Повага
  • Головна
  • Статтi
  • Гендерна рівність у медіа: негативних матеріалів у 2,5 раза більше
Статтi

Гендерна рівність у медіа: негативних матеріалів у 2,5 раза більше

В українських медіа негативних публікацій щодо гендерної рівності у 2,5 раза більше, аніж позитивних.

Про це йдеться у великому дослідженні, яке «Повага» з AI-платформою медіааналітики Semantrum презентувала в Українському кризовому медіацентрі.

Які медіа виявилися лідерами з поширення упереджень, сексизму та дискримінаційних меседжів? Сексуалізація, об’єктивація та гомофобія: як медіа порушують журналістські та етичні стандарти? А як із адвокацією гендерної рівності у регіонах? Про це говорили під час презентації результатів дослідження.

Фото: УКМЦ

Як проводили моніторинг?

Координаторка з гендерних питань кампанії «Повага» Анастасія Багаліка каже: дослідження подібного масштабу з таким охопленням тем, з поєднанням роботи штучного інтелекту та аналітикинь в Україні провели вперше.

Спочатку Анастасія Багаліка разом із заступницею головної редакторки сайту та авторкою відеоблогу #шопосексизму Аною Море сформували перелік ключових слів на позначення коректного та некоректного висвітлення.

Для моніторингу обрали 30 найвпливовіших національних онлайн-ЗМІ, 11 ТБ-каналів, 10 найвпливовіших друкованих ЗМІ, по 5 онлайн-ЗМІ за охопленням у 24 областях України.

Для аналізу обрали 5 тем:

  • гендерна рівність;
  • забезпечення прав і можливостей ЛГБТІК+ спільнот;
  • жіноче лідерство;
  • дезінформація щодо гендерної рівності та ЛГБТІК+ спільнот;
  • діяльність/ наративи антигендерних рухів.

Для відбору негативних публікацій орієнтувалися на дискримінаційну лексику, стереотипізацію, дискримінаційну репрезентацію та виправдання насильства. Позитивними ж вважалися публікації, у яких використовувалася коректна лексика. Публікації, у яких боролися зі стереотипами, які висвітлювали проблеми насильства, посилювали видимість жінок та ЛГБТІК+ персон.

Моніторинг проводили з 15 листопада по 15 грудня.

Основні висновки: негатив

Усього проаналізували 23 580 публікацій. Потенційне охоплення цих матеріалів — 646,7 млн людей.

Негативних публікацій було у 2,5 раза більше ніж позитивних. Негативних контактів з аудиторією було у 1,9 раза більше ніж позитивних.

Лідери негативу за кількістю: сайти Politeka, Znaj.ua, ТСН.ua.

Лідери негативу за охопленням: телеканали ТРК «Україна», «1+1», ТК «Інтер».

Лідери негативу за індексом лояльності медіа (співвідношення негативу до позитиву): Politeka, Today.ua, Znaj.ua, телеканал ТРК «Україна».

Серед усього масиву публікацій основні прояви негативу стосувалися теми «гендерна рівність» (93%) та мали ознаки сексуалізації та об’єктивації жінок. На другому місці – негатив у темі «ЛГБТІК спільноти» (7%) з використанням некоректної термінології про ЛГБТІК+ та ознаками гомофобії. На третьому місці — негатив у темі «жіноче лідерство» (3%) з ознаками  об’єктивації та стереотипами щодо гендерних ролей і репрезентації жінок.

Переважна більшість негативу виходила у новинах про шоубізнес (69%), в публікаціях про політику (4%) та в новинах про спорт (3%). Також значна частка негативних публікацій не мала вираженої тематичної приналежності. 

У загальноукраїнських джерелах вийшло 93% (4994 публікації) від загальної кількості негативу. З них 3% (143 публікації) на телебаченні й 0,3% (17 публікацій) в друкованих ЗМІ. 

У регіональних джерелах вийшло 7% (394 публікації) від загальної кількості негатива. З них – 0,2% на телебаченні (1 сюжет), всі інші негативні виходи були в інтернет-ЗМІ.  

Лідери негатива в регіонах за індексом лояльності медіа (співвідношення негатива до позитива) сайти «Газета Жизнь» (Донецк), «РадіоТрек» та «Голос Карпат».

Об’єктивація та стереотипи: приклади негативу

Серед проаналізованого масиву даних найчастіше зустрічається об’єктивація і сексуалізація. Ресурси збирають і перетворюють на новини дописи у соцмережах. Роблять новини про груди, живіт, стегна, декольте, схуднення чи набір ваги відомих жінок.

Ось сайт «Бульвар Гордона» дає «новину», зроблену з допису стендаперки Анастасії Оруджової в Instagram, де авторка пише про вінтажні прикраси.

Сайт «ТСН.ua» не зраджує собі у традиції пообговорювати одяг і зовнішність лідерки фракції «Батьківщина» Юлії Тимошенко. Або написати про її виступ в парламенті ні слова не написавши про суть виступу, але детально описавши гардероб.

Більше про сайт «ТСН.ua» тут:

У медіа продовжують підтримувати стандарти краси, які створюють нескінченний тиск на жінок. Наприклад, переконуючи, що після вагітності дуже легко «привести себе у форму за кілька днів». Уявлення про те, що жінка повинна завжди виглядати ідеально, навіть після того, як її організм пережив один з найбільших стресів у житті, створюють стигму, яка зрештою впливає на багатьох жінок. Але медіа не усвідомлюють своєї відповідальності у нібито безневинних матеріалах.

При цьому ми часто бачимо, що жінок сприймають та подають лише як об’єкт споглядання та насолоди для чоловіків. Як робить видання «Волинь»:

Навіть кримінальні новини медіа подають під сексистським соусом. Ось, наприклад, заголовок матеріалу видання «Радіотрек», якому вже виносила припис Комісія журналістської етики. Також рівненське інтернет-видання отримали антипремію за сексизм «Це Яйце!». Але редакція подає болісну новину, прикріплюючи фото померлої жінки та акцентуючи на зовнішності:

Стереотипізують не лише жінок, а й чоловіків. Наприклад, транслюючи гендерні упередження про те, що чоловік обов’язково мусить бути сильним, не проявляти слабкості. Іншими словами — беземоційним та без права на людські почуття. До прикладу, «РИА Мелитополь» вдається стереотипізувати й жінок, і чоловіків в одному матеріалі «Які жінки подобаються лише слабким чоловікам».

Деякі медіа мають спеціальні розділи, де публікують матеріали, у яких сексуалізують жінок. На сайті «Бульвар Гордона» це розділ «Шоубіз», «ТСН.ua» має розділ «Гламур». Але найбільше подивування викликає розділ «Men» на сайті «24 каналу», де обговорюють оголених зірок, їхні форми, одяг і таке інше.

«Порнозаголовки» та мізогінія: приклади негативу

Окремо хочемо відзначити публікації з порнозаголовками. Ось як ця на сайті «Бульвар Гордона». 

Це не єдиний приклад медіа, яке грішить такими заголовками. Подібні матеріали роблять Politeka та Znaj.ua. У текстах при цьому активно використовують дещо дивні евфемізми — «диньки», «булки», «вареник», «пиріжок» — ними ресурси замінюють частини жіночого тіла, такі як груди, стегна, вульва та вагіна.

Така, здавалося б, мовна інфантильність має у собі прояви мізогінної традиції вважати жіноче тіло брудним і сороміцьким. Медіа намагаються замінювати назви його частин іншими словами, які «не соромно» вимовляти. Таким чином вони приєднуються до тих, хто соромить жінок не лише за те, що їхні груди видно у декольте, а й взагалі за той факт, що вони ці груди мають. 

У матеріалах моніторингу ми знайшли кілька відверто мізогінних публікацій, де тон матеріалів демонструє зневагу до жінок із дітьми (використано фразеологізм «с прицепом») і до жінок, що розлучилися (використано слово «разведенка»). Відзначився такими публікаціями сайт Znaj.ua.

Зокрема, у цій публікації ресурс дає поради «як вийти заміж», використовуючи контент із постів російської політикині Ірини Хакамади. Просто у заголовку Хакамаду називають «многоразовой разведенкой». А ось так Znaj.ua пише про стосунки чемпіона Формули-1:

Медіа та поліція

Відділи комунікації правоохоронних органів часто подають інформацію про ситуації, що трапляються з дітьми, таким тоном, ніби у дітей є тільки мати. Мовляв, лише жінка має доглядати дитину 24 години на добу 7 днів на тиждень.

Правоохоронні органи стабільно забувають, що обов’язок дбати про дитину має не лише мати, а й батько. Медіа, які передруковують їхні повідомлення, наслідують і підсилюють цю тенденцію. Так, наприклад, сайт 24 каналу подає новину про загибель 5-місячної дитини, покладаючи в тексті вину на її матір.

Просто в новині ресурс дає «підбірку» з підзаголовком «випадки із горе-матерями в Україні». Про батька загиблої дитини та про «горе-батьків» в тексті жодного слова.

Так медіа підсилюють стереотип про «традиційний» розподіл ролей в родинах, про те, що займатися дітьми — «не чоловіча справа», а життя і здоров’я дитини — відповідальність тільки жінки. Відповідальність чоловіка і батька таким чином продовжує бути сліпою зоною для суспільства, а відповідальність жінки й матері — суспільною справою, в яку кожен дозволяє собі втрутитися.

Основні висновки: позитив

Лідери позитиву за кількістю: сайти «Телеканал новин «24», «Новое время», «Суспільне.

Лідери позитиву за охопленням: телеканали «1+1», «СТБ», «ТК Інтер».

Лідери позитиву за індексом лояльності медіа (співвідношення позитиву до негативу): «Газета по-українськи», телеканали «ТК 24», «Прямий» та «Еспресо TV», сайти «Суспільне», «Українська правда» та «BBC Українська служба». 

Основні прояви позитиву стосувалися теми «гендерна рівність» (79%), на другому місці – позитив у темі «ЛГБТІК+ спільноти» (22%), на третьому – позитив у темі «Жіноче лідерство» (15%).

Більшість позитивних публікацій стосувалась проблем гендерного насильства (33%), питань рівноправ’я (15%) та політики (15%). 

Позитивних публікацій в інтернет-ЗМІ було в 3,4 раза менше ніж негативних; позитивних публікацій на телебаченні було в 1,6 раза менше ніж негативних. Єдине медіа, де позитив переважав — преса. Позитивних публікацій у друкованих медіа на тему гендерної рівності було на 24% більше ніж негативних.

Регіональні ЗМІ опублікували більше позитивних новин про проблеми гендерної рівності, ніж загальноукраїнські – 61% проти 39%.

Значна частка позитивних публікацій в регіональних ЗМІ стосувалася акції «16 днів проти насильства» та подій навколо цієї акції, про які активно писали місцеві медіа. Також можна виділити публікації про покарання за домашнє насильство (судові вироки, відкриття справ) в регіональних ЗМІ. 

Лідери позитива в регіонах за індексом лояльності медіа (співвідношення позитива до негатива) – сайти «Официальный сайт города Одесса», «Газета Вечірній Київ», «НикВести».

ЛГБТІК+ у медіа

Позитивних публікацій про ЛГБТІК+ було на 23% більше, ніж негативних. Більшість позитивних публікацій про гендерну рівність виходили у новинах, що стосувалися боротьби за права ЛГБТІК+ персон.

Зокрема, в аналізований період відбулися Міжнародний день прав людини та Міжнародний день толерантності. Також ЗМІ згадували про те, що 12 грудня 1991 року було скасовано 122 статтю КК України (покарання за гомосексуальні відносини). Медіа висвітлювали питання розширення прав ЛГБТІК+ людей в інших країнах. 

Ще один великий блок публікацій про права ЛГБТІК+ персон стосувався булінгу гомосексуальних людей в армії. 

Переважна більшість негативних публікацій про ЛГБТІК+ виходили у новинах про шоубізнес (43%), на другому місці – новини про законодавчі ініціативи та політику (16%), на третьому – міжнародні новини (13%).

Найбільше негативу ЗМІ опублікували про трансгендерних персон (39%),  гомосексуальних чоловіків (16%) та гомосексуальних жінок (7%).

Основні прояви негативу:

  • 47% негативних публікацій характеризувалися використанням некоректної термінології про ЛГБТІК+;
  • 30% негативних публікацій мали ознаки гомофобії; 
  • 23% негативних публікацій мали ознаки трансфобії.

Переважна більшість негативних публікацій про ЛГБТІК+ з використанням некоректної термінології стосувалася репрезентації трансгендерних персон (43%) та гомосексуальних чоловіків (14%). 

Найвживаніша некоректна термінологія про ЛГБТІК+ стосувалася трансгендерних персон – формулювання «зміна статі» замість коректного «трансгендерний перехід».  

Некоректна термінологія, що найчастіше використовувалась застосовано до гомосексуальних чоловіків: «нетрадиційна орієнтація», «гомосексуалізм», «гомосексуаліст».

Значну частку негативу з ознакою гомофобії склали публікації про законопроєкт щодо адміністративної відповідальності за «пропаганду ЛГБТКІ+», які були опубліковані без коментарів правозахисників/представників ЛГБТІК+ чи дисклеймера щодо проблемності цієї законодавчої ініціативи.

Жіноче лідерство

Позитивних публікацій про жіноче лідерство було вдвічі більше, ніж негативних.

Переважна більшість позитивних публікацій про жіноче лідерство – це публікації, які підвищують видимість жінок у політиці (українській та міжнародній).

Найбільше в контексті жіночого лідерства писали про Олену Зеленську (30%),  Юлію Тимошенко (26%), Олену Шуляк (14%) та Ангелу Меркель (12%).

Основні прояви негативу:

  • 85% негативних публікацій мали ознаки об’єктивації; 
  • 9% негативних публікацій містили у собі стереотипи щодо гендерних ролей та репрезентації жінок; 
  • у 7% негативних публікацій було використано некоректну термінологію.

Негативні публікації про жіноче лідерство – це здебільшого публікації, в яких об’єктивували політикинь. Замість фокусуватися на діяльності жінок у політиці, медіа описували, в якому одязі вони ходять на роботу, яку зачіску мають і який у них вигляд. 

Найбільше об’єктивували лідерку «Батьківщини» Юлію Тимошенко та першу леді Олену Зеленську. 

Антигендерні рухи та дезінформація у медіа

Позитивних публікацій про антигендерні рухи було у 3 рази більше, ніж негативних.

Більшість позитивних публікацій про антигендерні рухи виходили у новинах про ратифікацію Стамбульської конвенції (35%), на другому місці – публікації про репродуктивні права (29%), на третьому – критика антигендерних рухів (17%) та публікації про сексуальну освіту (17%). 

Із антигендерних рухів найбільш активними під час моніторингу були Рада Церков та МФО «Цінності, гідність, родина».  

Переважна більшість негативних публікацій з антигендерними наративами виходила у новинах про законодавство та політику (55%), у публікаціях про репродуктивні права (18%), у публікаціях на релігійну тематику (10%).

Основні прояви негативу:

  • У 49% негативних публікацій згадувалася «ЛГБТ-пропаганда»;
  • у 7% негативних публікацій мова йшла про аборти; 
  • 6% негативних публікацій критикували так звану «гендерну теорію».

Публікації з ознаками дезінформації про гендерну рівність та ЛГБТІК+ складають 0,4% від загальної кількості прокласифікованих публікацій.  

Основні прояви негативу стосувалися тем (публікація може входити до кількох тем):

  • ЛГБТІК+ спільноти (89%);
  • антигендерні рухи (65%);
  • гендерна рівність (15%).

Основні прояви негативу (публікація може містити декілька ознак):

  • 71% негативних публікацій мали ознаки гомофобії; 
  • 58% негативних публікацій мали ознаки трансфобії.
  • у 52% публікацій йшлося про «пропаганду ЛГБТ».

У публікацій із ознаками дезінформації про гендерну рівність та ЛГБТІК+ йшлося про законодавчі ініціативи, політику та ратифікацію Стамбульської конвенції. 

Найпопулярніші тези дезінформації про гендерну рівність та ЛГБТІК+ (публікація може містити декілька тез дезінформації):

  • толерантність до ЛГБТ тягне за собою легалізацію педофілії (50%);
  • заохочення гендерної рівності має ознаки гендерної диктатури (31%);
  • Захід штучно створив нові гендери, нівелюючи священні ролі чоловіка та жінки (10%);
  • існує потужне лобі, яке нав’язує в Україні гендерну ідеологію (6%);
  • дітей забирають у батьків і віддають в сім’ї ЛГБТ (4%);
  • існує потужне лобі ЛГБТ, яке впливає на міжнародну політику (2%).

Повністю результати дослідження можна переглянути ТУТ.

Схожі записи

Східні мультфільми демонструють більше адекватних жіночих образів ніж західні

Українські експертки майже завжди дають правдиві прогнози для медіа — дослідження

Жінка зі шваброю, чоловік з ноутбуком: реакції на сексистську інфографіку МОЗ