Повага
  • Головна
  • Статтi
  • Чоловік «проявляв надмірну увагу», а жінка — «зловмисниця»: чому допис поліції повний упереджень?
Статтi

Чоловік «проявляв надмірну увагу», а жінка — «зловмисниця»: чому допис поліції повний упереджень?

Поліція опублікувала допис про затримання жінки, яка захищаючись від домагань чоловіка, вбила його його ж ножем. Жінку затримали за підозрою в умисному вбивстві.

Поліція пише, що «чоловік чіплявся до жінки та навіть дістав ніж, щоб змусити її відповісти взаємністю». При цьому про жоден самозахист у дописі не кажуть, натомість жінку називають «зловмисницею».

Після бурхливої реакції на допис у соцмережах поліція доповнила допис, додавши деталей, але не змінивши формулювання.

Зловмисниця чи жінка, що захищається від сексуального насильства?

Адвокатка Євгенія Закревська наголошує: замість інкримінувати жінці статтю про умисне вбивство (115 стаття Кримінального кодексу), варто б звернути увагу на незаконне затримання (стаття 371 КК) та притягнення завідомо невинної до кримінальної відповідальності (стаття 372 КК).

«Абсолютно типова дискримінаційна небезпечна мусорська, а тепер вже і поліцейська практика незаконного переслідування жінок за правомірну необхідну оборону від сексуального насильства.
Це не лише жінок звісно стосується. Але вони найбільше під ударом»,
— пише адвокатка.

Правозахисник Масі Найєм додає: закон дозволяє вбивати, якщо на вас нападає людина з ножем. За це не має бути кримінальної відповідальності.

«Перевищенням меж необхідної оборони визнається умисне заподіяння тому, хто посягає, тяжкої шкоди, яка явно не відповідає небезпечності посягання або обстановці захисту.

Перевищення меж необхідної оборони тягне кримінальну відповідальність лише у випадках, спеціально передбачених у статтях 118 та 124 цього Кодексу (п. 3 ст. 36 Кримінального кодексу України). Не може таке кваліфікуватись ОДРАЗУ за ст. 115 ККУ (Умисне вбивство)», — каже він.

Чому допис поліції насправді сповнений упереджень щодо жінок?

Головна редакторка Громадського радіо, докторка наук із державного управління Тетяна Трощинська звертає увагу на формулювання поліції. Адже у дописі кажуть «надмірна увага» і «змусити відповісти взаємністю» — замість сексуального насильства.

«Поліція досі вважає сексуальне домагання і, очевидно, спробу зґвалтування, сексом. Ледь не поетизує злочин: аякже, ««надмірна увага» і «змусити відповісти взаємністю».

Я колись бачила «залицятися» у повідомленні пресслужби поліції в контексті спроби зґвалтування. Це згладжує дії насильника, перетворює їх прямо таки на романтику»,пише Тетяна Трощинська.

Вона пояснює, що це не просто неадекватне вживання слів. Адже мова відображає культуру, відображає цінності.

«Очевидно, в поліції Миколаївської області сексуальне насильство вважають ледь не веселою пригодою. Доки суспільство і доки поліція вважатиме насильство сексом, вони не вважатимуть його злочином. Я зараз не про юридичний аспект, а саме про суспільний.

Про те, наскільки дії саме насильника шокують, є ненормальними, хижацькими — власне, актами насильства. Насильство — не секс, і ніколи ним не було. Це злочин. І те, що цього не розуміють в поліції, справді шокує», — вважає Тетяна Трощинська.

Письменник, філолог та один із авторів YouTube-каналу «Твоя підпільна гуманітарка» Остап Українець також переконаний, що навіть доповнений допис поліції ніби виправдовує чоловіка.

«По-перше, «винна жінка» — це таки триґерна тема, оскільки жінкам частіше доводиться оборонятись від сексуального і домашнього насильства. А з нашим дотриманням закону про самозахист жертва частіше виходить винна, ніж ні.

Але проблема була в доборі слів. При цьому чоловік, за версією поліції, не зробив нічого поганого (він «проявляв надмірну увагу», а тоді «дістав ножа, щоби змусити відповісти взаємністю»). Це десь те саме, що назвати розчленування тіла «оптимізацією простору». При цьому затриману жінку поліція назвала «зловмисницею», хоч це було тільки затримання»,пише він.

Тобто поліція описала домагання, описала загрозу життю, але виставила винною жінку, що оборонялася, хоч не мала жодного права на подібне твердження. Також Остап Українець звертає увагу на те, що ситуацію показують виключно з боку чоловіка, не додаючи свідчень жінки.

І подібна історія трапляється не вперше…

Уже понад рік 26-річна Анастасія Шикова в Лук’янівському СІЗО у Києві. Дівчина розповідає, що захищаючись від зґвалтування, поранила чоловіка ножем. Проте ані прокуратура, ані слідчі не беруть цю обставину до уваги.

А у Дніпрі Марину Полях звинувачують в убивстві цивільного чоловіка, також не беручи до уваги замозахист. Хоча жінка потерпала від домашнього насильства, через що 38 разів зверталася до поліції.

Коментуючи історію з поліцією Миколаївщини, Остап Українець робить висновок:

«Поліція визнає вас винним зразу після затримання і зробить усе для того, щоб жертвою виглядав агресор. Тому що це те, що робить наша поліція. Раз за разом, від однієї справи до іншої. І якщо вам здається, що кого-кого, а вас, ваших рідних і ваших близьких точно мине ця чаша — ви не знаєте і не можете знати. Так само, як не знаєте, що саме сталося в новорічну ніч у Миколаєві».

Схожі записи

Просто про важливе – у Харкові з’явився центр, де навчатимуть засадам гендерної рівності

Робота мамою: як сімейні обов’язки впливають на економічну активність жінок

Наталка Сіробаб

Чоловіки — у пошуках рівності