Житомир став прикладом упровадження гендерного бюджетування в Україні

  • Червень 1, 2016
  • 1088
  • 0

У Житомирі чотири роки реалізовували гендерну бюджетну ініціативу у сфері позашкільної освіти, чим досягли невеликого, але реального збалансування представництва хлопців і дівчат у певних родах діяльності. Також у Житомирській області 9 місяців аналізували сферу охорони здоров’я через призму гендерного бюджетування. Окрім цього, міська рада разом із громадською організацією “Паритет” зробили “Гендерний портрет міської ради” та видали перший в Україні “Гендерний календар посадової особи органу місцевого самоврядування”.

IMG_2226

У квітні у приміщенні Житомирської міської ради відбувся круглий стіл “Гендерне бюджетування як ефективний інструмент управління (досвід Житомира)”. На ньому зібралися представниці і представники “Всеукраїнської майстерні з гендерного бюджетування” із різних регіонів України.

Основна мета майстерні – відкрити представництва бюро гендерних стратегій бюджетування в кожній області й підготувати експертів. Організаторами майстерні є “Бюро гендерних стратегій і бюджетування”. Також її підтримують Фонд імені Фрідріха Еберта в Україні, представництво “ООН-Жінки в Україн, проект “Гендерне бюджетування в Україні” за підтримки SIDA.

іваніна

“Майстерня працює вже другий рік. Заявки на неї подавали експерти з гендерних питань, науковці й усі охочі. На етапі другого року нас близько 40 осіб. У нас присутні майже всі області, за винятком трьох чи чотирьох. У Житомирі в нас чотири дні триватиме навчальна програма. Ми вже вийшли на той рівень, коли запроваджуємо методику з питань гендерного бюджетування. А Житомир обрали тому, що він був одним із перших міст, яке запровадило цей метод і рухається в цьому напрямі й далі. Нам було цікаво подивитися на сталість результатів, тому ми будемо вивчати, як на прикладі Житомира впроваджується гендерне бюджетування”, – сказала експертка з гендерного бюджетування та гендерної політики,  голова ГО “Бюро гендерних стратегій і бюджетування” Тетяна Іваніна.

Гендерна бюджетна ініціатива у сфері позашкільної освіти

Гендерно розділена статистика почала з’являтися на Житомирщині з 2005 року. У 2011 році  видали аналітично-статистичний збірник “Гендерне обличчя Житомира: вчора, сьогодні, завтра”, до якого ввійшли не тільки цифри, а ще й аналітика та результати досліджень. Гендерні портрети області видавалися кілька разів, останній ‒ “Жінки і чоловіки Житомирщини” ‒ вийшов у 2015 році.

Гендерна бюджетна ініціатива у сфері позашкільної освіти втілювалася в Житомирі за підтримки Фонду імені Фрідріха Еберта, починаючи з 2012 року. До робочої групи ввійшли експертки з гендерної політики та бюджетування, спеціалістки департаментів та управлінь міської ради, дотичні до діяльності сфери позашкільної освіти.

євченко

“Спочатку ми проаналізували вихідну ситуацію, у якій гендерний аналіз став відправною точкою. Висновки та рекомендації за результатами аналізу внесли в основу міської програми розвитку позашкільної освіти. У грудні 2015 року прийняли нову програму, де врахували попередні результати, а також передбачили не лише вивчення потреб  дітей та проведення гендерно чутливих інформаційних кампаній, але й навчання керівників гуртків щодо подолання гендерних стереотипів”, – сказала спеціалістка управління у справах сім’ї, молоді та спорту Житомирської міської ради, експертка з гендерного бюджетування та гендерної політики Світлана Євченко.

Управлінню освіти в Житомирі підпорядковуються шість позашкільних закладів, один заклад підпорядковується управлінню у справах сім’ї, молоді та спорту (він містив у 2012 році 17 підліткових клубів). Також шість закладів підпорядковані управлінню культури. Позашкільна освіта всіх закладів міста, включаючи обласні, охоплює 86% дітей. Міські заклади охоплюють 37,6% (за даними 2012 року).

“Ми виявили диспропорції кількості дівчат та хлопців у різних напрямах. Найменше хлопці ходять на художньо-естетичні та декоративно-вжиткові гуртки, дівчат же мало за науково-технічними та спортивно-оздоровчими напрямами”, – сказала Світлана Євченко.

Таблиця 1

У рамках гендерної бюджетної ініціативи провели інформаційну кампанію для дітей, вивчили аспекти, цікаві для них. Після дослідження відкрили, наприклад, жіночий тренажерний зал у підлітковому клубі, тренажерний зал у міському культурно-спортивниму центрі, гуртки з велоспорту та з тенісу. За час упровадження ініціативи в Житомирі також відкрили три нових клуби за місцем проживання.

Батьки хотіли, аби на базі клубів  працювали літні табори. Тому вже кілька років поспіль впроваджують і таку ініціативу.

“Це не ті табори відпочинку, до яких ми звикли. У літній період діти можуть перебувати там до трьох годин. А в період, коли діти не мають жодної зайнятості, для батьків це дуже зручно”, – наголосила Світлана Євченко.

Також у рамках ініціативи реалізували інформаційну кампанію “Хобі як стиль життя”, де представили хлопців і дівчат у всіх видах діяльності та за напрямами гуртків.

Таблиця 2

 

Таблиця 3

“Змінилася кількість дівчат та хлопців у певних гуртках у більш збалансований бік. Ми можемо говорити про позитивні тенденції, адже в подоланні гендерних стереотипів змінити щось найважче”, – сказала Світлана Євченко.

У 2015 році прийняли міську програму розвитку фізичної культури та спорту, де також вписали  пункт “проведення дослідження гендерних аспектів функціонування та фінансування сфери фізичної культури та спорту Житомира”. Програма ж розрахована на 2016‒2018 роки. Тому в міській раді напрацювання  гендерної бюджетної ініціативи у сфері позашкільної освіти намагатимуться впроваджувати й в інших сферах.

Гендерний портрет Житомирської міської ради

Наприкінці березня Житомирська міська рада разом із громадською організацією “Паритет” представили своє дітище, де проаналізували, хто ж на яких рівнях працює в раді і хто приймає рішення. Звісно, у розрізі жінки-чоловіки. Начальниця управління у справах сім’ї, молоді та спорту Житомирської міської ради Ірина Ковальчук представила на майстерні гендерний портрет Житомирської міської ради.

“Ми попрацювали і трішечки здивували нашу міську раду, коли почали це дослідження”, – наголосила, усміхаючись, Ірина Ковальчук.

инф 1

У депутатському корпусі Житомирської міської ради 19 % жінок (8 осіб) та 81 % чоловіків (34 особи).

“Це, звичайно, не відображає паритету у прийнятті рішень. Але ситуація краща, ніж на національному та обласному рівнях, де 12 % та 8 % жінок відповідно. Але,  за даними світового банку, реальний вплив на прийняття рішень починається, коли є щонайменше 30 % однієї статі”, – наголосила Ірина Ковальчук.

На рівні виконавчого комітету співвідношення складає 33 % жінок і 67 % чоловіків. На рівні осіб, які приймають рішення (голова, заступники та секретар), співвідношення жінок і чоловіків становить 1 до 5. Так, у Житомирській міській раді лише посаду секретаря обіймає жінка.

инф 2инф 3инф 4

Серед керівників структурних підрозділів більше жінок – 57 %. Чоловіків же 43 %. Серед керівниць переважають особи з фінансово-економічною освітою, а серед керівників – з гуманітарною та технічною освітами. Серед заступників теж більше жінок – 63 %.

Серед начальників та заступників начальників управлінь співвідношення становить 74 % жінок та 26 % чоловіків. На рівні спеціалістів переважають також жінки.

“З узагальненого портрета, який ми собі намалювали, бачимо, що особи, які приймають рішення, – це чоловіки віком від 35 до 50 років. А виконавці – жінки віком 35‒50 років з фінансово-економічною освітою”, – наголосила начальниця управління у справах сім’ї, молоді та спорту міської ради.

Цей портрет презентують усім працівницям і працівникам міської ради.

Гендерне бюджетування у сфері охорони здоров’я

У листопаді 2015 року в Житомирі відбулася презентація проекту “Гендерне бюджетування в Україні”. Житомирська область стала однією з п’яти пілотних, де почали впроваджувати цей проект. Так, у Житомирі впродовж 9 місяців фахівці департаменту фінансів, охорони здоров’я, статистики, медичної статистики онко- та тубдиспансерів аналізували обласні цільові програми протидії захворюванню на туберкульоз та боротьби з онкологічними захворюваннями.

остапчук

“Житомирщина є дев’ятою в Україні за рівнем захворюваності на туберкульоз. Цей аналіз нашої області може бути подібним до ситуацій і в інших областях. Робоча група досліджувала програму з точки зору гендерної перспективи”, – сказала експертка з гендерного бюджетування та гендерної освіти, директорка центру гендерної освіти ЖДУ ім. І. Франка, консультантка проекту “Гендерне бюджетування в Україні” Олена Остапчук.

Захворювання на туберкульоз більш поширене серед чоловіків (72 %), ніж серед жінок (28 %), і ця тенденція простежується серед усіх форм туберкульозу як серед сільського, так і серед міського населення. Найчастіше на туберкульоз хворіють чоловіки віком 35‒54 роки, що загалом складає 320 осіб  (або 54 % від загальної кількості хворих чоловіків усіх вікових категорій, дані за 2014 рік). Захворювання серед жінок найбільш поширене у вікових групах 25‒44 років, що загалом становить 111 осіб (або 41 % від загальної кількості хворих жінок). Показники захворюваності у віковій групі до 14 років практично однакові в дівчат та хлопців (48% – хлопці, 52%  – дівчата).

Таблиця 4

“Лікарі пояснюють, що в чоловіків із підліткового віку починається ризикована поведінка, яка потім і впливає на цю статистику”, – зазначила Олена Остапчук.

Серед чоловіків також більший відсоток рецидивів (26% від загальної кількості хворих чоловіків). Серед жінок цей показник становить 8%.

“Результати соціологічного опитування лікарів тубдиспансеру, який провели в межах проекту, підтвердили, що основна група ризику – це чоловіки: вони загалом менш відповідально ставляться до власного здоров’я, не звертають увагу на симптоми (“саме пройде”), уникають лікарів або посилаються на зайнятість (звертаються лише при загрозливих симптомах або коли наполягають близькі, родичі). Чоловіки часто потрапляють до стаціонару з повною (або частковою) втратою працездатності; з тяжкими занедбаними формами туберкульозу, нерідко ускладненого іншими захворюваннями”, – ідеться в результатах дослідження.

Рішенням Житомирської обласної ради від 23.01.2014 року видатки на сферу охорони здоров’я на 2014 рік затвердили в обсязі 565 мільйонів 646 тисяч 200 гривень. З них 10% – видатки на протидію епідемії туберкульозу (58 мільйонів 886 тисяч 783 гривень).

На реалізацію заходів програми щодо спеціалізованої стаціонарної медичної допомоги населенню та санаторного лікування хворих на туберкульоз у 2013‒2014 роках передбачили 36 мільйонів 464 тисячі 300 гривень, а виділили 29 мільйонів 417 тисяч 700 гривень, що становить  81% від плану.

Таблиця 5

Аналіз фінансування заходів програми у 2013‒2014 роках показав, що левову частку коштів спрямували на лікувальні заходи: 87% у 2013 і 89% у 2014. Решту коштів витратили на діагностичні заходи – 13% і 11% відповідно.

“Варто зауважити, що профілактичні заходи не профінансували взагалі. А, як відомо, при профілактичному огляді виявляється 30‒40% від загальної кількості хворих. Решта – при безпосередньому зверненні пацієнта”, – наголосила Олена Остапчук.

Якщо не дивитися на цю проблему крізь призму гендерного аналізу, – зазначила експертка, – то є лише загальна кількість хворих. А так ми бачимо конкретні проблеми: яка стать більше хворіє, яка соціальна категорія, знаємо чинники,  і вже легше на основі цього спланувати профілактичні заходи.

“Коли ми подамо картину аналізу з кількох областей, нам не зможуть в міністерстві сказати, що проблема тільки в одній області. Тепер питання  туберкульозу в межах гендерного бюджетування також аналізують і в Івано-Франківську, і в Черкасах”, – зазначила Олена Остапчук.

Гендерний календар

З 2012 по 2016 роки громадська організація “Паритет” реалізувала з міською радою 12 проектів, які включали  гендерний компонент. Один із останніх – “Гендерний календар”.

“Ми розробили ось такий календар для посадових осіб органів місцевого самоврядування. Кожен місяць має своє поняття та його визначення. Квітень, до прикладу, пояснює сутність гендерного бюджетування. Також є й додаткові сторінки з інформацією”, – зазначила Світлана Євченко.

“Гендерний календар посадової особи органу місцевого самоврядування” зробили, аби підвищити рівень поінформованості посадовців із питань державного механізму реалізації гендерної рівності в Україні.

“Він містить перелік окремих нормативно-розпорядчих документів у сфері політики забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків, можливості впровадження гендерних підходів на практиці, методи гендерного аналізу та кращі практики впровадження гендерного бюджетування в Україні”, – сказала Голова Ради ЖО МГО “Паритет” Наталія Тарасенко.

Нагадаємо, що раніше “Повага” публікувала матеріал про те, що таке “гендерне бюджетування” та чи потрібне воно Україні? Також ви можете прочитати історії двох молодих депутаток із Житомира, що мали свої перші виборчі кампанії на останніх місцевих виборах.

Юліана Паранько

Фото авторки
Інфографіка та “Гендерний календар” ‒ ЖО МГО “Паритет”, Житомирська міська рада

Поділитись з друзями

Схожі записи Схожі записи

© 2014 Povaha.org.ua. Сайт кампанії проти сексизму у політиці і ЗМІ.
Використання матеріалів povaha.org.ua дозволено лише за попередньої згоди правовласників. Передрук матеріалів можливий за умови публікації активного гіперпосилання на сайт у першому абзаці. Редакція може не поділяти думки авторів у розділі "Колонки".
Листи зі пропозиціями та зауваженнями можна направляти на електронну адресу povaha.org.ua@gmail.com
Facebook Twitter

Система Orphus