Повага
Image default
Статтi

Із дітьми чи без дітей: як репродуктивний тиск отруює життя жінок

Репродуктивний тиск жорстокий і невблаганний. Він завдає клопоту всім, а надто жінкам, яким складно завагітніти або які взагалі не можуть мати дітей із тих чи інших причин. 

Захиститися від цієї форми насилля надзвичайно складно, адже жінки нерідко почуваються винними просто тому, що «не такі, як усі». Часом вони самотужки оговтуються і знаходять у собі сили не зважати на принизливі й болючі зауваги. А інколи усвідомлюють, що потребують фахової допомоги. 

«Повага» з’ясовувала, чому репродуктивний тиск отруює життя жінок і як вони дають собі з цим раду.

«Мені зараз 57 років, а я досі рахую, скільки було б моїй дитині»

Світлана (ім’я змінене на прохання героїні) завагітніла, коли їй було 25 років. Щаслива жінка чекала на свою першу дитину і планувала майбутнє разом із коханим чоловіком і малюком. Але сталося інакше. Чоловік побив її так сильно, що вона втратила дитину. Після викидня лікарі сказали, що виявили суттєві збої в роботі щитовидної залози, тому жінка більше не зможе мати дітей.

Світлана дуже хотіла стати матір’ю. Але натомість розчарувалася у шлюбі й мала на руках лише папірець із діагнозами та свідоцтво про розлучення. П’ять років вона не могла довіритися жодному чоловікові, уникала їх і поринала в навчання  та роботу.  

– Було дуже тяжко. Мені зараз 57 років, а я досі рахую, скільки було б моїй дитині. Зрештою ти просто звикаєш із цією думкою жити. Але це не означає, що ти повністю від цього зцілилася. Боляче буде завжди, просто згодом біль притупляється і ти йдеш далі, – зізнається Світлана.

Потерпаючи від тиску з боку суспільства, від постійних зауваг та нетактовних питань, наважитися на всиновлення жінка все ж не змогла. Побоялася взяти на себе відповідальність за чужу дитину, бо вважала, що якщо з нею щось станеться, то картатиме себе більше, ніж якби була рідною матір’ю.

Натомість Світлана зробила чудову кар’єру (вона психологиня) й допомогла багатьом жінкам. Вийшла заміж і знайшла надійного партнера, який любить її. Багато років вони живуть разом, реалізуються в професіях та  насолоджуються життям. 

«Ми з чоловіком вирішили зробити аборт»

Наталя вийшла заміж дуже рано і в 20 років уперше завагітніла. А тоді дізналася, що потрапляє до збірної України з бадмінтону. Цим видом спорту вона займалася з 13 років. Наталя грала в складі Збірної України й подорожувала Європою, завойовувала призові місця, отримувала визнання та славу. Її кар’єра стрімко розвивалася, тож дівчині довелося зробити нелегкий вибір. 

— Ми з чоловіком вирішили зробити аборт. На жаль, тоді я була юна й не знала, що можна мати й кар’єру, і дитину. Я стала майстринею спорту міжнародного класу, а нині я заслужена тренерка України. У мене високі особисті досягнення у спорті: на Чемпіонаті світу я стала дев’ятою! Для нашої країни це чудовий показник. Зараз я треную таких само цілеспрямованих дівчаток, — розповідає Наталя.

«Коли прийшла на третє ЕКО, то сказала собі: якщо й цього разу не вийде, то це буде остання спроба»

2014 року жінка завагітніла, але лікарі констатували завмерлу вагітність, а потім поставили діагноз — безпліддя. Наступні чотири роки Наталя «воювала» зі своїм організмом, але лікування й усі спроби завагітніти зійшли нанівець. 

—  Деякі люди запитували, чи я тепер зможу мати дітей. Аби зачепити! Але в мені це збуджувало лише спортивний інтерес. І я відповідала, що зможу народити. У мене було три штучних запліднення (ЕКО), купа пігулок та постійні відвідування лікаря. Це досить дорогі процедури і психологічно виснажливі… Якоїсь миті я страшенно втомилася.  Коли прийшла на третє ЕКО, то сказала собі, що якщо й цього разу не вийде, то це буде остання спроба. І вийшло! — пригадує Наталя.

На той момент вона вже розлучилася з чоловіком, але дуже хотіла мати дитину. У лютому жінка народила хлопчика, а вже у травні продовжила працювати та тренувати спортсменок. 

Жінкам, які потрапляють у такі ситуації, Наталя радить не зосереджувати своє життя лише на дитині, а знати, що в тебе є й подруги, і родина, і захоплення. Оскільки жінка може реалізувати себе в різноманітних сферах, хибно думати, що все її буття має зводитися до материнства. 

На молодих дівчат, які не хочуть вагітніти до тридцяти років, чинять репродуктивний тиск

Гінекологиня Ольга Чистова розповідає, що досить часто у своїй роботі стикається з тим, що на молодих дівчат, які не хочуть вагітніти до тридцяти років, чинять репродуктивний тиск. Але ще дужче потерпають від цього жінки, які не можуть народити.

Ольга Чистова

Кожна четверта пара, яка приходить спланувати вагітність, виявляється безплідною. За словами гінекологині, ця тенденція зросла за останнє десятиліття.

— Є 10-15% ідіопатичного безпліддя, коли ми не можемо виявити жодних медичних причин, чому так відбувається. Це може бути через стрес, бо стрес впливає на рівень гормонів. Є дуже багато різних діагнозів, які можуть призводити до безпліддя. Зараз жінки народжують у 35+, і якщо вони до цього віку перехворіли якимись серйозними захворюваннями, то потрапляють у групу ризику, — розповідає Ольга Чистова. 

Якщо жінка планує відкласти вагітність на потім, то вона має про себе завчасно попіклуватися. Є таке поняття, як оваріальний резерв — це загальна кількість фолікулів яєчників, у яких здатні розвиватися яйцеклітини, потенційно придатні до запліднення. Це про те, що хтось народжує в 50, а хтось не може цього зробити в 35. Тож коли жінка планує пізню вагітність, то мусить час від часу проходити медичні огляди, щоб знати, чи зможе вона народити в тому віці, в якому запланувала.

Безпліддя — це не завжди «провина» жінки

Гінекологиня каже, що спостерігає досить багато розлучень через безпліддя. Мовляв, свекрухи налаштовують своїх синів, що «варто шукати іншу жінку задля продовження роду». Проте причина може ховатися і в організмі чоловіка, але про це дуже часто забувають.

– У нас завжди чомусь роблять «винною» жінку, але це не так. Показники спермограми дуже знижуються, і фертильність – спроможність запліднювати яйцеклітину – стає дедалі нижчою в молодих чоловіків. Наголошую ще раз: не завжди це «провина» жінки. Але чоловіки спускають на неї всіх собак, — каже Ольга Чистова. 

За її словами, чоловіки часом дуже болісно сприймають неможливість мати дітей. 

— Якщо чоловікові сказати, що в нього погані показники спермограми, то він це дуже тяжко переживає. Якщо ж жінці сказати про якусь її проблему, вона розпитує, як її розв’язати. Тобто сприймає діагноз як розумна людина. А чоловік реагує як на особисту образу, — розповідає експертка.

«Навіть якби ви йому народили двох дітей, такий чоловік усе одно пішов би від вас»

Репродуктивний тиск, суспільний осуд і непрохані поради призводять до депресії в жінок. Психологиня Олена Калініченко розповідає, що до неї приходять жінки з величезним відчуттям провини і страху. 

Олена Калініченко

– Найдужче вони бояться, що їх покинуть чоловіки. Також є страх осуду з боку суспільства, бо така жінка начебто не виконала своєї місії в житті. І дуже  ятрить те, що вона не може продовжити рід. Жінка починає думати, що затягнула з віком, молоді дівчата вважають, що це розплата за якісь помилки молодості, – каже Олена Калініченко. 

Однак вона запевняє, що чоловіки прикриваються відсутністю дітей, коли подають на розлучення. Для них це лише привід залишити жінку. Часто буває так, що їм уже є до кого йти, а зачепитися за неможливість мати дітей – найпростіший вихід із ситуації.

– Повірте моєму багаторічному досвідові роботи сімейною психологинею: навіть якби ви йому народили двох дітей, такий чоловік усе одно пішов би від вас. Тут причина криється в іншому, – запевняє психологиня.

Жінки можуть імітувати вагітність, щоб сусіди чи родичі не знали, що дитина усиновлена

Пари можуть робити спроби штучного запліднення або всиновити/удочерити дитину з дитбудинку. Однак гінекологиня Ольга Чистова зауважує, що тут також можна як зашкодити своєму здоров’ю, так і зіштовхнутися з осудом суспільства. Наприклад, про ЕКО варто знати, що деякі жінки вдаються до десяти спроб і так і не отримують бажаного результату, але натомість «садять» себе на низку гормонів та пігулок. 

А що стосується усиновлення, то часто пари просто хочуть мати генетично свою дитину, тому не наважуються на цей крок, як одна з героїнь цього тексту. Бувають і інші причини.

– Якщо жінки хочуть маленьку дитину (коли можна опіку оформити з пологового будинку), вони імітують вагітність, щоб сусіди чи родичі не знали, що дитина усиновлена. Бо наше суспільство не готове до «чужих» дітей.  Вважають: якщо ти береш на виховання чужу дитину, то з тобою щось не так, бо ти не змогла сама народити, – розповідає гінекологиня. 

Стати щасливою — з дитиною чи без неї

Як бачимо, причина багатьох страждань — це не безпліддя чи викидні, а суспільство, яке чинить репродуктивний тиск. Самі того не розуміючи, люди (близькі й не дуже) своїми непроханими порадами та заувагами штовхають жінок до відчайдушних кроків на кшталт імітування вагітності. Або доводять до депресії. На дітей, які були народжені за допомогою ЕКО, кажуть, що вони «несправжні», «дані не від бога», а на дітей, яких усиновили, що «з ними ще голову поморочите».

Ідентифікувати репродуктивний тиск і дати йому відсіч дуже складно, але можливо. І психологиня, і гінекологиня сказали одну важливу річ: потрібно пам’ятати, що за межами наших переживань є цілий світ, у якому кожна жінка має вдосталь ролей, аби стати щасливою — з дитиною чи без неї.

Аліна Курлович

Схожі записи

Джему Грін: Видимість відчиняє двері, які раніше були зачиненими

Євгенія Цебрій

«Ця робота не як у кіно», – перша і єдина в Україні жінка-водолаз

На Київщині за підозрою у зґвалтуваннні затримали двох поліцейських