Повага
Колонки

Навіщо евфемізми в секс-просвіті?

Українська блогерка Саша Петрайчук розповідає підписникам про секс, використовуючи евфемізми замість нормальних слів. Чому вона це робить і що з цим не так? 

Бан за с*кс

Нещодавно Інтернет звернув мою увагу на цю інстаграм-блогерку з Дніпра. У закритому профілі в Інстаграмі на один мільйон підписників вона розповідає про стосунки й секс, даючи поради, як урізноманітнити статеве життя. 

Саша Петрайчук не просто дає поради, а робить це в своєму стилі — з використанням слів із власного словника. Це — евфемізми, якими блогерка заміняє назви статевих органів, сексуальних практик та інтимних процесів. Наприклад, чоловічий статевий орган називає «удавом», піхву — «духовкою», соски — «малинками», а груди — «динями». «Перлина» — це клітор, «кухар» — чоловік, «хазяйка кухні» — жінка, дружина, «бастурмація» — мастурбація тощо.

«Появление охотника может быть только из-за плохого кекса с поваром?» — питає вона своїх підписників у сторіс, маючи на увазі, чи коханець у жінки може з’явитися, тільки якщо чоловік її не задовольняє? 

Загалом такий підхід до справи — не новинка, адже уникають використання прямих термінів й інші блогери. Та роблять це інакше: «запікують» зірочкою або іншими знаками літери в словах типу «секс» або «оргазм». І причин цьому — кілька. 

Перша — правила соціальної мережі Інстаграм, які оновилися рік тому, в грудні 2020 року. Соцмережа застерігає, що може блокувати юзерів за «пропаганду сексуальних домагань», маючи на увазі як зображення оголених тіл, зокрема, грудей, так і «контекстно-специфічні» «сексуальні» емоджі, а також — «сексуальний сленг». Після того, як запрацювала ця заборона, іноземні медіа почали писати, яким чином ці обмеження відображатимуться на Інтернет-активності тих, чия діяльність прямо пов’язана з сексом. Наприклад, секс-блогерів, які промотують свої послуги через Інстаграм.

Із огляду на такі обмеження, в принципі, зрозуміло, чому секс-блогери та секс-блогерки з України «фільтрують» свій контент та заміняють окремі літери в словах зірочками. Це виглядає як спроба уникнути потенційного бану, проте залишитися вірними своїй інста-місії — секс-просвіті. Принаймні в таких випадках інфлюенсери з Інстаграму використовують нормальну термінологію, хай навіть і з зірочками. Але історія з Сашею Петрайчук — інша. І ось чому.

Підсилення табу

Я досліджувала ставлення українців та українок до інтимної лексики ще кілька років тому. 2018 року для сайту «Платформа» зробила великий матеріал на цю тему — які слова використовують наші з вами співгромадяни та співгромадянки для позначення інтимних процесів та як називають власні інтимні органи. Для цього на сайті видання провели анонімне опитування, де запропонували аудиторії поділитися власними варіантами слів. 

З’ясувалося, що чимало людей зовсім різного віку послуговуються евфемізмами, метафорами та власними лексичними «винаходами», коли спілкуються з іншими про секс. Хто стидається, хтось — боїться, а хтось досі «не виріс» із часів шкільних уроків біології, на яких учителька розповідала про «пестики й тичинки», а весь клас загадково хіхікав із цього.

Навіть сьогодні, у ХХІ сторіччі, у прогресивному демократичному суспільстві, де релігія та/або закони не забороняють говорити про секс, проводити уроки сексуальної просвіти, займатися сексом поза шлюбом, вступати в полігамні стосунки абощо, дорослі, свідомі, часто — одружені жінки та чоловіки, які, можливо, вже навіть мають власних дітей, бояться говорити про секс уголос та використовувати пряму термінологію. 

Так ми приходимо в глухий кут, де називати анатомічними термінами всі частини власного тіла та органи — нормально, якщо це, наприклад, рука, нога, шлунок, мозок або, скажімо, очі. А от про інші органи,  як-то пеніс чи клітор, говорять лише пошепки і в завуальованій формі. І це все, ніби ширма, приховує за собою величезний пласт проблем, коріння яких — дуже низький рівень знань про власне тіло, про репродуктивні функції організму, про секс як процес та про сексуальне здоров’я. 

Низка проблем

До прикладу, як можна зрозуміти, що в тебе болить, або коли твій організм функціонує неправильно, якщо погано уявляєш, які органи в тебе є в принципі й як називаються твої частини тіла? Складно уявити, як доросла жінка приходить до гінеколога й намагається пояснити, що в неї «болить там», при цьому використовуючи для пояснень такі слова як, скажімо, «перлинка» або «духовка». 

Ще одна проблема — це комунікація між партнерами в парі. Український історико-культурний контекст дає нам чимало прикладів для розуміння того, як спілкувалися наші батьки, діди та баби тощо. 

Наприклад, у Радянському Союзі, як відомо, «сексу не було», тобто ця тема була табуйованою. Відповідно, говорити «про це» відверто вважалося неприйнятим. Секс був для багатьох лише інструментом для розмноження та «подружнім обов’язком», який варто виконувати. Це породило чимало стереотипів та викривлених уявлень про процес. Наприклад, що жінка повинна завжди «давати» чоловікові, навіть якщо сама не хоче. Або що сексуальний акт закінчується тоді, коли чоловік отримав оргазм, а що при цьому відчуває жінка — справа другорядна. 

Тож при такому підході, коли речі не прийнято називати своїми іменами, дискомунікація між партнерами тільки посилюватиметься. Адже як пояснити іншому чи іншій, що тобі неприємно, якщо ти в принципі не знаєш, що таке – приємно?

Знання транслюються ніби через криве дзеркало

Ще один нюанс полягає в тому, що незнання, тобто недостатній рівень сексуальної освіти – зазвичай перешкода для того, аби вчасно попередити насильство та уникнути небажаних дій сексуального характеру щодо до себе або своїх близьких. Особливо це стосується дітей та підлітків: якщо з ними не говорити про культуру згоди та про те, хто і які саме дії може (або не може) вчиняти з їхнім тілом, вони навряд чи зможуть своєчасно сигналізувати, коли щось піде не так. Тим більше, якщо не знатимуть правильних слів для цього. 

То до чого тут блогерка Саша Петрайчук? А до того, що людина з аудиторією в мільйон підписників за нинішніми мірками вважається справжньою інфлюенсеркою та лідеркою думок. По суті, те, чим вона займається, позиціонується як секс-просвіта — транслювання широкій аудиторії певних знань про секс. Та ці знання транслюються ніби через криве дзеркало, спотворюючи загальне уявлення про всі ці процеси. Свідоме та постійне вживання таких евфемізмів, коли йдеться про людське тіло і природні фізіологічні процеси — це лише намагання знову табуювати тему сексу, сексуальності та тілесності як такої. І аж ніяк не крок у напрямку секс-просвіти та сексуальної грамотності. 

Олександра Горчинська

Схожі записи

На козаку нема знаку?

Гра в захисників: чому не варто мовчати про насильство

Ольга Вірста

Ти ніколи не зможеш їм догодити