У Луцьку жінки перевіряли місто «на безпечність та доступність»

  • Січень 4, 2017
  • 940
  • 0

Кожній людині, у якому б місті вона не жила, доводилося, напевно, хоч раз у житті відчувати, наскільки небезпечно повертатися ввечері додому, а також думати, чи комфортно це, та часом, чи взагалі можливо? Наприклад, якщо гуляти з малечею, то зайти з коляскою у заклад харчування чи муніципальний заклад може бути нереально. Це ж стосується й людей з інвалідністю. П`ятеро активних жінок Луцька вирішили перевірити, наскільки відкрите місто для різних людей, і які групи відчувають найбільшу дискримінацію. Таку ініціативу жінки реалізували у рамках моніторингу «Безпечний Луцьк». Активістки перевірили, наскільки місто доступне для жінок та чоловіків, сімей із дітьми, людей із інвалідністю.

93-11

Координаторка проекту Тетяна Карпів розповідає: продовжили ініціативу, яку розпочали в 2015-му році «Місцеві політичні платформи жінок».

«Ми дивилися, чи освітлені вулиці, чи є пандуси, наскільки зручно жінкам та чоловікам із візочками пересуватися тротуарами… І  що ми побачили? Місто мало пристосоване до потреб лучанок і лучан. Є багато проблем. І вже після моніторингу, який тривав протягом жовтня, ми  напрацювали певні пропозиції щодо вдосконалення цих територій, які не є безпечними, і подали ці пропозиції в Луцьку міську раду. Одне з ключових завдань – активізувати лучан для того, аби кожен розумів, що ми можемо змінювати наше місто разом».

Кампанія «Безпечний Луцьк» передбачала організацію форум-театру і створення інтерактивної карти. Таким чином кожен лучанин чи лучанка могли приєднуватися,   допомагати й разом моніторити не лише центральну частину, а й інші райони міста.

Своїми враженнями від побаченого в Луцьку поділилися учасниці моніторингу.

«Кав`ярні та магазини в центрі Луцька не відкриті для людей з інвалідністю та сімей із дітьми»

Лучанка Олена Галапчук-Тарнавська каже: вже в перший день моніторингу вони з колежанками побачили, що у проблемному фокусі вразливі групи людей:

«Це молоді мами й тата з дітьми, люди похилого віку, з інвалідністю та особливими потребами. Коли одна з моїх колежанок намагалася дістатися з коляскою до аптеки, то я думаю, що не тільки в молодої мами були б проблеми з закочуванням коляски на пандус, а й і в тата теж, бо пандус був реально крутий. І наскільки б сильним не був тато, але нормально проїхати з дитячою коляскою було б нереально. Ми бачимо, що люди з інвалідністю на візочках можуть дістатися тільки в аптеку, національну лотерею. І з усіх магазинів на центральному проспекті Волі – в одну крамницю подарунків.  Тому складається враження, що магазини одягу, кав`ярні, піцерії у своїй більшості  не раді бачити  людей із інвалідністю, на візочках».

Небезпечно, пояснює жінка, прогулюватися ввечері в сквері, бо там збираються сумнівні компанії, а також  гуляють безпритульні собаки.

«Усе це – і компанії людей, які гуртуються в місцях масового відпочинку та розпивають алкоголь, що, до речі, заборонено, і безпритульні собаки ввечері, і світлофори, які не озвучуються, не працюють, а то їх і взагалі немає, – потрібно змінювати. У нашому місті багато забудов. Вечорами страшно там ходити. Звісно, наміри в місцевої влади можуть бути позитивними, але ми хочемо показати все так, як є насправді, а також пояснити лучанам, що це реально можна змінити. Добре, що є вказівники вулиць на проспекті. Але цікаво, чому вони розташовані лише з одного боку проспекту й не освітлюються вночі?», – дивується пані Олена.

«Люди цікавляться моніторингом і вірять, що можна щось змінити»

Лучанка Ніна Бочарова розповідає, що спочатку думала, буцім її зауваження щодо доступності міста нікому не цікаві, але коли долучилася до моніторингу «Безпечний Луцьк», то зрозуміла, що може сказати своє слово, яке таки почують:

«Центр Луцьк туристично налаштований, тому на облаштування цих вулиць спрямована основна увага місцевої влади. Я не скажу, що в нашому місті все так погано. Є безліч недоопрацювань, але все це можна допрацювати. Основним негативом нині є враження від частини проспекту Волі поблизу нової забудови. Але виправданням може бути той момент, що там планується реконструкція. Вулиця Лесі Українки теж реконструюється, тому чекаємо від цього позитиву. Особливе бажання щось зробити з площею Книжкового пасажу на вулиці Лесі Українки. Це цікаве місце,  але його використання має пасивний зміст. У майбутньому варто було би передбачити якісь місця для молодих людей, де вони зможуть вільно проводити час. Щось таке може бути й біля філармонії на проспекті Волі».

Лучанка вважає, що місто мало пристосоване  для маломобільних груп населення. Говорить Ніна Бочарова і про безпеку на дорогах:

«Взагалі складно ходити нашими вулицями. То там  бруківка розсипається, то ще щось… Я мовчу про тих, хто їде з візочками, про жінок на підборах… Дуже приємно було почути від людей свої побажання: від молодих дівчат про відновлення алеї троянд, думку людей поважного віку про облаштування прибудинкових територій для дітей. Приємно, що люди цікавилися цим моніторингом і вірили ,що його результати можуть спричинити позитивні зміни».

«Луцьк хоче бути європейським? Ми допоможемо»

Депутатка Луцької міської ради Анна Мовяк, яка теж брала участь у моніторингу, розповідає:  в міській раді час від часу заявляють, що Луцьк – європейське місто. Однак для того, аби справді бути європейським, треба дбати про комфорт лучан.

«У плані доступності для людей з інвалідністю, маломобільних верств населення зроблені певні кроки,  але  цього замало. Усі зручності, які зроблені, полягають у пониженні бордюрів, облаштуванні пандусів, зосереджуються в центрі міста, та й то тільки там, де проводилися ремонти або реконструкція. Більшість пандусів облаштували так, що людина не зможе ними скористатися. А у  віддалених районах міста ситуація ще складніша.  Тому назвати Луцьк дружнім до різних груп людей я не можу. Хоча певні кроки в цьому напрямку є. Я намагаюся з користю для громади використати свій статус мами з малим дитям, та на власному досвіді переконатися, зручно чи ні в місті гуляти з малечею,  а також внести своє бачення та пропозиції  щодо покращення інфраструктури міста. А інструменти депутатської діяльності, тобто звернення, запити та запитання ніхто не відміняв. Тому будемо над цим працювати».

Анна переконує, що до такого проекту може долучитися багато лучан та лучанок. Аби тільки було бажання.

«Ці проблеми, які ми виявили під час моніторингу, постають перед кожною мамою, яка народжує дитя. Якщо є можливість долучитися до хорошого проекту й цим самим допомогти більшості мам Луцька та й узагалі всім лучанам, то я готова підтримувати. Змінювати потрібно сам підхід у всіх сферах діяльності, і в першу чергу ставити запитання, а чи потрібно це громаді, наскільки те чи інше рішення забезпечуватиме інтереси більшості лучан. Сказати, що є щось більш чи менш важливе, коли йдеться про безпеку людей, я не можу, бо тут важлива кожна дрібниця. І під час нашої моніторингової екскурсії ми помітили, що багато людей переходять дорогу в необлаштованому місці. Тому, мабуть, потрібно розпочати з безпеки, з пішохідних переходів – щоб їхня кількість та якість відповідала потребам. А відповідні запити на звернення в Луцьку міську раду – чому, наприклад, на тих територіях, де вже була реконструкція, але по суті нічого не змінилося – я надішлю. Про це потрібно питати, вимагати чесних відповідей  і спільно вирішувати».

Аріна Крапка

Поділитись з друзями

Схожі записи Схожі записи

© 2014 Povaha.org.ua. Сайт кампанії проти сексизму у політиці і ЗМІ.
Використання матеріалів povaha.org.ua дозволено лише за попередньої згоди правовласників. Передрук матеріалів можливий за умови публікації активного гіперпосилання на сайт у першому абзаці. Редакція може не поділяти думки авторів у розділі "Колонки".
Листи зі пропозиціями та зауваженнями можна направляти на електронну адресу povaha.org.ua@gmail.com
Facebook Twitter

Система Orphus