Повага
Віра Агеєва
  • Головна
  • Статтi
  • «Шалені авторки»: Віра Агеєва та Ростислав Семків запускають відеопроєкт про письменниць
Статтi

«Шалені авторки»: Віра Агеєва та Ростислав Семків запускають відеопроєкт про письменниць

Літературознавиця Віра Агеєва говоритиме з літературним критиком Ростиславом Семковим про письменниць — вони запускають на канал YouTube «Шалені авторки».

Відео виходитимуть у грудні та січні.

«Говоритимуть про жіноче письмо, жіночі долі. Про те, чому все склалося саме так, про що писали жінки та чому саме про це. І як їм все вдавалося»,пише координаторка програми «Гендерна демократія» Фонду імені Гайнріха Бьолля в Україні, співредакторка ресурсу «Гендер в деталях» Анна Довгопол.

Віра Агеєва — літературознавиця, професорка Києво-Могилянської академії, лауреатка Шевченківської премії, членкиня журі премії «Книга року BBC». Нещодавно вийшла друком упорядкована нею антологія текстів про українських письменниць ХІХ-ХХ століття «Бунтарки. Нові жінки і модерна нація». А восени на Book Forum презентували її книжку есеїв «За лаштунками імперії», у якій можемо прочитати аналіз творів українських авторів крізь постколоніальні окуляри. Цілком закономірно не обійшлося й без гендерної критики.

Віра Агеєва – один із голосів популяризації української класики, зокрема забутих жіночих письменницьких імен.

У великому інтерв’ю «Повазі» Віра Агеєва розповіла, що наприклад, тексти Лесі Українки, Ольги Кобилянської та Марка Вовчка прочитати без феміністичної оптики аналізу неможливо.

«Проблема в тому, що їх інтерпретували в цілковито патріархальному дусі. Є критики, які закидають, що, попри всі постколоніальні студії, так і не було знайдено чорношкірого Шекспіра. Феміністкам так само закидають, що, попри всі написані книжки, досі не знайшли жінку-Шекспіра. Так, жінку-Шекспіра не знайшли, хоча можна було би поговорити про Лесю Українку як авторку шекспірівсього рівня.

Марко Вовчок – українська Жорж Санд. У патріархальному українському середовищі вона – дівчина в дуже невигідних стартових умовах – змогла стати професійною письменницею. Заробляла пером і утримувала не тільки себе, але й родину, сина. Реалізувалася як успішна авторка в трьох літературах – українській, російській і французькій.

А ще вона єдина, кого благословив ще за життя канонічний Батько – Тарас Шевченко. Це виняткова для традиції ситуація. Зазвичай літературна традиція передається від батька до сина. Наприклад, Шевченко називає своїм батьком Котляревського. Але сам Шевченко пише вірш, де благословляє як спадкоємицю свою Доню – і це Марко Вовчок, яку він називає «донею» і «кротким пророком». Це абсолютно унікально», розповідає Віра Агеєва.

Читайте велику розмову: Віра Агеєва: Фемінізм був ризикованим для реноме, кар’єри й авторитету. Але цікавив усіх

Схожі записи

Рада перейменувала 14 жовтня на День захисників та захисниць

Нове об‘єднання в Парламенті. ДумайТЕ!

Жінка, а не політикиня: сексизм на місцевих виборах