Жінки-депутатки: долаючи регалії української політики

  • Грудень 2, 2016
  • 2349
  • 0

Присутність жінки в політиці європейських країн уже давно не є темою для публічного чи кулуарного обговорення, проте в Україні й досі можна почути багато думок щодо жінки-депутатки. Одні вважають, що депутатками можуть стати дружини впливових чоловіків, а інші — що запорукою присутності в українській політиці жінки є її статус коханки. За інформацією Українського журналістського фонду, у Верховній Раді України — 7,6% жінок, за умови, що за європейськими стандартами жінок у парламенті має бути не менше 30%. Водночас маємо іншу ситуаціїю на нижчих владних рівнях: у сільських радах жінок — більше 50%, селищних — близько 40%, міських — близько 30%, районних — 25%, а обласних — 14%. На державній службі в Україні працює майже 75% жінок, проте керівні посади практично завжди обіймають чоловіки.

Рух ЧЕСНО під час дискусії «Підсумки 8 березня. Долаємо гендерні стереотипи у політиці, армії, ЗМІ» навів ось таку статистику: лише 2% українців беруть до уваги стать кандидата при голосуванні на виборах; пересічні громадяни хотіли б бачити від 10 до 20% жінок у парламенті (нині у Верховній Раді 12% жінок). Також дослідження програми NDI «Жінки-лідери» показало, що головними перешкодами жінок на політичному шляху є не стільки гендерні стереотипи виборців, скільки упереджене ставлення лідерів політичних партій, які висувають на ключові посади чоловіків, а не жінок. Проте, за словами Інни Борзило, виконавчої директорки ГО «Центр UA», нині виборці звертають більше уваги на чесність кандидатів, ніж на такі речі, як стать. І прикладом цього є жінки-депутатки, громадські активістки, які на практиці доводять, що вони можуть не гірше за своїх колег-чоловіків розумітися на політиці.

Анна Романова

Депутатка Верховної Ради VIII скликання, членкиня парламентської фракції Обєднання «Самопоміч». Перша жінка з Чернігова, яка стала народною депутаткою України.

“Жінкам, які прагнуть іти в політику, раджу не боятися, уміти ламати стереотипи, навчитися прощати, не чекати вдячності та бути морально готовими до бруду, цинізму й зради”.

img_4227

Анна Романова закінчила Чернігівський національний педагогічний університет, Чернігівський державний технологічний університет за спеціальністю «Менеджмент організацій», Національну академію державного управління при Президентові України за спеціальністю «Управління суспільним розвитком», школу розвитку лідерського потенціалу ASPEN-Україна та Українську школу політичних студій (USPS). Трудову діяльність почала як менеджер відділу розвитку однієї з чернігівських фірм, дійшовши кар’єрними сходинками до заступника Чернігівського міського голови (координація діяльності структурних підрозділів міської ради у сфері туризму, міжнародної співпраці, культури, спорту, сім’ї та молоді). «Успішна кар’єра в молодому віці може здатися занадто швидкою, — розповідає Анна. — Я перфекціоніст за натурою з великим почуттям відповідальності, завжди намагалася зробити більше, ніж від мене вимагалося. Таких людей цінують, але стереотипи щодо жінок існують. Наприклад, якщо ти молода й приваблива “білявка” і вже чогось досягла в бізнесі чи політиці —  це будуть пов’язувати з якимись родинними стосунками чи ще чимось».

Зі школи Анна займалася громадською діяльністю.  Студенткою волонтерила і проводила тренінги про шкоду від наркотиків у програмі «Освіта проти наркотиків». Згодом  стала очільницею Громадської організації «Громадська думка», що займалася діяльністю від соцопитувань до благодійних акцій.

У політику пішла не цілеспрямовано. З дитинства мала потяг до самореалізації, прагнення все робити на «відмінно» й загострене почуття справедливості. «Коли з’явилося громадсько-політичне Об’єднання “Самопоміч”, — розповідає депутатка, — ідеї якого можна висловити трьома фразами “Будь собою! Співпрацюй з іншими! Допомагай тим, хто потребує!”, я стала активним учасником громадської організації, а потім і членом цієї партії». З 2014 року Анна є керівницею представництва громадської організації Об’єднання «Самопоміч» у Чернігові.

Анна Романова — кандидатка економічних наук, захистила дисертацію на тему «Регулювання розвитку міста на засадах формування та використання бренду територій». До слова, героїня є однією з небагатьох українських експерток із територіального брендингу та підвищення конкурентоспроможності територій, а також Головою підкомітету з питань туризму, курортів та рекреаційної діяльності. У своїй дисертації вона довела, що «бренд території  —нематеріальний актив, фактично емоція, але яка може підвищити конкурентоспроможність території серед потенційних туристів, інвесторів, нових мешканців». За словами Анни, для підвищення конкурентоспроможності України необхідні три речі: проактивна життєва позиція, розвиток виробництва товарів і послуг, позитивні брендинг і промоція країни, а влада є чітким віддзеркаленням суспільства. «Треба зі школи прищеплювати дітям культ успішної працюючої людини, — уважає депутатка,— тоді ми позбудемося таких руйнівних для держави явищ, як інфантильність (скільки молодих людей не працює!), споживацький інстинкт (“мені всі винні”) та ненависть до успішних заможних людей (не треба хотіти, щоб усі були бідними, треба хотіти, щоб усі були успішними та багатими)». Анна переконана, що необхідно не брати в борг, а треба навчитися самим виробляти продукти з високою доданою вартістю, тоді перетворимося «з “бананової республіки” на розвинену країну». Найперспективнішими сферами для України жінка вважає туризм та IT.

Як голова підкомітету з питань туризму, курортів та рекреаційної діяльності, Анна Романова переконана, що Україна може завдяки розвитку власного туристичного продукту отримувати в економіку країни біля 10 мільярдів доларів на рік та створити тисячі робочих місць. Для цього потрібні політична воля, реклама туристичної привабливості та розбудова інфраструктури й сервісу (дороги, зв’язок, готелі, ресторани, палаци, фортеці тощо). Наступний рік, уважає експертка,— це шанс повернути довіру серед іноземних туристів, адже в Україні проводитиметься пісенний конкурс Євробачення-2017, тому необхідно вразити іноземців гостинністю, безпекою, хорошою інфраструктурою та відмінним сервісом.

Серед досягнень Анни Романової як депутатки варто згадати зареєстрований нею законопроект щодо можливості присвоєння звання Герой України особам, які не є громадянами України (задля того, щоб увіковічити пам’ять Героїв Небесної Сотні — громадян інших держав, зокрема Жизневського Михайла Михайловича).  26 грудня 2014 року вона внесла пропозицію до Бюджетного кодексу про фінансування коледжів та технікумів на 3,7 млрд гривень. Перед цим була пропозиція перекласти фінансування вищих навчальних закладів I-II акредитації на місцеві бюджети. Оскільки в місцевих бюджетах не було закладено такої норми, то більшість із цих закладів могли б закрити. У складі делегації депутатів Верховної Ради на Генасамблеї ПАЧЕС 27 листопада депутатка висловила протест проти російської окупації Донбасу та анексії Криму, зірвавши виступ голови Державної Думи Російської Федерації Сергія Наришкіна.

Анна Романова  — одна з 28 депутатів, які відвідували всі засідання ВРУ на момент дослідження агентством VOX Ukraine у травні 2015 року. За її словами, вона й досі не пропустила жодного засідання Верховної Ради.

img_2320

Анна є однією з активних популяризаторок і лобісток розвитку велоруху та створення велоінфраструктури в Україні. За словами громадської діячки, розбудовуючи велосипедну інфраструктуру в містах, ми не тільки дбаємо про екологію, але й створюємо умови для людей на інвалідних візках. Жінка переконана, що під час розробки проектів будівництва та ремонту доріг потрібно передбачати наявність велодоріжок.

Депутатка впевнена, що в українському суспільстві ще багато стереотипів щодо жінок, особливо щодо молодих і привабливих, які успішні в бізнесі й політиці: «У мене був випадок у Миколаєві, коли я розповідала про туристичні можливості України, а один із журналістів наприкінці мого фахового спічу запитав про “секс-туризм”, на що я відповіла, мовляв, “на жаль, у нашій країні таке явище теж існує”. І яке було здивування, коли я прочитала заголовок статті одного з місцевих сайтів: “Блондинка-депутат рассказала в Николаеве про секс-туризм”».

Анна виокремлює тему фінансової дискримінації жінок: «У бізнесі з тим самим рівнем знань і навичок чоловіку зазвичай платять більше, “бо йому необхідно годувати сім’ю”. А це призводить до інфантилізації чоловіків і до готовності жінок братися за будь-яку роботу».

Щодо жінок в українській політиці, то їх традиційно мало — уважає Анна, бо у велику політику потрапити жінці доволі важко. За її словами, виграти вибори за мажоритарною системою жінці практично неможливо, бо там іде боротьба великих грошей і дуже багато бруду, а політичні конкуренти не гребують нічим: зачіпають особисте життя, сім’ю.

Анна Романова не тільки успішний політик та громадський діяч, але й мама шестирічної донечки Вікторії. «Пам’ятаю найважчий період життя, коли доводилося працювати заступником міського голови й годувати груддю, — зізнається жінка. — Спала тоді 4 години на добу, але “поблажок” на роботі не просила, бо сама обрала такий шлях. Зараз набагато легше — рідня допомагає з 6-річною донечкою, усі з розумінням ставляться до моєї зайнятості».

Наталія Копиця

Депутатка Чернігівської Обласної Ради, бізнес-леді, громадська діячка, голова Благодійного фонду «Копиця».

“Я не буду радити всім жінкам йти в депутатки та змінювати світ, але якщо є потреба, здібності й бажання, то головне зуміти правильно організовувати свій час”.

kopytsya

Наталія Миколаївна мала традиційне виховання, а її  уявлення про роль жінки в суспільстві випливало з тієї парадигми патріархальних цінностей, які закладалися у кожній звичайній родині.

«Я не буду говорити про те, що жінка має будувати кар’єру насамперед. Основне покликання, яке робить жінку жінкою, це материнство, — переконана Наталія Копиця. — Це родина й затишок у домі. Проте, якщо є можливість займатися своєю улюбленою справою, яка приносить не тільки задоволення, але й прибуток, — одне іншому не завадить. Як жінка має бути підтримкою чоловікові, так і чоловік має бути підтримкою для дружини». Навіть обов’язки на роботі з чоловіком розподіляли відповідно до здібностей кожного, підтримували один одного при потребі і працювали «на рівних». «Спільна справа, яка об’єднує людей у шлюбі, мабуть, і є запорукою успіху», — уважає бізнес-леді. І родина Наталії Миколаївни — приклад, адже жінка змогла стати хорошою мамою, коханою дружиною для свого чоловіка вдома та другом і партнером – на роботі.

У роботі Наталії Миколаївні не доводилося зустрічатися із гендерною нерівністю. На думку депутатки, жінка має залишатися жінкою в будь-якому випадку. «Жіночність — це не ознака непрофесійності. Найважливіше — бути фахівцем справи, за яку берешся. Мені ніколи не було соромно запитати в колег-чоловіків про ті речі, яких я не знала. І відповідно я особисто завжди ділюся своїм досвідом, коли виникає така потреба. Гендерний аспект не варто брати до уваги, коли йдеться про майстерність у тій чи іншій справі, проте у процесі комунікації між статями гендерна особливість має значення позитивне, адже при жінках-ділових партнерках чоловіки поводяться стриманіше, не дозволяють собі зловживати домінуванням та нецензурно висловлюватися».

Подружжя має свою справу — фабрику м’якої іграшки «Копиця», де виготовляють сучасну м’яку іграшку не тільки для українських дітей, але й на експорт. Успішний родинний бізнес є свідченням того, що в сім’ї Наталії Миколаївни вміють домовлятися й розподіляти обов’язки.

«Я не буду радити всім жінкам йти в депутатки та змінювати світ, — розповідає бізнес-вумен. — Але якщо є потреба, здібності й бажання — то все можливо. Головне — уміти правильно організовувати свій час». Саме в цьому жінка бачить успішність. Після багатьох років щоденної клопіткої праці Наталія Миколаївна має можливість і бажання допомагати іншим. До створення Благодійного фонду «Копиця» подружжя багато допомагало розвитку культури та благоустрою Ніжина, підтримувало місцеві таланти й жителів, які зверталися по допомогу.

Регіна Гусак

Депутатка, волонтерка, громадська діячка, методистка відділу інклюзивного навчання, очільниця «Чернігівського навчально-реабілітаційного центру № 2»

“Порада майбутнім депутаткам робити все відверто, щиро, від серця, від душі, а не за щось, для чогось”

“Сподівайся на краще, готуйся до найкращого!”. 

rehina-husak-2

Регіна Гусак народилася в сім’ї педагогів-істориків у Чернігові. За словами Регіни, батьки навчили жити з людьми та для людей. Закінчила загальноосвітню 22-гу школу, у якій певний час працювала. Згодом стала  депутатом. Нині Регіна Гусак — керівник «Чернігівського навчально-реабілітаційного центру № 2».

Двадцять років жінка займається дітьми з особливими потребами як волонтер, педагог, мама, методист відділу інклюзивного навчання, а тепер і як керівник.

«Зі своїм майбутнім чоловіком, — розповідає жінка, — зустрілась у 22-й школі. Він був у 10 класі, а я у — 8-му. Він — спортсмен, кандидат у майстри спорту з легкої атлетики, я — відмінниця».

Чоловік Регіни Гусак працює будівельником, проте для людей, які гарно знають цю родину, він насамперед волонтер, а ще, за словами самої Регіни, та людина, яка її підтримує у всьому. «Але найбільше я ціную його підтримку в тому, що шість років тому ми стали прийомною родиною для особливого хлопця з інтернату, де волонтерили, —розповідає депутатка. — Тепер у депутатських справах — він мій перший, а іноді єдиний помічник! Допомагає те, що ми живемо на окрузі, де нас вибрали й нам довіряють». Діяльність своїх батьків підтримують і діти: 20-річний Олександр і 19-річна Ольга.

Як зізнається громадська активістка, у школі «гендерної нерівності не відчувала, тому що там мало чоловіків, але чоловіки завжди у привілейованому становищі, а до жінок більше вимог. Часто жінці доводилося чути форазу “чоловіків треба берегти!”» «Може, це і правильно, — усміхається Регіна, — адже в педагогіці чоловіки потрібніші, ніж у депутатстві! Я як депутатка не відчуваю нерівності, тому що займаюся своєю справою та завжди маю чоловікову підтримку».

rehina-husak

Регіна Гусак переконана, що їй не потрібно доводити свою гідність депутатства, адже вона працює в команді однодумців, робить корисну справу, а не задовольняє власні амбіції. «З депутатством моє життя змінилося, — розповідає жінка, — у мене з’явилося більше можливостей допомагати людям». А головною справою життя  Регіна Гусак вважає  роботу з дітьми й поділяє думку, що чужих дітей не буває. Правила життя — це слова матері Терези: «У будь-якому разі…»

Жінка говорить, що на своєму життєвому шляху завжди зустрічала багато хороших людей. Пригадує іронічну ситуацію: у неї вкрали кошти, але повернули, коли дізналися, чим вона займається.

За словами Регіни, дуже важливо, що вона має чисту совість і робить справу, яка приносить користь іншим.

12 років депутатка не користуєься громадським і ніяким транспортом, а ходить пішки. «Не хочу дивитися на чудове місто Чернігів із вікна автобуса, тролейбуса, автомобіля, — говорить Регіна Гусак. — А хочу відчувати його! Знаю, як дійти з одного кінця Чернігова в інший за 37 хвилин!»

Дуже часто депутатка проводить особистий прийом громадян прямо у себе вдома й пишається своїми виборцями — людьми, які повірили в неї. «Робота для мене — це насамперед покликання та задоволення!» — підсумовує жінка.

Тетяна Винник

Поділитись з друзями

Схожі записи Схожі записи

© 2014 Povaha.org.ua. Сайт кампанії проти сексизму у політиці і ЗМІ.
Використання матеріалів povaha.org.ua дозволено лише за попередньої згоди правовласників. Передрук матеріалів можливий за умови публікації активного гіперпосилання на сайт у першому абзаці. Редакція може не поділяти думки авторів у розділі "Колонки".
Листи зі пропозиціями та зауваженнями можна направляти на електронну адресу povaha.org.ua@gmail.com
Facebook Twitter

Система Orphus