Жінки в селі: життя в умовах наступу агропромисловості

  • Листопад 8, 2015
  • 1109
  • 0

Кожна третя жінка в Україні проживає у сільській місцевості. Усі знають, що там життя «не мед», але зазвичай, ніхто особливо не цікавиться подробицями. Тим часом, у Києві презентували результати дослідження соціально-гендерного впливу агропромислових об’єктів на сільські громади. Воно стосувалося трьох підприємств: свиноферми в Івано-Франківській області, ферми для вирощування норки у Дніпропетровській області та птахофабрики на Вінниччині. «Повага» поцікавилася результатами масштабної розвідки.

11В Україні мало уваги приділяється екологічним наслідкам розвитку сільського господарства

Координаторка мережі Бенквоч в Україні Владлена Марцинкевич зазначає, що нині розвиток сільського господарства загалом і великих промислових об’єктів зокрема вважається важливим напрямком для економіки України.

«Це працює і на експорт продукції (яйця, курятина). Державні програми та міжнародні кредитори (Європейський банк реконструкції та розвитку, Європейський інвестиційний банк, Міжнародна фінансова корпорація) сприяють також розвитку великих сільськогосподарських підприємств, вбачаючи Україну у майбутньому «годувальницею усіх бідних» у світі. Але ми вважаємо, що це не той шлях для довгострокового сталого розвитку України, який нам потрібен. На жаль, мало уваги приділяється екологічним наслідкам. Наразі дуже поширеними є приклади будівництва великих комплексів з повністю інтегрованим виробництвом – підприємства забезпечують себе повністю від виробництва кормів (а це 60-70% вартості від виробництва м’ясної продукції) до виготовлення кінцевого продукту. Проте, варто зазначити, що такої величини комплекси не є поширеними, і взагалі введені обмеження по поголів’ю в деяких країнах ЄС через ризик хвороб тварин, етичного поводження з тваринами, здоров’я тварин та використання антибіотиків, суперечливі технології та можливий негативний вплив на фермерські господарства. В європейських країнах надаються переваги фермам невеликої величини, часто сімейного типу, бо вважається, що від них значно менше можливих екологічних проблем», – пояснила експертка.

marcinkevich

За її словами, промислові сільськогосподарські об’єкти крім того, що мають великі потенційні ризики для навколишнього середовища, також мають гендерно-чутливі ризики.

«Негативні впливи, якщо вони є, відчувають усі у сільських громадах – і жінки, і чоловіки. Але через те, що у жінок набагато більше різних обов’язків, вони є більш вразливими до зміни якості навколишнього середовища. Наприклад, багато сільських мешканців насамперед хвилюються про здоров’я дітей, за якими більше доглядатимуть мами. Або ж переймаються через забруднення води. Та якщо рівень води в криниці знизиться, жінки також це відчують першими, адже приготування їжі є переважно їхнім обов’язком», – наголошує Владлена Марцинкевич. І додає, що розвідка «Агропромисловість наступає: жінки та навколишнє середовище» є фактично першим міждисциплінарним дослідженням, коли вдалося поєднати екологічні та гендерно–соціальні впливи.

«Ми дуже раді, що залучили студентів до такої роботи, і вийшло гарне етнографічне дослідження. На жаль, мусимо констатувати, що освіченість сільських жінок щодо своїх прав (трудових чи соціальних) є дуже низькою, як і доступ до інформації (з-поміж іншого й екологічної). Ситуація також ускладнюється гендерними стереотипами щодо ролі жінок», – пояснила експертка, принагідно зазначивши, що якщо і трапляються громадські екологічні активісти в громадах, то це переважно жінки.

Мережа «Бенквоч» (CEE Bankwatch Network) об’єднує неурядові організації з різних країн Центральної та Східної Європи. Вона веде моніторинг діяльності міжнародних фінансових організацій, які працюють в тому чи іншому регіоні, і розробляє раціональні з екологічної, соціальної та економічної точки зору альтернативи за їх нормативною документацією та проектами.

Чому жінки найбільш вразливі до впливу промислових ферм?

Експертка з охорони навколишнього середовища Національного екологічного центру України Наталія Коломієць вважає проведену розвідку «цікавим досвідом» перш за все тому, що дослідники та дослідниці вперше спробували включити гендерний компонент до аналізу впливу на середовище промислових ферм.

kolomiec

«Зазвичай оцінка впливу промислових об’єктів на населення та довкілля не включає оцінки впливу на соціально вразливі групи, наприклад, людей похилого віку, дітей, людей з обмеженими можливостями чи жінок як окрему категорію для аналізу. Хоча, саме такі групи можуть бути найбільш чутливими до найменших змін у навколишньому середовищі чи житті громади. Наше дослідження показало, що якщо громада живе поряд з промисловою фермою, всі члени громади незалежно від статі відчувають вплив від промислового виробництва. Проте оскільки переважно саме жінки займаються хатньою роботою та господарством, доглядом за дітьми та допомого людям літнього віку, вплив від промислових ферм вони відчувають найбільше», – переконана Наталія Коломієць.

Вона цілковито погоджується із Владленою Марцинкевич у тому, що питанням екологічних ризиків від промислових ферм в Україні приділяється надзвичайно мало уваги.

«Це є проблемою, оскільки будь-яка промислова ферма – це об’єкт підвищеної екологічної небезпеки через потенційні ризики для здоров’я населення та довкілля від відходів і викидів. Уявіть велику ферму, наприклад, на 20 тисяч голів свиней одноразового утримання біля своєї оселі. Така ферма потребує води як невелике селище. Гній зазвичай зберігається декілька місяців у лагунах біля ферми. Це означає запах, викиди аміаку, метану, ароматичних вуглеводнів. Можливе потрапляння гноївки в ґрунт та воду у понаднормових кількостях, а це вже небезпечне для здоров’я забруднення», – розповіла експертка.

Вона наголосила, що Національний екологічний центр має кілька досліджень з приводу екологічних ризиків від промислових ферм. З-поміж нещодавніх – короткий огляд екологічних та соціальних проблем промислового тваринництва «Факти про промислове тваринництво. Що вам потрібно знати про промислові ферми?».

«Тим часом, на міжнародному рівні цим питанням займається, наприклад, Продовольча та сільськогосподарська організація ООН. Про екологічні ризики від промислових ферм можна детально прочитати в її публікаціях», – підсумувала Наталія Коломієць.

infogr

Вони керують автоматизованими тракторами, але не мають куди подіти дітей

На Івано-Франківщині цілком успішно працюють свиноферми української сільськогосподарської компанії «Даноша», яка належить данським інвесторам. Власники компанії мають багаторічний досвід у створенні та керівництві сучасними прибутковими сільськогосподарськими підприємствами на теренах Данії, Польщі та інших країн Північної Європи. Роботодавці компанії «Даноша» запевняють, що їхні працівники отримують однакову заробітну платню незалежно від статі. Також керівні посади тут обіймають жінки, хоча власником є чоловік. До слова – в «Даноші» намагаються розвінчувати гендерні стереотипи про традиційно «жіночу» чи «чоловічу» працю, тому тут жінки мають змогу керувати автоматизованими тракторами.

Тим часом, як розповіла «Повазі» студентка Національного Університету «Києво–Могилянська Академія» Олеся Пастух, у жодному з трьох сіл, мешканці яких працюють на «Даношу» (Лани, Делієве і Водники) немає дитячого садочку.

«Жінки таким чином не мають можливості виходити на ринок праці. «Даноша» як працедавець відповідно до Закону України «Про забезпечення рівних прав та можливостей чоловіків та жінок», зобов’язана побудувати садочок. Під час дослідження вони оголосили про такі наміри, згодом навіть запитали, чи не хотіли б ми з ними співпрацювати для відкриття дитсадка. Після нашої позитивної відповіді, ми втратили з ними будь-який контакт», – розповіла студентка-соціологиня.

pastuh

За її словами, навчання в університеті зазвичай передбачає дуже мало «польової» дослідницької роботи, де можна практично застосувати свої теоретичні навички. Тому проведення згаданого дослідження стало дуже доречним. Не обійшлося й без численних маленьких та великих особистих відкриттів.

«Здивувало те, що проблема гендерної нерівності є зовсім неусвідомленою мешканцями сіл. Попри те, що більшість із них стверджувала, що ніяких відмінностей між чоловіками та жінками з точки зору виконання обов’язків, залученості до ринку праці і т.д., немає, в ході самого дослідження ми постійно фіксували ці відмінності. Наприклад, жінки не мали можливості довго з нами спілкуватися, тому що з ними були діти. Чоловіки ж довго відповідали на наші запитання, мали можливість приєднатися до фокус-групових дискусій. Тобто, сама проблема є неусвідомленою, існує потреба в інформуванні. Також те, що дуже вразило, хоча і не стосується безпосередньо теми дослідження, – це бідність у селах. Молоде покоління там майже не представлене, тільки люди старшого віку, які важко виживають на свою заробітну платню. Було видно, що ця тема «наболіла», тому що респонденти постійно до неї зверталися, відповідаючи на наші запитання», – розповіла Олеся Пастух.

«Не очікувала, що тематика виявиться настільки соціально гострою…»

На Дніпропетровщині в селі Шульгівка підприємство «Агропромінвест» розпочало будівництво промислової ферми для вирощування норки. Не всі мешканці сприймають ініціативу однаково, є група активістів, яка виступає проти.

Студентка Національного Університету «Києво–Могилянська Академія» Дар’я Попова зізнається: не очікувала, що тематика виявиться настільки соціально гострою.

«Думала, що треба буде просто виокремити позитивні та негативні моменти у побудові ферми. Тим не менш, мене, по-перше, здивували можливі негативні наслідки, про які казали активіст(к)и (забруднення води, повітря, хвороби тварин), через які життя в селі може стати нестерпним. Особливо це стосується жінок. По-друге, мене здивувало ставлення інших місцевих жительок та жителів. Воно було майже протилежним до думки активісток/ів. Для них побудова ферми означала робочі місця та надходження до місцевого бюджету, тобто надію на покращення. По-третє – соціальні умови в селі. Маю на увазі відсутність будь-яких місць для проведення вільного часу, відсутність робочих місць тощо», – розповіла Дар’я Попова.

popova

Проведену роботу вона оцінила позитивно. Однак визнає, що сільськогосподарська компанія не надто охоче йшла на контакт.

«Ми дізналися про все, про що планували, і навіть більше. Єдине – на запити нам так і не відповіли, але це було цілком очікувано. Так, дівчата надсилали запити щодо розподілу робочих місць між жінками та чоловіками в компанії, також телефонували, але отримали відповідь, що немає даних. Крім того, надсилали запити до Петриківської районної ради та відділу статистики у Петриківському районі щодо соціо-демографічної ситуації в селі Шульгівка. Знову ж таки, там відповіли, що даних немає», – додала студентка.

Дослідження «Агропромисловість наступає: жінки та навколишнє середовище» виконувалося на замовлення Національного екологічного центру України у рамках курсу «Гендер і економіка» кафедри соціології Національного університету «Києво-Могилянська академія». Надихала та заохочувала дослідників кураторка проекту – кандидатка соціологічних наук, доцентка Тамара Марценюк. Під її керівництвом студенти збирали інформацію за допомогою різних методів: штудіювали інтернет, «стукалися» до місцевих органів влади, надсилаючи інформаційні запити, а також – «ходили в поле». Тобто, безпосередньо спілкувалися із сільськими мешканцями та мешканками.

Галина Скарга, керівниця Спілки сільських жінок України:

skarga

«Дослідження є дуже актуальним і потрібним, а головне – вчасним. Проведена змістовна робота по визначенню впливу великих промислових агрокомплексів на навколишнє середовище, на здоров’я людей, які проживають поблизу, про підвищення рівня безробіття, особливо тих людей, кому 40 і більше, або молодих жінок. Господарі не хочуть вкладати кошти у навчання мотивуючи це тим, що старшим скоро на пенсію, а молодим ще треба народжувати. Я зоотехнік за освітою, у свій час працювала на свинокомплексі, тому не з досліджень і чуток знаю, що це таке. Адже ніякі французькі парфуми не допомагають. Крім того у разі виникнення інфекції, на великому комплексі тяжко уникнути поширення хвороби, ізолювати хворих тварин. Не даремно ж кажуть, що медицина лікує людину, а ветеринарія зберігає людство».

Вікторія Кобиляцька

Поділитись з друзями

Схожі записи Схожі записи

© 2014 Povaha.org.ua. Сайт кампанії проти сексизму у політиці і ЗМІ.
Використання матеріалів povaha.org.ua дозволено лише за попередньої згоди правовласників. Передрук матеріалів можливий за умови публікації активного гіперпосилання на сайт у першому абзаці. Редакція може не поділяти думки авторів у розділі "Колонки".
Листи зі пропозиціями та зауваженнями можна направляти на електронну адресу povaha.org.ua@gmail.com
Facebook Twitter

Система Orphus