«Супер-мама» – роль, вигідна державі, не завжди корисна для дитини і часто шкідлива для самої матері

  • Січень 20, 2015
  • 3200
  • 0

Так склалося, що виховання дітей в українському суспільстві традиційно вважалося переважно жіночим обов’язком. Життя наче й змінюється, відкриває інші обрії. Але водночас і формує інші критерії, за якими жінку переводять на більш просунутий рівень «хорошої мами». Проте не всі з цих критеріїв є об’єктивними.

supermum

Що означає бути “хорошою мамою”? Експерти, педагоги, психологи наперебій пропонують відповіді на це запитання… Батьківство і материнство зараз стають дедалі більше схожими на професійну або напівпрофесійну сферу, адже вимагають значних зусиль, знань дитячої психології, педагогіки, медицини тощо.

Крім того на цій темі намагаються отримати все більше дивідендів. У шоу-бізнесі, на телебаченні грають на “батьківській некомпетентності” (“Хата на тата”, “Кохана, ми вбиваємо наших дітей”). З’являються нові прибуткові професії: консультанта з грудного вигодовування чи перинатального психолога. Політики маніпулюють темою материнства у передвиборчих програмах і лозунгах.

Як і сто років тому, люди краще знають, яка мати хороша

Материнство у суспільстві побутує не як самостійна категорія, а як категорія «хорошої» матері на противагу матері «поганій».

–  Але чи може хтось взяти і виміряти чи хороша я мати, чи достатньо готова, щоб бути матір’ю, на основі, яких критеріїв і ефимерних стандартів? – запитує Олена Стрельник, полтавчанка, соціологиня, мати двох дітей, яка професійно цікавиться темою материнства.

Водночас суспільство активно диктує, якою повинна бути «хороша» мати. Так було у старі часи, і сьогдні. Змінилися лише вимоги до жінки, а не саме ставлення.  Ще до початку вагітності «хороша мама» має приймати спеціальні ліки і вітаміни, постійно контролювати вагітність, здавати численні аналізи, користуватися приватними послугами з підготовки до пологів, купувати особливий одяг, їжу, косметику, які пропонують звідусіль майбутнім «хорошим» матерям.

Ранній розвиток дитини, спеціальні методики і техніки, творчі і спортивні досягнення, вивчення іноземної мови, підготовка до вступу у престижні навчальні заклади мало не з пелюшок – все це пропонується «хорошій» матері. Така стратегія поведінки – сучасний тренд, що має назву «інтенсивне материнство».

Вікторія Арнаутова, психологиня, керівниця проектів психологічної реабілітації застерігає:

–   Практика «інтенсивного» материнства несе загрозу депресії, для матерів, які витрачають час, фінансові та інші ресурси, аби лише відповідати цим над-вимогам. Вкладаючи все більше зусиль і коштів, жінка все-одно не може досягти ідеалу «хорошої матері». Що врешті впливає на її психологічне і фізичне здоров’я, на всю родину.

«Інтенсивне» материнство передбачає, незамінність та жертовність матері у задоволенні потреб своєї дитини. Жінка повинна 24 години на добу бути готовою допомагати дитині, і при цьому відчувати лише задоволення і жодної втоми.

–  Культурний ідеал «хорошої матері» у повсякденному житті недосяжний: виконуючи материнську роботу, ніхто не може демонструвати 24 години на добу без вихідних бажання турбуватися, терпіння та оптимізм у відповідності з вимогами існуючої моралі, –   переконана дослідниця Анна Шадріна.

Висновок №1: «Інтенсивне» материнство – це, скоріше, одна з можливих практик материнства, аніж єдина найвдаліша схема піклування про дитину. У минулому були свої форми «хорошого» материнства. Сьогодні – це обов’язкове грудне вигодовування до 2-х років і віддавання дитини у 5 гуртків та іноземна мова, починаючи з дитячого садочку. Раніше – водіння за ручку до підліткового віку, 4-разове харчування і заборона приймати власні рішення навіть щодо вибору мультиків.

Іделізація «інтенсивного материнства» дозволяє не вирішувати проблеми на державному рівні

Недосяжність ідеалу «хорошої» матері створює привід для дискримінації та ідеологічної маніпуляції у суспільстві.

Матері, – зазначає Олена Стрельник, – які практикують «інтенсивне» материнство, іноді роблять це не для дитини, а скоріше для себе, для підтримки власної ідентичності «хорошої» матері.

Однак ідея «інтенсивного» материнства подобається не тільки матерям, які орієнтуються на цю стратегію. «Інтенсивне» материнство дуже вигідне державі, адже ця ідеологія означає, що матір повністю присвячує себе дітям, вона зробить все самостійно і їй можна не допомагати.

Державні програми активно проголошують необхідність сприяння відновленню в українському суспільстві сімейних цінностей, зокрема бажання мати та виховувати дітей. Однак переліки заходів передбачають переважно пропагування «вигідного» державі стандарту материнства і родинності. Така мати повинна бути фізично здоровою, гарно виглядати, бути не надто молодою чи старою, перебувати у шлюбі і повністю віддаватись розвитку дитини.

–  Ідеї виняткової важливості саме материнської турботи виникають в періоди, коли влада не справляється із заявленими функціями соціальної підтримки сімей, –   висновує Анна Шадріна.

– Ще нещодавно держава вчила і виховувала, організовувала відпочинок і подорожі дітей. Зараз практично передбачається, що мама повинна все, в тому числі до деякої міри підміняти собою школу  –  вивчити підручник чи найняти собі репетитора, щоб правильно робити з дитиною домашні завдання! Однак така матір не може повноцінно конкурувати на ринку праці, навіть, якщо вона хоче робити кар’єру. Адже материнство вимагає значних людських і матеріальних ресурсів. І поєднання кар’єри та материнства в українських умовах часто відбувається за рахунок здоров’я жінки.

Задля декларованих цілей збільшення народжуваності, зусилля держави направляються на пропагування «хорошого» материнства і «хорошої» сім’ї. Можлива варіативність сімейних і материнських практик часто не помічається чи відноситься до проблемних. Серед проблем у державній стратегії демографічного розвитку зазначається виховання дітей у сім’ях молодих, багатодітних та неповних. Останнім часом, у зв’язку з збільшенням віку народження першої дитини, виникає тенденція до ейджизму – засудження матерів через їх вік.

Але, до прикладу, та ж «одинокість» матері може бути вимушеною, а може бути її власним вибором. У будь-якому разі вона має право на існування.

Висновок №2: Замість того, аби підганяти усі родини під один шаблон, не помічати різноманітних можливостей материнства та контролювати і обмежувати особистісний вибір, суспільство повинно створити умови для розвитку. Для можливості делегування частини «материнських» обов’язків іншим членам родини, найманим працівникам чи соціальним інститутам. Досвід розвинених країн показує, що основа збільшення народжуваності – це справедливий розподіл сімейних обов’язків і створення можливості для поєднання материнства/батьківства з професійною працею, а не пропаганда шаблонних «сімейних цінностей».

Причини, з яких материнство відкладається – справа особиста

Ще й досі жінки, які свідомо відкладають у часі материнство, або взагалі обирають бездітність, викликають недовіру і підозру суспільства.

Проте Ліліанна Семенюта, керівниця проекту «40+» переконана, що вік для материнства не головне, якщо у жінки є запас енергії і здоров’я, то нехай народжує незалежно від віку.

– Материнство – це не тільки ідентичність, а й фінансові затрати. Якщо жінка, не знає, що буде з нею через рік, це вселяє тривогу і вона не стане свідомо народжувати, – переконана Анна Шадріна, феміністична письменниця, Білорусь.

Сьогодні, коли жінка може залишатися неодруженою і свідомо планувати народження дітей, коли жінка має вибір, – деякі жінки свідомо залишаються бездітними або відстрочують материнство.

– Не будучи матір’ю, я пишу книгу про материнство. І розумію, що я маю просто для цього більше часу, ніж аби я була матір’ю. За 2 роки роботи над книгою я прочитала 200 книг про материнство і переглянула 200 фільмів на цю тему. І я не можу собі уявити жінку з дітьми, яка могла б скільки часу приділити  дослідженням, як я. Я пишу цю книгу, щоб відповісти собі на запитання, у чому заключається материнська робота і чи зможу я цю роботу виконати, – розповідає Анна Шадріна.

Висновок №3: Відкладене материнство та бездітність  – це особистий вибір. Для декого його підстави можуть залишатись незрозумілими, але це не означає, що він помилковий. У всіх свій шлях, і у виборі життєвих занять, і у подружньому житті, і у батьківстві.

Поради та порадники для сучасних мам

Віталіна Севрук, молодіжна організація “Жінка”, інтернет-проект “Жінка Онлайн”:

– Жінкам на кожному кроці розповідають, що грудне вигодовування – це панацея від усього. Однак “грудне вигодовування – це хороший спосіб передати свою любов, але не єдиний спосіб”. За багатьма “порадами” приховані комерційні інтереси. Тому сучасні мами активно користуються Інтернетом, і в першу чергу, звертаються до Форумів за порадами, а не до експертів, – ділиться власною думкою Віталіна Севрук.

Ліліанна Семенюта, керівниця проекту 40+:

– Щодо порад експертів, то “меряться докторами глупо, но своему педиатру нужно доверять”. А в житті так виходить, що перукаря ми почасти прискіпливіше обираємо, ніж педіатра. Зустрічі матерів, підтримка – дуже важливі, так як і формування усвідомленого батьківства ще зі школи. Однак народжувати жінці чи ні – це лише її особисте питання.

Висновок №4: Отримувати інформацію сучасна жінка може, як від експертів, експерток, традиційних книг, журналів тощо, так і з Інтернету. Головне при цьому не втрачати критичності і пам’ятати, що завжди є вибір. А реклама, як явна так і прихована, має на меті не допомогти нам, а продати товар чи послуги. Тож чи варто намагатись відповідати прописаним кимось «істинам»?

«ЯКОЮ- БУТИ- МАТІР’Ю», «КОЛИ-БУТИ-МАТІР’Ю» і «ЧИ-БУТИ-МАТІР’Ю»… – у сучасної жінки є багато варіантів, є вибір.

Підготувала Юлія Гончар, керівниця проекту “Гендер Онлайн”.

За матеріалами Gender Channel.ua у YouTube та Gender Channel.ua у Google+

Поділитись з друзями

Схожі записи Схожі записи

© 2014 Povaha.org.ua. Сайт кампанії проти сексизму у політиці і ЗМІ.
Використання матеріалів povaha.org.ua дозволено лише за попередньої згоди правовласників. Передрук матеріалів можливий за умови публікації активного гіперпосилання на сайт у першому абзаці. Редакція може не поділяти думки авторів у розділі "Колонки".
Листи зі пропозиціями та зауваженнями можна направляти на електронну адресу povaha.org.ua@gmail.com
Facebook Twitter

Система Orphus