Time’s Up: п’ять причин

0 2 356
Аліна Носенко

Нещодавно переглядала в мобільному додатку пропозиції від Netflix. Зацікавило  нове ток-шоу відомого американського ведучого Девіда Леттерманна «My next guest needs no introduction» («Мій наступний гість не потребує представлення», ред.). Його першим гостем став екс-президент Обама. Вони обговорювали перший рік життя поза межами Білого дому, стосунки з родиною та новий напрямок діяльності Барака й Мішель – благодійність, спрямовану на активізацію громадян і навчання нової генерації молодих лідерів заради змін у світі.

Дивлячись на місію фонду Обами та їхні проекти, не маю сумнівів, що великий відсоток сучасної благодійності та нових сенсів народжуються саме в Америці. Будівництво нового центру активного громадянства – амбітний масштаб філантропії та візіонерства. За перших 10 років вони планують створити тисячі нових робочих місць та принести в локальну економіку міста Чикаго 3,1 млрд. доларів.

Та вразило мене інше. У програмі показали фрагмент виступу Президента у 2015 році на мосту ім. Едмунда Петтуса, де в 1965 році відбувався марш за право голосувати темношкірим виборцям. Вразила влучність його слів:

“It’s the idea held by generations of citizens who believed that America is a constant work in progress; who believed that loving this country requires more than singing its praises or avoiding uncomfortable truths. It requires the occasional disruption, the willingness to speak out for what is right, to shake up the status quo. That’s America».

“Це ідея належить поколінню громадян, які вірили, що Америка це безперервна робота; тим, хто вірив, що любов до цієї країни вимагає більшого, ніж хвалебних співів або замовчування незручної правди. Іноді це вимагає руйнування устоїв, готовності висловитися за те, що є правильним, похитнувши статус-кво. У цьому ідея Америки”.

Влучність у тому,  що права людини залишаються однією з найважливіших тем в американському суспільстві й цілому світі. Останні події та кампанії, такі, як #MeToo, це тільки підтверджують. Гендерна рівність, сексуальні домагання, нерівна заробітна плата, расовий поділ, релігійна нетерпимість – це та “незручна правда”, яку найчастіше замовчують, бо начебто є важливіші питання. Та 2017 рік став початком публічного руху, який створює нові прецеденти у різних сферах: від шоу-бізнесу до юридичної підтримки.

Більше 300 відомих зірок сколихнули статус-кво та об’єдналися заради спільної мети – побороти дискримінацію, домагання та насилля для всіх жінок та чоловіків, незалежно від сфери діяльності. Аби привернути увагу до проблематики, вони на церемонію Golden Globe одяглися в чорне, запросили активісток, яких журнал Time назвав “людиною року”. Також створили фонд Time’s Up, що надає інформацію про запобігання насиллю та нерівності, захист своїх прав та про те, як не стати жертвою дискримінації.

Для мене Time’s Up – це приклад сучасної благодійності. Ні, не піару, не реклами, а ефективної взаємодії заради кращого світу. Ось мої 5 причин – чому:

  1. Не побоялися й об’єднались. Шукати однодумців не завжди легко, але тільки разом можна досягнути великої мети та тектонічних зрушень. Впевнена, навіть для зірок це не був легкий період, але вони змогли.
  2. Сказали правду та ділилися досвідом. Для багатьох жертв дискримінації та домагань – це персональні емоції і спогади, які вони воліли б забути. Проте, аби застерегти інших,  вони ділилися досвідом, тим самим навчаючи та підтримуючи нові покоління молодих дівчат та жінок, і не побоялися втратити своє ім’я або престижну роботу.
  3. Привертали увагу та залучали чоловіків. Зірки обирали спільний дрес-код, запрошували активісток до участі у спільних подіях, отримали підтримку від чоловіків, які також заявили про випадки домагання від відомих акторів чи фотографів.
  4. Створили фонд Times Up та надають допомогу. Зірки не лише поговорили про небезпеку для прав людини та можливі ризики в майбутньому, а обрали ефективний шлях через створення фонду, який надаватиме юридичну та  комунікаційну допомогу жертвам на постійній основі.
  5. Залучили суспільство до фандрейзингової кампанії. Не минуло й місяця з моменту створення фонду, як вони вже встигли зібрати більше 18 млн. доларів на його підтримку. Мета – 19,5 млн. Донорами за цей час стали 18 тис. людей, що дозволяє порахувати – в середньому кожна людина зробила внесок у розмірі 1 тис. доларів.

Ви можете сказати, що, враховуючи 300-мільйонне населення Америки, 18 тис. донорів – це не так багато, але я впевнена, що це чудовий початок для створення критичної маси людей, які готові й надалі підтримувати тему прав людини, які не замовчуватимуть проблему. Назад повернення немає.

Інший приклад публічної роботи з кейсом про дискримінацію у рамках фонду Time’s Up – історія акторів Марка Уолберга та Мішель Вільямс, яка сталася під час зйомок фільму “Усі гроші світу”. Акторам довелося перезнімати деякі сцени 6 днів, за що вони отримали додаткові гонорари. Та згодом виявилося, що Марку сплатили 1,5 млн. доларів, а Мішель – лише 1 тис. доларів. Причиною такої розбіжності стали контракти акторів та наявність пункту про додаткові знімальні дні й оплату за них. Коли несправедливість стала публічною, Уолберг пожертвував від імені Вільямс усі гроші, отримані за додаткові знімальні дні, у фонд заради боротьби за 100% рівну заробітну плату для жінок та чоловіків.

Створення Time’s Up тільки підтверджує, що благодійність може бути солідарною, прозорою, з ефективною комунікацією. Сайт фонду надає статистику щодо сексуальних домагань та дискримінації, залучення жінок на керівні посади, враховуючи, що жінки можуть внести у світовий ВВП 12 трильйонів доларів до 2025 року, якщо влаштувати їх на роботу.

Важливість проблеми підкріплюють статистикою та обґрунтованими фактами, а не популяризують через емоції чи надуманість. Інформація на сайті допомагає  проаналізувати своє навколишнє, зокрема професійне, середовище щодо проявів утисків чи дискримінації. Мені дуже сподобався їхній запропонований кейс із текстовим “сканером”: як зрозуміти, що права порушуються і що робити, щоб запобігти цьому. Коли читаєш цитати, ніби сама проходиш внутрішній тест: “Якщо ти вип’єш зі мною або повечеряєш, ми зможемо обговорити твоє працевлаштування в компанії” – це сексуальне домагання чи ні?

Ви вже розпізнали загрозу й не хочете сидіти мовчки без діла? Фонд пропонує 7 кроків, як захиститися від нападника: поговорити з ним, записавши бесіду та зробивши копії всіх листів, ознайомитися з внутрішніми антидискримінаційними політиками компанії, апелювати до них та залучити роботодавця і профспілки до розслідування. Ваша компанія-роботодавець має антидискримінаційні політики? Фонд також надає список організацій, до яких можна звернутися за допомогою або стати активістом-захисником і підтримати рух боротьби.

За кілька годин на сайті фонду Time’s Up дізналася багато корисного. Буду й надалі з цікавістю слідкувати за розвитком фонду, його підходами, комунікацією та прозорістю. Наша українська благодійність розвивається, і важливо, що є нові приклади для наслідування та верифікації своєї діяльності.

Поважайте інших, знайте свої права та підтримуйте просвітницькі, адвокаційні проекти. Проблема порушення прав людини може торкнутися кожного з нас. Будьте борцем або борчинею за справедливість!

Аліна Носенко

Схожі записи

Залишити відповідь

Ваша электронна адреса не буде опублікована.