Повага
Image default
Статтi

До 35% експерток: У жодному ЗМІ немає гендерного балансу — «Вокс Україна»

Жінок згадують у ЗМІ, як матерів удвічі частіше, ніж згадують чоловіків як батьків. А як чиїхось дружин жінок згадують усемеро частіше, ніж чоловіків як чоловіків у шлюбі. Як ще ЗМІ не дотримуються гендерного балансу? Що можуть і повинні робити ЗМІ, аби формувати уявлення про жінок неупереджено?

29 листопада 2021 року відбулася дискусія «Експертки та спокусниці: які уявлення про жінок формують ЗМІ». «Вокс Україна» представили результати дослідження «Жінки у медіа: які уявлення про жінок формують ЗМІ».

Експерти та експертки

«Повага» раніше писала про дослідження «Вокс Україна». Зокрема про те, що жінки виступають експертками у темах спорту та війни лише в одній з 10 публікацій. А про жінок як керівниць пишуть у 4 рази рідше, ніж про чоловіків. Категорії, де жінки-експертки представлені найбільше, виявилися досить стереотипними: це «погода» та «стиль життя» (lifestyle), де їх було близько половини.

Аналітикиня «Вокс Україна» Оксана Тимченко додає:

«У жодному ЗМІ немає гендерного балансу, частки експерток у них були від 13 до 35%. Такі медіа як LB.ua, Голос.ua чи «Суспільне» є лідерами у залученні жінок-експерток (близько 35%), а «Економічна правда» та «Гордон» мали серед експертів лише по 13% жінок».

Гендерний експерт, спеціаліст з цифрової грамотності Програми розвитку ООН в Україні Микола Ябченко нагадує, що в самих редакціях розподіл тем вже відбиває гендерні упередження. Адже часто жінкам віддають культуру, соціальні теми. А чоловікам — теми, пов’язані з політикою, економікою, фінансами.

«Якщо читати такі світові видання, як New York Times, The Wall Street, The Guardian, то вони намагаються дотримуватися балансу. Якщо тільки чоловіки коментуватимуть усі питання, подача матеріалу буде викривлена. Тому вони звертають на це увагу і роблять цей зайвий крок. Хотілось би вірити, що українські журналісти також візьмуть це собі за правило, що це буде нормою якісного матеріалу», — каже Микола Ябченко.

Читайте також: Хто увійшов у короткий список антипремії за сексизм «Це Яйце

Рекомендації для ЗМІ

  1. Залучайте більше експерток. Для максимально швидкого і зручного пошуку жінок-експерток є база експерток «Спитай жінку» від «Поваги», Expert 4 Media «Інституту масової інформації», де можна знайти експертів та експерток із будь-яких тем. Можна звертатися до університетів (база експертів Українського католицького університету) або до аналітичних центрів, як-от «Вокс Україна». Гарні поради щодо роботи з експертами та експертками зібрані на MediaLab.
  2. Згадуйте про вік, стать, сімейний стан, колір волосся тощо як чоловіків, так і жінок тільки тоді, коли це безпосередньо пов’язано з суттю, темою журналістського матеріалу (наприклад, про вік можна писати у матеріалі про пенсійну реформу). Відмовитися від усталених оцінних фраз, як-от «прекрасна стать», «справжній чоловік», «добра господиня», «секс-бомба».
  3. Вживайте фемінітиви, бо вони є невіддільною частиною української мови, дозволяють уникати плутанини в родах та виражають повагу до жінок.
  4. Формуйте у своїх редакціях гендерні політики щодо однакового представлення і жінок, і чоловіків у своїх матеріалах. Редакції можуть проводити внутрішні аудити, які дозволяють оцінити, яким є гендерний баланс/дисбаланс у подачі інформації про чоловіків та жінок. Варто залучати свої редакції до гендерночутливих тренінгів.
  5. Користуйтеся порадником OSCE «Як наблизити свою редакцію та контент до гендерної чутливості», який допоможе редакційним командам та журналіст(к)ам дотримуватися гендерної рівності та публікувати гендерно збалансовані матеріали.

Схожі записи

«Хотілось би, аби парламент демонстрував більш прогресивні норми»‎ – онлайн-обговорення з Інною Совсун

Мiss Sexy: жіноче тіло між showing і telling

Уривок із книги «Чоловіки про фемінізм» Майкла Кіммела та Майкла Кауфмана