Заступник голови Нацбанку України Владислав Рашкован: «Я бачив набагато більше емоційних чоловіків, аніж жінок»

  • Грудень 2, 2015
  • 2248
  • 0

Нещодавно в Києві відбувся конгрес для ділових жінок SHECongress 2015. Подія проходила під гаслом «Не треба бути трішки мужиком, щоб бути бізнесвумен». Прикметно, що з-поміж спікерів було чимало чоловіків. Так, до участі запросили заступника голови Національного банку України Владислава Рашкована. Виступ посадовця був присвячений спростуванню гендерних стереотипів. Рашкован розповів, як йому працюється під керівництвом жінки, зізнався, що став «жертвою» патріархального виховання, оприлюднив результати свого дослідження про «обґрунтованість» стереотипів і пояснив, чому в Нацбанку кар’єрне зростання жінок впродовж останніх двох років значно перевищувало кар’єрне зростання чоловіків. «Повага» записала найцікавіші думки.

rashkovan1

Про чоловіка, який виступає на конгресі ділових жінок

Стереотипи всюди. Вони нас переслідують, мабуть, ще з дитинства, і проходять через усе наше життя. Сьогодні вранці, коли я прийшов сюди, в мене до конференції була зустріч, мені треба було її провести о 8.30. І коли я призначив зустріч у Будда-барі, я мав дещо дивний вигляд. Виникло питання – чи адекватний я заступник голови Нацбанку, чи ні. Коли ж сказав, що буду виступати на SHECongress, мене засміяли. Мовляв, ага, мабуть, більше нікуди не запрошують.

Про чарівників

Якось я виступав у школі для молодих держслужбовців і для людей, які хочуть стати держслужбовцями. На один зі своїх виступів прийшов у костюмі чарівника. У мене були окуляри від Гаріка Корогодського, був величезний ковпак… І якщо ви наберете в Інтернеті моє прізвище, то обов’язково там буде словосполучення «Рашкован-чарівник». Але я не чарівник, і хотів донести до майбутніх держслужбовців, що всі ми не чарівники, а просто люди, які намагаються щось зробити в країні.

Про патріархальне виховання

rashkovan_rodyna

Я виріс у дуже патріархальній родині. У мене був досить жорсткий, я б навіть сказав – деспотичний батько. Тобто, дуже суворий. Мене виховували на моделі «достиженчества». Мав комплекс відмінника. Завжди мусив бути першим, не міг бути другим. Вважав, що точно маю бути попереду жінки, а жінка має бути позаду… Нещодавно було 15 років, як я познайомився із моєю дружиною. І вона може підтвердити, що в один із перших днів, коли ми познайомилися, я їй малював кола Ейлера і показував, що не хочу, щоб між нами утворювався якийсь вакуум у стосунках у майбутньому. І сьогодні я хочу, щоб моя дружина була не позаду мене, а поряд зі мною, щоб ми були партнерами.

Отже, я виріс у патріархальній родині, виховувався на патріархальних традиціях, тож ніколи не думав і не вірив у те, що я буду під керівництвом жінки. У першу чергу, звісно, під керівництвом моєї дружини. А вже в другу чергу – під керівництвом Валерії Гонтаревої.

Про стереотипи

rashkovan-foto1

Як ви думаєте, чим займаються ці дівчата? Це відомий біолог, який займається океаністикою, а це відомий біолог, який займається молекулярною біологією. А чим займається ця дівчина?

rashkovan-foto2

Насправді, вона бібліотекарка. Стереотипи нав’язують нам, що чоловіки-мільярдери мають такий вигляд, як Джеймі Дорнан з фільму «50 відтінків сірого». А насправді мільярдери можуть мати такий вигляд.

rashkovan-foto3

І це теж стереотипи, які суспільство нам нав’язує. Наприклад, мені хотілося б бути худішим, але я такий, як я є. І це ще один стереотип… Одна з перших речей, які я зробив, коли прийшов на державну службу, – повісив свою фотографію, щоб показати – ось, дивіться, я такий. Я не став «жирним кабаном» на державній службі. Повірте, це складно кожного разу… А особливо, коли на нас був дуже сильний тиск восени на початку зими 2015 року, і я тоді бачив велику кількість своїх фотографій з коментарями «ось, ще один жирний боров, який працює в Національному банку»…

Про те, що чоловіки думають про жінок

Коли я готувався до сьогоднішнього заходу, вирішив провести певний аналіз. Цікавився у чоловіків, якими вони собі уявляють жінок, та в чому різниця між жінками і чоловіками. Наголошую, що це не наукове дослідження, це звичайне опитування.

Отже, перше: жінка – емоційна, а чоловік – раціональний.

rashkovan-foto4

Тобто, в жінки може бути мінливий настрій. Усі чоловіки дуже чітко виокремили цей фактор, що на їхню думку відрізняє чоловіків від жінок. Це певний образ, який склався у їхній голові. Ще одна риса – сентиментальність. Мовляв, жінку легко розчулити, прийти і попросити щось у неї. Тим часом, як усі знають, що якщо прийти до Рашкована, то його взагалі неможливо розчулити.

Наступне – жінка більш чутлива, вона набагато більше відчуває якісь внутрішні речі, внутрішні процеси, глибше занурюється у емоційну складову. Її легко скривдити. І звісно, чоловік, який є маніпулятором, набагато простіше може керувати жінкою. Чоловік при цьому керує агресивно, йому можна підвищувати голос, кричати, давати вказівки.

Чоловіки вважають, що жінка більш поступлива, її простіше вмовити, чоловік же при цьому якраз грає роль того, хто вмовляє, переконує і домінує (коли шукав світлину-відповідник на слово «домінує», то ви навіть не уявляєте, які картинки пошуковик видавав!).

І останнє. Чоловіки говорили про стервозність. Тобто, жінка поступлива, добра, її можна розчулити і вмовити, але якщо їй щось треба буде, вона тебе дістане, і змусить тебе добитися того, що їй потрібно. Чоловік же – «свій хлопець», той, із ким можна випити пива, «перетерти» і знайти якесь спільне рішення. Бо жінку ж на пиво ввечері не запросиш, дружина не дозволить. А от із чоловіком набагато простіше вирішувати якісь ділові питання за пивом.

Підсумуємо – створюється такий м’який, піддатливий, поступливий образ, трішки стервозний, але зрештою «жити можна і керувати можна».

Скажу чесно – за два роки роботи в Національному банку я нічого з цих якостей не бачив. Єдине, можливо, трішки присутня емоційність, але повірте мені, я бачив набагато більше емоційних чоловіків, аніж жінок. Я набагато більше бачив «м’яких» чоловіків, ніж жінок. Я набагато більше бачив чоловіків, які здалися. І це не лише в Нацбанку, це взагалі в країні.

Про те, якими насправді є жінки

Завжди розставляють крапки над «і». За два роки під керівництвом Валерії Гонтаревої я мав набагато більше unpleasant talks. Чоловіки зазвичай хочуть прибрати жінку за межі такої дискусії, вони намагаються в переговорах обходити гострі кути, не заглиблюватися, говорити якимись витіюватими фразами, «ти ж розумієш…» і так далі. У Валерії Олексіївни все прямо. Вона тобі каже: «Ти не впорався, ти це розумієш?». Чоловік би сказав: «Ви знаєте, тут не зроблені вчасно задачі. Мабуть, треба ще подумати, що з цим можна зробити». А жінка говорить: «Ти не впорався, це твій провал». І ти розумієш, що це твій провал. Це не щось аморфне і нематеріальне, що хтось там не зробив. Я також спілкуюся із Наталею Яресько, і знаю, що вона достатньо пряма людина, досить чітко і прямо розставляє крапки над «і».

rashkovan_gontareva

Не бояться сказати, що чогось не розуміють. Чоловіки зазвичай бояться. Вони намагаються приховати, що чогось не знають, і кажуть: «Звісно, я все розумію, у цій презентації все й так ясно». Але якщо запитати «А ти можеш пояснити, що тобі зрозуміло?», то у відповідь пролунає: «Ні, я зараз не можу пояснити, я потім поясню». У жінок розуміння проблеми є значно глибшим. Вони не підходять до чогось поверхово, як це роблять багато чоловіків, а намагаються осягнути глибину питання.

Дотримуються своїх обіцянок. За ці два роки найнегативніший мій досвід полягає в тому, що більшість чоловіків не дотримали своїх обіцянок. Обіцяють – не роблять, обіцяють – забувають. Гонтарева чи Яресько завжди чітко пам’ятають, що вони тобі щось обіцяли. І не тільки пам’ятають, що дали тобі якесь завдання і пообіцяли допомогти, а й допомагають.

Уміють заохочувати. Чоловіки зазвичай дають інструкції: «Зроби це, ти зобов’язаний щось зробити!». Тим часом, Валерія Олексіївна мені каже «Влад, є задача, і я знаю, що тільки ти з нею впораєшся». У тебе крила виростають, і ти біжиш виконувати роботу. Бо ти розумієш, що в тебе є завдання, що в тебе повірили, і що це можеш зробити лише ти. Звісно, зрозуміло, що це маніпуляція, але ж – «лише ти!». У жінок виходить якось набагато простіше давати вказівки таким чином, щоб чоловіки розбивалися вщент, але виконували те, що потрібно зробити. Чоловіки-керівники просто говорять: «До десятої години треба зробити таке-то».

rashkovan3

Постійно навчаються. Це дуже важлива річ для мене, бо я сам по собі learner, я це люблю, і радію, що в мене є можливість чомусь навчитися. Не можу сказати, що це притаманно всім чоловікам. Більшість із них часто кажуть, що вони вже все знають, і що вже це пройшли. За ці два роки я бачив жінок, які постійно навчаються чомусь новому. І я кажу не лише про Валерію Гонтареву, яка зараз поїхала на навчання до Нової Зеландії. Бо до нас прийшло близько 300 нових людей (не зважаючи на те, що ми скоротили більше 5 тисяч), і серед тих, хто прийшов, чимало жінок. Чоловіки не хочуть учитися, їх часто змушують це робити. Саме тому я бачив, як кар’єрне зростання жінок впродовж цих двох років значно перевищувало кар’єрне зростання чоловіків.

Досьє Поваги

Владислав Рашкован народився 23 травня 1978 року в Одесі. У 2000 році закінчив Одеський державний економічний університет, вступив до аспірантури, займаючись дослідженням підвищення ефективності злиття банків. У 2001-2003 роках за темою свого дослідження проходив стажування в аспірантурі Університету Генуї, а також в Інституті світової економіки Угорської академії наук. Із 2006 року почав працювати в UniCredit Bank. У 2010 році став фінансовим директором, членом правління UniCredit Bank. З 2011 року керував банківським комітетом Американської торговельної палати в Україні, а також був членом ради директорів Київської школи економіки.

У квітні 2014 року Рашкован став членом правління Національного банку України як директор департаменту стратегії та реформування банківської системи. З листопада 2014 року обіймає посаду заступника голови НБУ.

Вікторія Кобиляцька

Фото надані Ekonomika Communication Hub та зі сторінки Рашкована в Facebook

Поділитись з друзями

Схожі записи Схожі записи

© 2014 Povaha.org.ua. Сайт кампанії проти сексизму у політиці і ЗМІ.
Використання матеріалів povaha.org.ua дозволено лише за попередньої згоди правовласників. Передрук матеріалів можливий за умови публікації активного гіперпосилання на сайт у першому абзаці. Редакція може не поділяти думки авторів у розділі "Колонки".
Листи зі пропозиціями та зауваженнями можна направляти на електронну адресу povaha.org.ua@gmail.com
Facebook Twitter

Система Orphus