під час війни потребують особливого захисту від будь-якого зазіхання на їхню честь, і, зокрема, захисту від зґвалтування, примушування до проституції чи будь-якої іншої форми посягання на їхню моральність (IV Женевська конвенція від 12 серпня 1949 року, стаття 27, Додатковий протокол І до Женевських конвенцій від 12 серпня 1949 року, стаття 76).

Єва Коритна

Фото на обкладинці: Станіслав Сеник

Схожі записи

Рада попередньо підтримала зменшення застави на місцевих виборах: як це допоможе жінкам-кандидаткам

Чи створять депутати об`єднання «Рівні можливості» у Луцькраді?

Гендерні підсумки 2019 року. Згадаймо зради й перемоги