Уривок з книги «Інґа» Скотта Ферріса

  • Лютий 15, 2017
  • 931
  • 0

povaha-logo-headsУ цій рубриці із дозволу видавництв публікуються уривки творів, які роблять свій внесок у подолання сексизму, гендерної нерівності та дискримінації

Незабаром у видавництві Yakaboo Publishing вийде біографія Інґи Арвад, жінки, яка мала живий розум і талант впливати на найвпливовіших чоловіків свого часу. Її історію кохання з Джеком Кеннеді автор книжки Скотт Ферріс й досі вважає надзвичайно важливою для національних інтересів США та історично важливою взагалі. Вона ніколи не стояла в тіні чоловіків, шукаючи пригод, сексу та інших радостей життя. Королева краси Данії, жінка, що вразила Гітлера та верхівку Третього Райху, ексцентричний мільярдер пропонував їй мільйон доларів за сурогатне материнство. Життя Інґи містило стільки ж пригод, скільки й надій на те, що їй вдасться «стати кимось».

Книжка створена на основі архівних документів, листів, газетних вирізок, що їх зберігала Арвад, а також з використанням даних зі справи ФБР, яку протягом багатьох років особисто контролював легендарний Едґар Гувер.

CoverOption01 (1)

«Останнє побачення»

Нам мало відомо про останнє побачення Інґи з Джеком. Єдиним джерелом інформації є її старший син Роналд МакКой, який повідав, що мати розповіла про це йому через двадцять років. Зі зрозумілих причин Рон не розпитував деталей.

Джек тоді щойно виграв свої перші перегони до Конгресу і п’ятого листопада подорожував чи то з Вашинґтона, чи назад у столицю, коли в Нью-Йорку зустрів Інґу; потім вони кохалися. Після цього вони вже ніколи не бачилися.

Чому ж Інґа все-таки змилостивилася і провела ніч із Джеком після всіх цих відмов у попередні роки, ще з першого березня 1942 року, коли Джек сказав їй, що їм слід припинити стосунки? Однозначної відповіді, звісно, немає, але коли вони зустрілися, то відчували схожі емоції — від ностальгічної ейфорії до, можливо, страху. Тож вони востаннє вхопилися одне за одного.

Інґа давно вже передрікала, що остаточною метою Джека буде Білий дім. Вона вірила, що зіграла хай невеличку, але ключову роль у старті його політичної кар’єри. Тепер, коли Джек зійшов на першу сходинку своїх сходів догори,— як же краще двоє давніх закоханих могли відсвяткувати це, як не інтимними обіймами.

Крім того, Інґа достеменно не знала, куди ведуть її стосунки з МакКоєм. Як той записав у мемуарах, коли він поїхав із Голлівуду, то вважав себе пенсіонером і збирався «насолодитися тими роками, що мені лишились… як провінційний джентльмен». МакКой казав про Інґу, що «наші душі були схожі», але він не був упевнений чи готовий, фінансово або емоційно, до нової родини.

Більшість своїх статків МакКой втратив у 1938 році, коли попри Велику депресію у запалі вирішив здійснити мрію свого життя і створити шоу «Дикий Захід», так само, як свого часу Баффало Білл. Він не міг вибрати для цього гіршого часу.

Стан економіки далі був плачевним. МакКой виділив на проект понад 100 тисяч доларів із власних заощаджень і найняв понад 150 виконавців, але шоу довелося закрити після менш ніж 20 виступів. На денний спектакль в Акроні, штат Огайо, прийшло лише 60 платоспроможних глядачів.

Інґа таки не відмовилася від мрії про дім та дітей, але бачила, що час спливає. Все ще красуня у свої 33, вона стала почуватися не на свій вік. Крім ревматоїдного артриту, тепер її почала мучити ще й подагра. Старший на 22 роки МакКой, можливо, не був ідеальним чоловіком для порятунку від дівоцтва, але їхній інтерес був взаємним.

Звісно, Інґа не плекала ілюзій, що після їхнього короткого рандеву в Нью-Йорку шлюб із Джеком раптом стане можливим — якраз навпаки. Після обрання у Конгрес, Джек розпочав мандрівку «незрівнянним шосе до Білого дому», а це означало, що відмова від одруження з Інґою була як ніколи реалістичною. Його влаштовували би нерегулярні таємні побачення з нею, бо це не створювало політичного ризику, але Інґу не цікавили такі стосунки взагалі.

Кохання без відданості не принесло б Інзі розради. Такі домовленості могли підходити Флоренс Прітчетт — у неї ж був чоловік,— але Інзі вони обіцяли лише біль і розпач. Її колишні бажання любовного сп’яніння і захоплення від усього нового заступали простіші мрії про спокій і задоволення. Якщо не йшлося про шлюб із Джеком, то єдиним виходом був розрив. Ці останні любощі були мрійливо-сумними, і незабаром після нового, 1947 року Інґа дізналася, що вагітна — але від кого?

^143601684CFA05457A176C5F62E34AF94CAFDC9268EF887868^pimgpsh_fullsize_distrРоналдові Інґа зізналася, що якийсь час думала про аборт, але відмовилася від нього, бо вагітність вже була не на початковій стадії. Але, напевно, переважили два інших чинники. Вона мала б згадати, як близько її мати перебувала від аборту, і дякувала, що Ольга не зробила цього кроку, але важливіше те, що Інґа вже роками прагнула мати дитину; і тепер у неї є можливість стати мамою — за ідеальних чи не дуже обставин.

Ймовірно, Інґа не розповіла Джекові, що вагітна. Якщо дитина ненароком від нього, вона знала, що тепер Кеннеді, обраний до Конгресу, напевно порадить аборт і тиснутиме на неї, щоб уникнути скандалу. Коли чотири роки тому вона боялася, що завагітніла, Джек не відреагував на це з особливим ентузіазмом, а тепер ситуація була в рази складнішою, ніж тоді.

Вважаючи шанси, що вона носить дитину від Джека, невисокими, Інґа не зізналася МакКою, що мала любовне побачення з Кеннеді. Зі свого боку МакКой, не маючи підстав вважати, що батько не він, готувався вчинити гідно і не зганьбити свою майбутню дружину. Він одружився з Інґою під час таємної церемонії без гостей у день святого Валентина 1947 року в селищі Норт-Касл за 65 кілометрів на північ від Нью-Йорка.

Коли новина, що пара одружилася, дійшла до журналістів і вони почали дзвонити, бажаючи її підтвердження, МакКой з Інґою відповідали дуже туманно і натякнули, що побралися ще у листопаді. Після інтерв’ю, яке відбулося через десять днів після укладення шлюбу, репортер цитував МакКоя: «Ми вже досить давно одружилися». Дописувач з Associated Press додав, що МакКой «відмовився сказати, коли і де відбулася церемонія». Розмовляючи із журналістами приблизно в той самий час, Інґа повідала, що заміжня за МакКоєм уже «кілька місяців».

Фактично у всіх статтях про їхній шлюб зазначалося, що Інґа брала інтерв’ю в Гітлера і що той проголосив її «ідеальною нордичною красунею». Один із таких типових матеріалів мав заголовок: «Зірка кіно одружився із данкою, яка догодила фюрерові». Про її зв’язок із Гітлером газетярі згадали ще раз, коли 12 серпня 1947 року народився Роналд — через сім місяців після їхнього весілля і дев’ять місяців після побачення Інґи з Кеннеді. Деякі видання навіть передрукували фото 1936 року з підписом, буцімто Інґу призначили головним рекламним агентом нацистів у Данії, що ще раз підтвердило

її вислів: «За все в житті доводиться платити».

Тим часом Роналд виріс білявим і дуже схожим на МакКоя, що, звісно, зменшило весь той неспокій, який Інґа могла відчувати.

Поділитись з друзями

Схожі записи Схожі записи

© 2014 Povaha.org.ua. Сайт кампанії проти сексизму у політиці і ЗМІ.
Використання матеріалів povaha.org.ua дозволено лише за попередньої згоди правовласників. Передрук матеріалів можливий за умови публікації активного гіперпосилання на сайт у першому абзаці. Редакція може не поділяти думки авторів у розділі "Колонки".
Листи зі пропозиціями та зауваженнями можна направляти на електронну адресу povaha.org.ua@gmail.com
Facebook Twitter

Система Orphus