Повага
Image default
Книжкова полиця Статтi

Уривок із книжки «Повага: як діяти, коли зазіхають на твої кордони»

Книжка «Повага» — хороша підготовка для дівчат, які поки бояться постояти за себе й не знають, які вони насправді чудові й цінні. Адже кожна дівчина має право на повагу й хоче, щоб її цінували як особистість, чули її думку й не примушували роботи те, що некомфортно. А для цього передусім потрібно навчитися любити й поважати саму себе. Ця книжка — помічник із упевненості в собі: у своєму тілі, ролі в стосунках, спілкуванні з однолітками й старшими. Людина, яка навчиться цінувати себе, зможе легко розпізнати маніпулятора, не терпітиме дискримінації та впевнено відстоюватиме свої права.

Авторки книжки — Кортні Макавінта та Андреа Вандер Плюм.

Кортні Макавінта — засновниця Інституту поваги, установи, яка допомагає створити безпечні умови для самовираження молоді 11-24 років. Макавінта належить до 42 найвпливовіших жінок в освітній сфері за версією Університету Південної Каліфорнії та має нагороду «Впливова жінка Кремнієвої долини-2017».

Андреа Вандер Плюм — авторка книжок для молоді, інструкторка із самозахисту підлітків.

«Повага» із дозволу видавництва Vivat публікує уривок із книжки.

Харасмент і дискримінація

Факти невблаганні: 8 із 10 учениць повідомляють про те, що в школі зіткнулися із сексуальними домаганнями в якійсь із їхніх форм. Тобто з харасментом. Домагання, від яких ти потерпаєш під час навчання в школі, можуть спричиняти фізичні й психологічні травми, що нікуди не подінуться навіть після випуску. Якщо до тебе чіпляються чи ставляться несправедливо, ти, заходячи до школи, відчуватимеш страх, а це, найімовірніше, негативно впливатиме на твоє навчання. У дівчат, які потерпають від домагань, зазвичай гірші оцінки та значно вищий ризик бути виключеними зі школи. Дослідження засвідчують, що жертви харасменту частіше потрапляють у пастку аб’юзивних стосунків, страждають від депресії, проблем зі сном, розладів харчової поведінки тощо.

Коли в школі ти не почуваєшся в безпеці, у тебе може виникнути відчуття власної нікчемності й безсилля. Але ти маєш значення. Ти можеш ужити заходів, щоб зупинити домагання й здобувати освіту на рівних з іншими учнями умовах, на які ти заслуговуєш.

Інколи харасмент і дискримінація можуть бути очевидними, наприклад, коли дівчину обзивають нецензурними словами. Але часом ти просто відчуваєш, ніби щось не так, проте не впевнена, чи можна це розцінювати як харасмент. Ось як визначитися, що є харасментом, і навчитися розпізнавати домагання.

Сексуальні домагання — це…

Небажана й настирлива сексуальна увага, загравання, доторки. Харасмент — це не лише домагання хлопця до дівчини. Зазнавати харасменту можуть і хлопці, і дівчата, а вдаватися до нього можуть людина будь-якої статі, група дітей, учитель чи інший дорослий. Міністерство освіти США поділяє сексуальні домагання на дві категорії.

Харасмент, що формує вороже середовище. Це відбувається, коли сексуальні домагання впливають на твоє право здобувати освіту, змушують боятися йти до школи, не дають змоги брати участь у певних заходах, формують аб’юзивне середовище.

Харасмент «Quid pro quo», або «послуга за послугу». Це коли співробітник школи, наприклад, учитель чи тренер, шантажує тебе (погрожує поширити щось, що ти бажала б залишити в таємниці), примушуючи до сексуального зв’язку з ним / нею. Чи він / вона сексуально домагається тебе в обмін на вищу оцінку або дозвіл узяти участь у шкільному заході. Твій кривдник / кривдниця може погрожувати поставити тобі погану оцінку чи виключити зі шкільної спортивної команди, якщо ти не виконаєш його / її сексуальні вимоги, — це є харасментом незалежно від того, чи погодишся ти коритися цим вимогам. Розгляньмо, які дії вважаються сексуальними домаганнями.

Кпини сексуального характеру. Ідеться про коментарі, жарти, обрáзи, основою для яких є твоя сексуальна ідентичні.

Погляди й жести. Наприклад, коли хлопець наближається до тебе ззаду й робить рухи, що імітують статевий акт, мастурбацію чи оральний секс — байдуже, у шкільних коридорах чи в класі це відбувається. Сюди належать також демонстрація статевих органів чи сідниць, підглядання за тобою в шкільній роздягальні чи душовій.

Чутки. Усі чутки сексуального змісту, які поширюються усно чи письмово; зневажливі написи на стінах у туалеті чи в шкільних випускних альбомах; повідомлення відповідного змісту, що виходять за межі шкільного середовища, — наприклад, з’являються на сайті когось із учнів, надсилаються електронною поштою, месенджерами. Коли тебе називають «хвойдою», це також є чутками сексуального змісту.

Демонстрація порнографії. Наприклад, якщо інші учні переглядають порнографічний журнал, а ти випадково це бачиш.

Небажані доторки чи фізичний контакт. Коли тебе торкаються, щипають, хапають, труться об тебе. Також небажаний контакт — це коли хтось намагається зірвати з тебе одяг чи задерти його, примушує торкатися когось, обіймати, цілувати, коли тебе загнали в куток чи фізично обмежують твою свободу в спосіб, що може розцінюватися як загрозливий у сексуальному контексті.

Булінг (цькування) — це…

Залякування, погрози, заподіяння шкоди учневі. Сексуальні домагання — це лише одна з тактик, які застосовують кривдники для того, щоб здобути владу над своєю жертвою і фізично та психологічно знущатися з неї. Булери (кривдники) завжди агресивні. Вони можуть штовхатися, дражнити, нападати на однокласників (копати, лупцювати, давати ляпасів і стусанів, ставити підніжки тощо). Інколи булери тероризують навіть своїх друзів: цуплять їхні гроші чи особисті речі, погрожують, залякують, маніпулюють, нацьковують інших.

Дискримінація — це…

Коли до тебе ставляться не як до рівні через твою расову належність, колір шкіри, стать, віросповідання, сексуальну ідентичність, національність, обмежені можливості. Якщо ти не можеш здобути освіту, на яку заслуговуєш, через забобони й упередження (дивися сторінку 20), наприклад, через сексизм чи расизм, — це дискримінація, яка заборонена в школах, що фінансуються з коштів державного бюджету.

Незалежно від того, хто саме є джерелом дискримінації, — інші учні, вчителі, шкільна адміністрація, батьки учнів, — вона є протизаконною. До дискримінації належать образливі прізвиська на основі расової належності, знущання з учнів з обмеженими можливостями чи іноземців. Інша форма дискримінації — це нерівний розподіл фінансування заходів для хлопців і дівчат.

Боротьба проти дискримінації

Отже, поміркуй, чи ставляться у твоїй школі однаково до всіх учнів? Інколи дискримінація відбувається тишком-нишком, так, що ніхто цього навіть не помічає. Аби розібратися, що насправді відбувається у твоїй школі, протягом дня спостерігай за людьми, аналізуй, записуй. Хтозна, можливо, ти виявиш те, що надихне тебе на створення плану боротьби з дискримінацією у твоїй школі.

Якщо школа в США принаймні почасти фінансується з місцевого бюджету (чи, в деяких випадках, з держбюджету), тоді законом вимагається, щоб у ній діяв і активно застосовувався статут із протидії харасменту. Більшість дівчат не повідомляють про те, що зазнали домагань через те, що вони вважають це дрібницею, не хочуть, щоб ситуація погіршилася, або просто впевнені, що всім на це начхати. Але якість твоєї освіти має пріоритетне значення для твоєї самоповаги та майбутнього успіху, отже, ти мусиш боротися за неї!

Щоб покласти край харасменту, потрібно передусім заявити про нього вголос і вирішити, як діяти. От що можна зробити, хай там якої політики щодо цього дотримується твоя школа.

1. Встанови кордони

Більшість кривдників і булерів розраховують на те, що їхні жертви триматимуть рот на замку. Коли кривдники кажуть тобі щось непристойне чи брутальне, можеш спробувати просто не зважати на них. Таким чином ти позбавиш їх нагоди отримати ту реакцію, на яку вони сподіваються. Повідом адміністрацію школи про харасмент, навіть якщо цей випадок був поодиноким. А ще встанови кордони, вголос заявивши про них.

Передусім дослухайся до власної інтуїції, щоб пересвідчитися, чи безпечно давати відсіч кривдникові (кривдникам). Переконайся, що почуваєшся в безпеці, перш ніж щось казати. Запам’ятай, що твоя мета — сприяти деескалації конфлікту, а не погіршити ситуацію. (Зазирни до розділу 10, щоб пригадати, як потрібно казати «ні» і триматися впевнено.) Ось як можна діяти в кількох найпоширеніших випадках.

Ситуація. Інший школяр чи школярка обзивають тебе «хвойдою», «повією», «сучкою» чи іншими образливими словами.

Як діяти. Скажи: «Будь ласка, припини мене так називати — це неповага. Я доповім про все адміністрації, якщо ти й надалі так робитимеш». Можеш додати: «Це суперечить політиці протидії домаганням, яка існує в нашій школі».

Ситуація. Ти йдеш коридором, а якийсь хлопець у брутальній формі заявляє, що не проти вчинити щодо тебе якусь сексуальну дію.

Як діяти. Проігноруй його. Чи, якщо відчуваєш, що це безпечно, можеш відповісти йому просто зараз чи згодом, коли він буде на самоті, а не в компанії друзів: «Твої слова — це образа. Чи тобі відомо, що сексуальні домагання суперечать статуту нашої школи? Я хочу, щоб ти більше не робив цього, а якщо не припиниш, я повідомлю адміністрацію школи»

Ситуація. Лідерка групи дівчат (це можуть бути навіть твої подруги, але не обов’язково) принижує тебе чи намагається збентежити, коли ти проходиш повз.

Як діяти. Запитай цю дівчину, чи можна поговорити з нею наодинці. Або, якщо почуваєшся достатньо впевненою, звернися до неї просто в присутності її подруг: «Годі вже кепкувати з мене. Це завдає мені болю. Не знаю, нащо ти так робиш, але це аж ніяк не круто, й ти мусиш це припинити». Якщо ти вже просила її припинити, а вона й далі чіпає тебе, попередь: «Я вже просила тебе припинити. Якщо це повториться, мені доведеться повідомити адміністрацію»

Ситуація. Під час занять хтось із учнів погрожує завдати тобі шкоди після уроків.

Як діяти. Дивлячись просто в очі кривдникові, скажи: «Я не хочу битися з тобою. Якщо бажаєш поговорити чи якщо я зробила щось, що скривдило тебе, — ми можемо обговорити це, коли ти заспокоїшся. А я не збираюся». Якщо ж ти відчуваєш безпосередню загрозу, негайно звернися по допомогу до когось із дорослих і повідом адміністрацію школи про інцидент.

Ситуація. Хлопець у школі хапає тебе за сідниці, смикає за бюстгальтер, затискає тебе разом зі своїм приятелем.

Як діяти. Вистав руки перед грудьми, наче відштовхуючи кривдника, і скажи голосно й упевнено: «Припини!». У такій ситуації краще негайно доповісти про те, що сталося.

Обов’язково зафіксуй усі події письмово, щоб мати повний звіт про інцидент.

2. Задокументуй усі події

Можливо, тебе вчили, що доповідати про інших недобре, але харасмент є серйозним порушенням твоїх прав, і покласти йому край потрібно для того, щоб ти могла здобути якісну освіту й повністю реалізувати свій потенціал. Якщо ти зіткнулася з харасментом, потрібно діяти, як журналісти. Збери факти. Перш ніж подавати скаргу, дай відповіді на чотири запитання: хто? де? коли? що саме зробив? Щоб занотувати ситуацію якомога точніше, задокументуй її, не зволікаючи.

Хто тебе скривдив? Запиши ім’я та прізвище кривдника / кривдниці, якщо вони тобі відомі, чи опиши його / її якомога точніше (з ким він / вона спілкується, у якому класі вчиться, зовнішні дані). Занотуй імена будь-яких свідків події чи посіпак кривдника / кривдниці.

Де саме все сталося? Місце має значення, особливо якщо випадок стався на території школи чи під час уроків, але за межею навчального закладу (наприклад, у шкільному автобусі чи під час заходу, що відбувався в іншій місцевій школі). Навіть якщо інцидент відбувся за межами вашого навчального закладу, ти однаково можеш подати скаргу, якщо твій кривдник / твоя кривдниця відвідує той самий навчальний заклад. Якщо прикра подія сталася в класі, запиши назву предмета та ім’я вчителя.

Коли все сталося? Занотуй дату й час інциденту (інцидентів).

Що саме сталося? Крок за кроком, слово за словом, занотуй усе, що відбувалося. Дотримуйся фактів (уяви, що ти записала інцидент на відео й тепер переглядаєш запис від початку до кінця), щоб зафіксувати все якомога точніше. Документування подій важливе, коли йдеться про харасмент, тому що сексуальні домагання вважаються порушенням громадянських прав, а не кримінальним правопорушенням, а це означає, що ти маєш право подавати позов на кривдника, але не можеш вимагати покарання для нього від поліції. Якщо харасмент підпадає під категорію фізичного чи сексуального насильства, ти можеш звернутися до поліції.

3. Повідом про те, що сталося

Багато хто з домагачів погрожує помститися, якщо ти повідомиш про їхні дії. Деякі й справді налаштовані серйозно, але переважно це звичайна дурна балаканина, яка має на меті залякати тебе, щоб ти вдавала, ніби нічого не сталося. Дослухайся до своєї інтуїції й виріши, що буде краще у твоєму випадку. Чи хочеш ти повідомляти про інцидент? Пам’ятай: якщо ти не боротимешся з домаганнями, тоді ти (й інші дівчата також) потерпатимеш не лише від дій кривдника, але й від несправедливості самої ситуації. Навіть якщо ти налякана, найкращим варіантом буде розповісти комусь про те, що сталося. Наші поради допоможуть тобі впоратися із ситуацією.

Схожі записи

Життя після Трампа: профеміністичність нового президента Америки

Мар’яна Садовська: «Моя професія асоціюється з жіночою»

Чи створять депутати об`єднання «Рівні можливості» у Луцькраді?