Заручниці родин: як впливає сімейний статус на політичну кар’єру українських жінок

  • Червень 11, 2014
  • 2090
  • 0

Яка вона в родині? Чи є у неї взагалі родина? Хто іі чоловік? А як щодо коханців? Родинний статус жінки-політики є предметом настільки глибокого вивчення, що сприймається аудиторією фактично як належність. Але й самі жінки-політики нерідко погоджуються грати за правилами цієї цілком сексистської гри, коли сімейний статус не відокремлюється від постаті жінки-політика.

_8bfd9c7509a922020c9b9b688cb78416
Фото з сайту segodnya.ua

Те, що гендерна рівність в царині української політики – річ до сьогодні недосяжна, є цілком очевидним фактом, адже зрозуміло, що завдання вирівняти співвідношення жінок та чоловіків в органах влади хоча би до показників 30 і 70% до 2015 року, яке Україна отримала від ООН ще 2000 року, виконане не буде. У кращих випадках пропорція складає 8-12% проти 92-88%. Втім, за останні роки на політичному небосхилі з’явилося немало жінок-політиків, які приймають активну участь у суспільному житті і претендують на найвищі позиції  в країні. Водночас, невід’ємною частиною політичного життя є прискіплива увага ЗМІ до кожної більш-менш помітної персони, і ось тут на жінок-політиків чекає справжнє випробування.

ПАТРІАРХАЛЬНІ РОЛІ ЩЕ Й ДОСІ ПЕРЕМАГАЮТЬ БУДЬ-ЯКІ ІНШІ СУСПІЛЬНІ

«В Україні є певні стереотипи щодо того, яким має бути родинний статус жінки. Скажімо, якщо жінці – 30 років і вона й досі не одружена, на неї починають психологічно тиснути родичі, знайомі, колеги: мовляв, вона не відбулася як жінка. Жінці в патріархальному суспільстві – а українське суспільство є саме таким – нав’язується певна роль, тоді як в сучасному світі кожна людина має право самостійно обирати собі будь-яку суспільну роль», – вважає координатор програми “Жінки ООН” в Україні Оксана Кисельова.

Зрозуміло, що такий стан речей знаходить своє безпосереднє віддзеркалення й в українському політикумі: «Не варто оцінювати політиків за сімейним статусом. Не варто, але буває так досить часто. Людям набагато легше освоювати інформацію на рівні особистого життя відомих осіб. Для того, щоб зрозуміти, як саме діє політик, які ідеї відстоює, чи виконує свою програму, чи впливає на міжнародне життя і в який спосіб тощо, потрібно досить багато знати і постійно перебувати на досить високому рівні поінформованості. Водночас живитися чутками набагато легше, тож увага до сімейного життя політиків, а особливо жінок, цілком зрозуміла»,– пояснює Кисельова.

Ясна річ, що, перебуваючи в суспільстві та ще й маючи від нього безпосередню залежність, адже  політична кар’єра діячів напряму пов’язана з тим, чи вдасться завоювати симпатії виборців. Жінки-політики в Україні здебільшого грають за встановленими правилами, намагаючись або створити імідж взірцевої господині, або ж уникаючи розмов на цю тему взагалі.

ГРА ЗА ПРАВИЛАМИ

Колись Юлія Тимошенко заявила, що визнає розподіл статей визнає лише у двох сферах: спорті й сексі, й аж ніяк не в політиці. Проте карикатур та навіть скульптур, що зображають Тимошенко в оголеному вигляді, не злічити, так само як недвозначних натяків на її сексуальність та поведінку з чоловіками. Не так давно Ганна Герман цілком серйозно розповідала журналістам, чи припускав Віктор Янукович можливість сексуального контакту зі своєю політичною опоненткою.

Юлія Тимошенко
Фото з сайту pravda.com.ua

Втім, слід відзначити, що сама Тимошенко грає за встановленими правилами, причому намагається грати на випередження. Варто було їй почати своє сходження на політичний Олімп, як відразу з’явилися брошури про її особисте життя, тоді як прочитати щось подібне про політиків-чоловіків ми навряд чи зможемо. У цих виданнях Тимошенко зображувалась романтичною жінкою, в яку колись закохався її майбутній чоловік, а їхнє подружнє життя – взірець для кожного. У книзі «Невиконане замовлення» Юрій Рогоза зазначає, як вона шкодує, що не повною мірою виконує свою подружню роль: «Мій чоловік – один із найтерплячіших на землі. Зараз я не можу створити для нього спокійне сімейне життя, яке може і повинна створювати чоловікові дружина […] Я була дуже гарною господаркою – просто іншого виходу не було. Увесь час щось в’язала, шила, перешивала». Однак навіть такий романтичний флер, ціла добірка родинних світлин та відверте загравання з публікою через намагання створити образ ідеальної дружини не врятувала політика від чуток про коханців і досліджень її успіхів крізь призму між статевих стосунків. Навряд чи можна припустити, що секрет успіху чоловіка можна вивести з його стосунків із протилежною статтю – а ось перемоги Тимошенко пояснюють і вдало зміненим прізвищем після шлюбу, і  недвозначними стосунками з партнером по бізнесу Павлом Лазаренком.

КРАСИВА ЖІНКА НЕЗАМІЖНЯ

Постать «свободівки» Ірини Фаріон останнім часом стає все популярнішою в ЗМІ. А з популярністю зростає й цілком сексистське тло навколо жінки-політика. Опоненти закидали Фаріон надмірний радикалізм суджень, намагалися з’ясувати її політичне минуле тощо, аж поки нарешті не дійшли до відвертих спекуляцій навколо її сімейного статусу. Тепер маємо цілу лавину жвавих обговорень пікантних подробиць її особистого життя, причому деякі ЗМІ не гребують представляти всю її діяльність як наслідок сексуальних негараздів. «Вчилася вона в університеті на «відмінно». Мабуть, не варто говорити, з ким могла спати дівчина, схожа на Ірину Фаріон».

Ірина Фаріон
Фото з сайту timer.od.ua

Втім, російський телеканал НТВ нещодавно пішов іще – далі: «Її першим чоловіком, коли вона була ще студенткою, став росіянин з Челябінська. Він її зрадив з єврейкою. Саме тому Фаріон ненавидить росіян та євреїв, адже її подружнє життя не клалося – вона й досі незаміжня, вочевидь, тужачи за першим коханням», – переконують глядачів «репортери» й «експерти-сексопатологи».

Опонентка Ірини Фаріон у політичній боротьбі, комуністка Оксана Калетник теж не уникла обговорень у пресі її сімейного стану. Досить часто інформація у ЗМІ, присвячена її бізнесовим успіхам,  завершується фразами на кшталт: «Господаря для своєї розкішної резиденції розлучена Оксана поки що не шукає».

Оксана Калетник
Фото з сайту pravda.com.ua

З іншого боку, коли йдеться про статки Калетник, її ім’я неодмінно фігурує у зв’язці з її батьком, братом і дядьком, причому успіхи бізнес-леді пояснюються саме родинними зв’язками із заможними чоловіками. І таких прикладів безліч.

Втім, сама політик залюбки дає поради іншим жінкам-політикам. Наприклад, вважає, що Тимошенко могла б досягти більших успіхів, якби «не намагалася випередити чоловіків, а лише непомітно скеровувала їх, як і належить жінці», –  відзначила Калетник в одному з інтерв’ю. А весняна бійка у Верховній Раді, героїнею якої стала депутатка, стала черговим приводом для сексистських закидів. Після того, як комуністка подряпала обличчя «свободівцю» Юрію Михальчишину, реакція на це не забарилася: «А, може, вона без злого умислу, а її неправильно зрозуміли. Баба гарна, та й він хлопака, якого ще пошукати», –  в такий спосіб «пояснили» її вчинок користувачі соц.мереж (див. ілюстрацію).

screen

ЗВІДКИ ЕНЕРГІЯ?

Іще одне підґрунтя для сексизму – ствердження, що активна жіноча громадська позиція може бути результатом або проблем у родинному житті, або наслідком психічного захворювання. Таку природу мають і твердження з уст деяких політиків, зокрема, Тараса Чорновола про те, що та ж Юлія Тимошенко вживає наркотики, аби постійно бути в тонусі, і звинувачення  на адресу відомої журналістки, громадської діячки, а віднедавна й політика Тетяни Чорновол. Читацькій аудиторії вже представлено нібито докази її хвороби, а висновки так званих експертів безапеляційні. При цьому те, з чим саме бореться Чорновол, на що спрямована її робота, лишається поза увагою.

Тетяна Чорновол
Фото з сайту kvedomosti.com

Втім, експерти давно кажуть: хочеш в політику, готуйся до бруду. На політичному обрії Чорновол з’явилася нещодавно. Поки її сімейне життя, не чіпають, але  і в спокої не залишать. Про що свідчить хоча б така фраза в одній з публікацій: «Про яку нормальність її  можна говорити, якщо журналістське розслідування про приватизацію землі в Криму вона проводила на дев’ятому місяці вагітності!». Ось так: якщо не сидиться вдома, значить, щось не так.

СПРАВИ СІМЕЙНІ

«Мати чотирьох дітей, лікарка і кандидат в президенти» – приблизно так виглядає виглядала стисла характеристика Ольги Богомолець у передвиборчий період.

Ольга Богомолець
Фото з сайту luxnet.ua

І знову  родинний статус жінки виходив на перше місце в публічних обговореннях її кандидатури. Шлюби Богомолець не дають спокою опонентам, а інтерв’ю, у яких вона розповідає про своїх дітей, стають захисними прапорами для її прихильників. Головним аргументом опонентів стає постулат: «Як може навести лад у державі жінка, котра була одружена не раз і не два?». І такі питання часто цілком нормально сприймається суспільством. Не кажучи вже про манеру фотокореспондентів фотографувати Богомолець: впродовж багатьох років світлини відомої діячки покликані аби довести глядачам, що вона знову вагітна, або ж спростувати чутки про це.

Родинні справи стали справжньою карою для екс-голови Фонду держмайна України Валентини Семенюк.

Валентина Семенюк
Фото з сайту kontrakty.ua

Якщо впродовж багатьох років все, що було відомо про її особисте життя, –  це її багаторічне вдівство, то, варто було жінці піти під вінець з бізнесменом Віталієм Самсоненком, як вона одразу стала героїнею таблоїдів. Зрештою,  досвідченого й досить впливово свого часу політика передпенсійного віку звинуватили у заміжжі через… вагітність. Інформація виявилася звичайнісіньким фейком, але прикростей політику завдала чимало. Подальші чутки про розлучення, а тоді – про примирення з Самсоненком лише підігрівали цікавість суспільства, так що врешті сама Валентина Семенюк зазначила, що публічні обговорення її родинних стосунків украй негативно позначилися на її кар’єрі: «Бути публічною жінкою і бути політиком дуже складно. Коли  була 13 років удовою, то пам’ятала мамині слова: «На чужому горі свого щастя не збудуєш». Тому у мене не було ніяких коханців, нікого. Потім зустріла свою долю, вийшла заміж. І коли на мене як на політика нічого не могли знайти, знайшли інший спосіб добивати мене під час виборчої кампанії – родину. Всі складнощі в моїй сім’ї – через політику».

Сексизм є одним із важливих контраргументів, чому українські жінки тисячу разів подумають, перш ніж наважитися йти в політику. «І одне з перших питань такого толку, що виникає до жінки-політика – сімейне.

– Аби змінити цю ситуацію, слід скористатися як досвідом європейських країн. Скажімо у скандинавських країнах квотування в органах влади ввели ще наприкінці 80-х років, і нині відсоток представництва жінок у парламентах цих країн сягає 40. Квотування існує у 69 країнах світу, зокрема в Бельгії, Греції, Італії, Литві, Німеччині, Польщі, Румунії, Угорщині, Франції, – розповідає про методи покращення сьогоднішньої ситуації голова  Жіночого консорціуму України Марія Алєксєєнко.

Окрім квотування, гендерні експерти радять започаткувати жіночу школу політичного лідерства, жінкам – солідаризуватися з іншими жінками, причому посилювати жіночу міжпартійну солідарність на місцевому рівні; створювати обласні (міські, районні) списки перспективних кандидаток, а також взаємодіяти із жіночим громадським сектором.

Євгенія Гєнова

Поділитись з друзями

Схожі записи Схожі записи

© 2014 Povaha.org.ua. Сайт кампанії проти сексизму у політиці і ЗМІ.
Використання матеріалів povaha.org.ua дозволено лише за попередньої згоди правовласників. Передрук матеріалів можливий за умови публікації активного гіперпосилання на сайт у першому абзаці. Редакція може не поділяти думки авторів у розділі "Колонки".
Листи зі пропозиціями та зауваженнями можна направляти на електронну адресу povaha.org.ua@gmail.com
Facebook Twitter

Система Orphus