Гендерночутливий підхід важливий для судді-спікерки.
Про це у великому інтерв’ю «Повазі» розповіла суддя Тернопільського міськрайонного суду Анна Мостецька.
«Взагалі мені б хотілося, щоб гендерночутливий підхід був не лише в моїх коментарях як судді-спікерки, а й став звичним для тону комунікацій будь-якого державного органу», — каже Анна Мостецька.
Та додає, що якраз розповідаючи факти, а не власну оцінку, для судді-спікерки важливо бути гендерночутливою.
«Основне моє завдання – комунікація щодо резонансних справ нашого суду. Тут варто відзначити, що інститут судді-спікера дуже новий, це фактично єдиний досвід нашого суду в цій діяльності. Мій принци у цій роботі – правосуддя має бути не лише справедливим, а й видимим. Суд повинен бути відкритим у всіх випадках, коли це можливо», — вважає Анна Мостецька.
Нагадаємо, раніше суддя Верховного Суду Ганна Вронська сказала, що для подолання нерівності необхідні гендерні квоти.
«Правосуддя не виняток. Усе більше жінок стає прокурорками, адвокатками. Тому й серед суддів має бути не менше жінок, ніж чоловіків (і навпаки). Якщо ми хочемо мати суспільну довіру для судової системи, правосуддя має бути гендерно збалансованим», — сказала Ганна Вронська.
А суддя Касаційного кримінального суду в складі Верховного Суду, очільниця Всеукраїнської асоціації жінок-суддів Надія Стефанів в інтерв’ю «Повазі» розповіла, що кілька років у Кримінальному кодексі України існує стаття, що передбачає кримінальну відповідальність за сексуальні домагання. Однак на практиці такої категорії справ у судах немає.
Читайте також: 5 причин прочитати книгу Рут Ґінзберґ «Моїми словами»
