Повага
Image default
Книжкова полиця Статтi

Уривок із книжки Кейт Стейман-Лондон «Обери мене»

«Бея Шумахер — відома стильна «плюс-сайз»-блогерка. У Беї чудові друзі, натовпи фанатів і… вщент розбите серце.

Як і мільйони глядачів по всій країні, Бея з захватом дивиться популярне реаліті-шоу, де вродливий холостяк обирає собі кохану. Неймовірні побачення, любовні перипетії, інтрига — а хто ж цього разу покине проєкт? — від телевізора неможливо відірватися! Але Бею засмучують стереотипні уявлення про те, якою має бути «справжня» жіноча краса. Чому жінці-«плюс-сайз» так складно підібрати для себе красивий модний одяг? Чому в телевізійні шоу запрошують лише худорлявих? Невже бути повненькою — це щось ганебне і нездорове?

Несподівано Бея отримує цікаве запрошення: продюсери реаліті-шоу хочуть, аби вона стала його наступною зіркою в оточенні чоловіків, які змагатимуться за її серце. Перебуваючи під прицілом камер, дівчина розуміє, що все набагато складніше, ніж вона очікувала. Бея потрапляє у вир розкішної моди, інтернет-хейтерів, сексуальних чоловіків, романтичних пригод та можливості знайти реальне кохання посеред казки, створеної для телебачення», — йдеться у анотації до книжки «Обери мене» Кейт Стейман-Лондон.

«Повага» з дозволу Видавництва Старого Лева публікує уривок із книжки.

ПУБЛІКАЦІЯ У БЛОЗІ OMBEA.COM

7,849 Поширень ∙ 22,378 Уподобань 🤍

Привіт, мої прекрасні! Так, мені треба з вами поділитися: на цьому фото я усміхаюсь, але насправді зараз почуваюся геть не так чудово. Сьогодні ввечері я ходила на побачення по тіндеру — моє перше побачення за досить тривалий час. Як бачите, я була вбрана в мій запатентований Однострій для Перших Побачень: приглушено-чорні тісні джинси та обтислий топ із V-подібним вирізом від Universal Standard, який дивовижним чином прикрашає вигини кожного тіла, ботильйони від Stuart Weitzman з квітковим принтом, нанесеним за допомогою технології Техніколор, який наче з’явився із моїх мрій, та мала великі яскраво-зелені сережки, які знайшла на вуличному ринку в Барселоні минулого літа.

Я ношу майже той самий одяг на кожне перше побачення (майбутні кавалери, я вас попередила!), бо вважаю, що коли хвилюєшся і тривожишся через зустріч із кимось новим, то одяг, який завжди дозволяє почуватися комфортно і впевнено, невимушено і сексуально водночас, може полегшити бодай частину цих хвилювань.

Отож, прекрасні мої, я таки почувалася чудово — аж поки ввійшла у бар, що його обрав хлопець, із яким я була сьогодні на побаченні. Зазвичай, коли я виходжу кудись на побачення чи зустрічаюсь із друзями, то беру планування на себе. Я обираю ресторан чи бар і переконуюсь, що в ньому комфортно і затишно (серйозно, може, ми таки назавжди заборонимо барні стільці?), я викликаю таксі й доплачую за седан чи позашляховик, щоб не почуватися затиснутою на задньому сидінні крихітного гетчбека і не страждати від клаустрофобії.

Читайте також: Уривок із книжки Меґан Джейн Кребб «Сила бодипозитиву»

Але сьогодні хлопець, із яким я була на побаченні, аж палав від бажання відвідати новий коктейльний бар у нашому районі — людну місцину із затишними маленькими барними столиками на двох, розкиданими тут і там у тісному приміщенні. Весь час, що я там була, почувалася парією, мимрячи «вибачте, перепрошую» кожному, з ким неуникненно зіштовхувалася, молилася, щоб випадково не пролити бодай краплі чийогось напою, й відчувала, що, хоч би де стояла, завжди опинялась у когось на шляху.

Перше побачення може налякати будь-кого, але моя природна невпевненість перетворює на ефект ехокамери всі ті жахливі речі щодо моєї вгодованості, в яких суспільство мене обвинувачувало опосередковано (або ж і заявляло прямо). І хоч хлопець, із яким я мала побачення, не сказав і не вчинив нічого такого, що могло б змусити мене почуватися непривабливою, через саме лиш перебування у тому барі, в оточенні струнких людей (ах, Лос-Анджелес), мені було небезпечно легко зіслизнути в оту всюдисущу думку про те, що я була б незмірно щасливіша, якби мала такий самий вигляд, як вони. Так наче якби я могла втиснути моє тіло на один із тих крихітних барних стільців, то була б в ідеальних і повноцінних стосунках, замість того щоб змушувати себе пережити це рандеву, маючи єдине бажання: просто зникнути.

Звісно, я знаю, що це все неправда. Що я не можу змінити власної статури (та й не хочу!), що стрункі жінки аж ніяк не щасливіші за мене, що всю цю невпевненість посіяла і виростила в моєму мозку індустрія схуднення, яка отримує від нашої колективної ненависті до самих себе до 70 мільярдів доларів щороку — попри те що 97% дієт провальні. (Не в тему: а що, якби ми витратили всі оці гроші на вирішення реальної проблеми зі здоров’ям? Може, нам вдалося б вилікувати рак яєчників уже завтра?) Я все це знаю. Але іноді, як-от нинішнього вечора, просто не можу цього усвідомити.

Гаразд, прекрасні мої, досить із вас цієї балаканини — іду спати.

Дякую, що склали компанію, ви, народ, осяваєте навіть найпохмурішу ніч.

Скоро продовжимо.

Цілую, Бея

Коментар від Sierra819: Беє, шкода, що твоє побачення провалилося!!!! Але маєш чудовий вигляд!!!!!
Коментар від djgy23987359: тобі пощастило що хоч хтось захотів із тобою зустрітися сходи до лікаря перш ніж діабет тебе уб’є

Схожі записи

Лікарки, у яких починається менопауза, раніше йдуть з посад через сексизм та відсутність підтримки — дослідження

Про роль жінок у просуванні реформ та відбудові нової європейської країни

Як і чим живуть гендерночутливі ЗМІ в Україні?