Image default
Статтi

Політика у Житомирі: історії молодих депутаток, що мали свої перші виборчі кампанії

У депутатському корпусі Житомирської міської ради з 42 осіб всього 8 жінок, що становить близько 19%. У Житомирській обласній раді депутаток лише 6 із 64. І це лише 9%. «Повага» поговорила із двома молодими політичними діячками, які прийшли в житомирську міську та обласну ради з журналістики. Це Ірина Ярмоленко та Олена Галагуза.

Ірина Ярмоленко, депутатка Житомирської міської ради, 24 роки, висувалася «Радикальною партією Олега Ляшка», наразі безпартійна

Ірина Ярмоленко 3 

По закінченню Київського національного університету культури та мистецтв я повернулася в Житомир. Відповідно отриманого фаху почала займатися журналістикою в газеті «20 хвилин». З кожним матеріалом у мене почало прокидатися почуття несправедливості та обурення. Потім моя власна позиція почала відрізнятися від думки експертів. Я зрозуміла, що маю власне бачення, і що хочу протистояти певним несправедливим моментам. Тому ми з колегою вирішили створити громадську організацію «Центр Суспільних Комунцікай» (ЦСК). Зокрема, для освітніх та просвітницьких проектів.

Журналістика у Житомирі не відрізняється за своїми тенденціями від журналістики на вседержавному рівні. Навіть найрейтинговіші ЗМІ страждають маніпулятивністю та залежністю від політичних «кланів». Мене це почало дратувати і це ще одна з причин, чому я вирішила займатися громадськими та суспільними проектами. Це почало приносити мені більше задоволення, аніж написання матеріалів. Мені захотілося не просто констатувати, але й впливати. З цих причин я вирішила взяти участь у виборах. По суті так я й опинилися в політиці.

Що ж стосується виборчої кампанії, то в якості спостерігача вона була не першою. ГО «ЦСК» моніторила попередні вибори. Це дало мені досвід і розуміння політичних процесів. А також розуміння, як донести виборцям, що вони можуть мені довіритися. Як для учасниці виборчого процесу, то ця кампанія для мене була першою.

Я проаналізувала сильні і слабкі сторони себе та опонентів. Цим і мотивувалася, приписуючи слогани та програму. Протягом виборчої кампанія житомиряни розказали мені про проблеми, які їх хвилюють і які необхідно вирішувати. Хоча я переживала, що через зневіру з кандидатами ніхто не стане розмовляти.

Намагалася зайти в кожну квартиру, водночас боялася, що перед носом зачинятимуть двері. Але цього не було. Люди реагували нормально. Я була одна із них, адже така і є: я ходжу тими ж дорогами, я ходила в школу на своєму окрузі, все своє життя прожила на окрузі. Мабуть, саме тому така позитивна реакція і була. В результаті зустрічей я склала документ, в якому записані усі проблемні питання, які мені довірили. Ним зараз і користуюся. Наприклад, працюю вже над питаннями організації парковки, соціальної допомоги, ремонту доріг, облагородження яру та місця питної води.

Ірина Ярмоленко 4

Я собі поставила за мету не використати партію і не скористатися її рейтингом, а довести, що саме мене підтримали виборці, незалежно від політичних вподобань. Я набрала такі ж відсотки, як і провладні партії. Тільки з боку «Батьківщини» мене на 20 голосів випередив кандидат, який практично не вів кампанію. Це говорить, що є довіра саме до мене, бо я перевищила рейтинг своєї партії у 2,5 рази. Можна говорити про те, що ці вибори – це вибори не партій, а людей.

Вже будучи депутаткою, скажу, що складно змінювати систему та підходи.  Але я, як і говорила, хочу повернути гроші округу. Щоб ті кошти, які мають зайти, йшли безпосередньо на дороги, на освітлення, вивіз сміття. Мене непокоїть ідея нового міського голови (Сергія Сухомлина, – прим. авт.) про те, що він спочатку хоче комплексно ремонтувати Польову, а Богунія і Крошня чекатимуть 2-3 роки (райони міста, — прим. авт.). Я вважаю, що не можна займати таку політику.

Це що стосується облагородження територій та ремонту. Але у нас в місті досі не визначено унікальності та особливостей серед інших. Коли говорять про Вінницю, то згадується фонтан, коли говорять про Полтаву, то всі думають про галушки чи колиску літературних діячів. А коли говорять про Житомир, то про що думають: про шкарпетки чи морозиво? Треба відновити центр міста, аби було що показати гостям. Треба ще закінчити та задіяти в життя брендбук міста. Також у нас є проблеми з безробіттям. Ми з «Центром Суспільних Комунікацій» вже мали кілька звернень і намагалися допомогти людям. Також, якщо ми хочемо, щоб в місті лишалася молодь, треба давати їй гарні можливості пройти стажування. Ось такі мої депутатські жіночі думки.

Я зараз прохожу навчання у Верховній Раді і ми говорили про гендерну рівність. В Україні це питання стоїть дійсно гостро і до Європейських стандартів нам ще далеко. Експертка Олена Суслова також зазначила, що квота на виборах для жінок у 30 % таки багато на що вплинула і кількість жінок у політиці збільшилася. Але відповідно до моїх підрахунків, то вона на кілька відсотків зменшилася в Житомирі. Я не можу сказати, що у цьому винні чоловіки. Мають перемагати кращі з кращих.

На скільки я знаю, то в Європейському Союзі в органах влади є 30 % жінок. Нам потрібно до цього також прагнути. Поки приріст слабкий. Навіть у Верховній Раді приріст на кожних виборах — 1-2 %. Такими темпами ми будемо рухатися 40 років. Але у нас немає цього часу.

Жінки потрібні в політиці, адже є питання, в яких вони розуміються в деяких випадках краще, ніж чоловіки. У той же час кожна людина робить свій вибір. Якщо жінка вважає, що їй краще бути домогосподинею чи кар’єристкою, то це її особистий вибір. Насправді це складно: поєднувати політику і родину, чи політику і стосунки, але це вибір кожного. Потрібно пам’ятати, що все в житті непросто, рух завжди дає самоосвіта та самовдосконалення.

Біографічна довідка Ірини Ярмоленко

2008-2013 – навчалася у Київському національному університеті культури і мистецтв, магістр кінотелемистецтва

2012-2014 – журналістка в газеті «20 хвилин», ведуча громадської програми «Мій Житомир»

2014-2015 – головна спеціалістка управління зі зв’язків з громадськістю Житомирської міської ради

З 2013 року – голова ЖОГО «Центр Суспільних Комунікацій», ідейна натхненниця проекту «Діалог»

З 2015 – депутатка Житомирської міської ради

Олена Галагуза, депутатка Житомирської обласної ради, 31 рік, висувалася політичною партією «Об’єднання Самопоміч», наразі безпартійна

Олена Галагуза 2

Я не полишаю журналістику і не можу сказати, що після неї пішла в політику. Я займалася журналістикою і буду нею займатися, це однозначно. Мій прихід в обласну раду стався завдяки «Самопомочі». Ми починали її тут розбудовувати як громадську організацію і я вагалася близько місяця, чи балотуватися. Тому що я розумію, коли журналіст іде в політику, то чим він там буде займатися? Так, буде мати доступ до інформації, а далі що? Сказати, що він вже незаангажований, не можна. Остаточне рішення я прийняла, коли зрозуміла, що політика не буде суперечити моїм внутрішнім переконанням.

Я провела виборчу кампанію у цікавому стані (вагітною, — прим. ред.). Чоловік у мене військовий і не завжди тут був. Кілька разів ми разом з ним ходили на зустрічі з виборцями. Враження у мене від зустрічей, чесно кажучи, дуже різні, адже я бачу, що люди засмучені, пригнічені тим, що відбувається в країні і в Житомирі, зокрема. Коли ти зустрічаєшся з людьми як журналіст, то це сприймаєш з одного боку, а коли як кандидат, то інакше сприймаєш. У таких випадках рятує специфічне почуття гумору. От як ти зреагуєш, коли людина тебе обзиває, а ти розумієш, що вона у тому не винна. Або коли людина говорить «Чого ви до мене прийшли? Я не збираюся голосувати». Я вже просто просила людей, аби вони приходили на дільниці і бодай малювали щось на бюлетені. Для мене було важливим встановити з людьми контакт, щоб не була ця зустріч даремною. Ми побачили розпач на першому турі, а на другому явка виборців була ще песимістичнішою.

Зараз, будучи депутаткою, я вважаю одним зі своїх перших пунктів це контакт з громадою. До мене вже приходили листи з області, хоча я обиралася в обласну раду від Житомира. Але я ж не буду їх ігнорувати і відповідаю. І люди мусять зрозуміти, що депутати не всемогутні, адже часом пишуть про нереальні речі.

Я сама на свою виборчу кампанію витратила кілька тисяч гривень. І коли почула, що деякі депутати витрачали кілька тисяч доларів на підкупи, щоб теж стати депутатами обласної ради, то я готова з ними поділитися досвідом, як це зробити дуже дешево, бюджетно і ефективно.

Олена Галагуза 5

Робила більше ставку на міську раду, тому що мій округ по місту був центр. І у нас вийшла цікава ситуація, що жодного депутата від інших сил не обрали з цього округу в міську раду. А щодо внутрішньопартійної конкуренції в обласну раду, то я пройшла від округу, де і живу. Спрацював такий локальний момент. Сказати, чим керуються люди, дуже важко. Треба однозначно ходити і спілкуватися.

Я вибрала гуманітарний напрямок, який мені дуже близький. Головне — це українське ідеологічне спрямування. Сепаратисти не тільки на Донбасі. І у Житомирі були суди, коли якісь чиновники сприяли сепаратистам. Треба працювати з молоддю, впроваджувати українські проекти. Разом з другом розробили довідник про героїв Житомирщини і зараз шукаю кошти на його видання. У нас у Житомирі тільки погруддя Тараса Шевченка і немає пам’ятника Лесі Українки, тому ж Олегові Ольжичу. Якщо мені будуть говорити, що це не на часі, то стверджуватиму протилежне. Дуже рада, що зараз  вступив другий етап закону про декомунізацію, бо у нас багато шоу навколо ідеологічних ініціатив.

Щодо такої малої кількості жінок у міській та обласній радах, то не всі партії притримувалися навіть квоти. І були судові слухання щодо цього. І я так розумію, що на всеукраїнському рівні це питання владнали.

Так, жінкам тяжче, значно тяжче. І я це кажу чесно. Хоч я і сама за патріархат, але у нас в політиці це сприйняття занадто патріархальне. Радує, що у міській раді знайшли компроміс: міський голова — чоловік, а секретар — жінка. В обласній раді голова — жінка, одна із заступниць — також жінка, а інший заступник — чоловік. Сказати, що хтось гірший, а хтось кращий, не можна. Все залежить від професійних якостей і від людини. І чоловіки, і жінки в політиці бувають різні.

Загалом, коли я балотувалася, не відчувала дискримінації. Тішить, що не залежно від квот, все ж таки є жінки. Також ці вибори були цікаві тим, що в ради пройшли і активісти, і люди, що їздять на роботу громадським транспортом, живуть життям простих житомирян. Було відразу просто знайти з ними спільну мову. Адже, коли ти бачиш, що хтось виходить з джипа, то він не розуміє цих проблем, не бачить цього тротуара. Я весь час пересувалася до вагітності на велосипеді. І з міркувань безпеки їздила по тротуарах, бо були випадки, коли мене кілька разів ледь не збивали. Я бачу ці проблеми і я їх особисто переживаю.

Жінкам, які хотіли би піти в політику, я би побажала вірити в себе. Також дуже багато значить підтримка сім’ї. Тому що, коли ти це хочеш, а тебе в родині не розуміють, то доволі непросто. Я, на щастя, мала інший випадок. У суспільстві звикли, що чоловік керує, а дружина має з цим миритися. А може бути інакше і я маю змогу бути в політиці та допомагати громаді.

Біографічна довідка 

2002-2007 — навчалася у Житомирському державному університеті ім. Івана Франка в Інституті іноземної філології, спеціаліст

2002-2003 — кореспондентка обласної газети «РІО-Інтер»

2002-2004 — кореспондентка обласної газети «Вільне слово»

2004-2007 — заступниця головного редактора – випускова редакторка всеукраїнського видання «Громадський вектор».

2007 — помічниця у прес-службі голови Житомирської ОДА

2007-2010 — журналістка тижневика «Субота»

З 2007-2014 — кореспондентка «Газети по-українськи»

2010-2012 — журналістка житомирської ТРК «Союз-ТВ»

2012-2013 — журналістка телестудії «Ц», програми якої виходили на каналі «Тоніс»

2014-2015 — власна кореспондентка каналу «112 Україна» в Житомирській області

2015 — приєдналася до ГО «Самопоміч»

з 2015 — депутатка Житомирської обласної ради

 

Спілкувалася Юліана Паранько

Фото авторки

Схожі записи

Як «Феміністична майстерня» за рік провела близько 80 заходів на тему гендерної рівності

admin

Слово на букву «Ф»

admin

За сімейні цінності: у Раді створили нове об’єднання депутаток. Реакція соцмереж (ОНОВЛЕНО)

admin

Залишити коментар