Ромська жінка сьогодні: як вижити під тиском потрійної дискримінації?

0 51

В межах подолання дискримінаційних явищ в Україні відбувається безліч заходів, які спрямовані на широку аудиторію: на тих, хто постраждав, страждає чи можливо буде страждати від її проявів. Хоча ні. Превенція для нашої країни не стала нормою, оскільки зручніше: «Зі всіма, але не зі мною».

Однак чи були охоплені всі групи, які потерпають від усіх видів насильства? Ті люди, які піддаються подвійній, а подеколи й потрійній дискримінації? Ті особистості, яким, на їхню думку, нічого втрачати, більше того – здобувати. Ті, які глибоко в душі прагнуть змінити сторічні патріархально-побутові, соціально несправедливі, ксенофобські устрої суспільства ХХІ століття. Неважко здогадатися, що мова йде про ромок.

Так, табори почали потроху відкриватись для зовнішнього світу, однак переважна кількість активістів, які готові до змін – це чоловіки.

OLYMPUS DIGITAL CAMERA

Ромки готові до змін, можливо, вони є рушіями цих змін. Проте переважно це відбувається на кухні. Жінки традиційно залишаються вдома, а точніше в тіні. Але це лише одна, видима сторона справи. В реаліях ромські жінки піддаються подвійній, а подеколи і потрійній дискримінації серед будь-якої громади. Фактори, які наведені нижче, ставлять жінку у принижене становище, коли вона дискримінується, як з боку своєї громади (зазвичай патріархальної та геронтократичної), так і майже повного несприйняття з боку українського суспільства.

• Виправдання явища дитячих шлюбів за допомогою традиційного укладу життя ромів
• Гендерна нерівність у всіх аспектах суспільного життя
• Злидні у соціально-побутовому житті
• Національна та регіональна політика ігнорування ромського питання
• Ромофобія як похідне від ксенофобії
• Критично низький рівень освіченості серед ромських жінок Закарпаття.

Саме через сукупність усіх цих факторів єдине, що залишається ромській дівчинці – це народжувати і мовчати. І що раніше, то краще.

Згідно відповіді № 01-23/04 від 22.12.2014 р управління праці та соціального захисту населення в м. Мукачево на інформаційний запит БФ «Розвиток», у 2014 році із 550 жінок в Мукачеві, які отримували допомогу при вагітності та пологах, 380 – ромки. Така ж сама ситуація з малозабезпеченими сім’ями. Більшість мукачівських родин, які отримали допомогу, були ромські – 218 із 402. Але, найгірше із цього числа, неповнолітніх жінок до 18 років – 40 осіб. Це лише в Мукачеві.

У 2014 році Благодійний фонд «Розвиток» проводив громадський моніторинг виконання Плану Заходів «Стратегії захисту та інтеграції в українське суспільство ромської національної меншини на період до 2020 року» в Закарпатській та Волинській областях, який відбувся за підтримки МФ «Відродження». Моніторинг, який загалом було проведено в шести областях, показав, що в Закарпатті більше 30% ромського населення не має ідентифікуючих документів (свідоцтва про народження та паспорти), тому реальну кількість дівчат, які народили до 18 років, важко порахувати.

В той же час до вирішення питання ромської підліткової вагітності потрібно ставитись дуже серйозно. Саме підліткова вагітність стає безповоротною перешкодою на шляху реалізації всіх прав ромської жінки загалом та її індивідуальної самореалізації зокрема. Рання вагітність є ознакою злиднів, неспроможності вирішувати питання своєї долі, всебічного тиску з боку громади та держави. Однак ранні шлюби та вагітність стають перешкодою не лише для ромських дівчаток. Певна частка хлопців, як майбутніх татусів, також припиняють своє навчання задля того, щоб працювати на низькооплачуваній роботі та забезпечувати свою майбутню сім’ю.

Через тиск гендерних стереотипів та традиційний уклад ромської громади, яка вирішує за дівчинку, як їй потрібно будувати своє життя, дитячі шлюби стають першою «законною ланкою» для народження дитини, що в свою чергу позбавляє дівчину права на власний вибір та самореалізацію. Внаслідок ранньої вагітності та народження дитини все майбутнє маленької дівчинки опиняється під загрозою. Відсутність освіти і часто підірване здоров’я прирікає її до життя в злиднях і безправ’ї.

По-друге, порушується право на освіту. Ромська дівчинка, яка перетворюється на «інкубатор» для виготовлення дітей, покидає школу і в 90% не повертається туди. Поряд з питанням порушення прав дитини на освіту та самореалізацію стоять проблеми економічного характеру. Неосвічені дівчата, які займаються лише неоплачуваною працею, потребують від держави соціальної підтримки. З боку держави це постійні виплати без доходів. Держава не бачить, що встановлення гендерного балансу, підвищення освітнього рівня, професійної підготовки людей в країні принесе неабияку економічну вигоду.

Якщо не звертати увагу на панування стереотипного бачення щодо жінок загалом та ксенофобного щодо ромських жінок зокрема, то це коло злиднів ніколи не зруйнується, оскільки більшість ромських дівчат наслідують поведінку своїх матінок. Звісно, є випадки коли ромські дівчата намагаються вийти із кола подвійної дискримінації та стати на шлях свідомої розбудови своєї особистості. Але їх, на жаль, одиниці. Тому важливо підтримувати цих дівчат та залучати їх до навчання через різні просвітницькі заходи з іншими дівчатами, як з ромськими, які мають освіту, так і з дівчатами та жінками з іншого середовища, які зможуть з передачею власного досвіду мотивувати молодих неосвічених дівчат та жінок до змін у своєму житті.

Безперечний факт, що тільки освіта (формальна, та особливо неформальна) зможе підготувати ромських дівчат до життя та роботи, підвищить їх самооцінку та статус в сім’ї та громаді. Саме завдяки освіті ромські дівчата зможуть більше впливати на рішення, які стосуються не лише їхнього життя, але і всієї громади. Але, що головне, освіта зменшить рівень дитячих шлюбів, а отже передчасні вагітності; забезпечить рівень гендерного паритету; покращить економічну ситуацію в регіоні. Міжнародний досвід показує, що найвищий рівень суспільного буття спостерігається у країнах, де гендерна рівність є фактом, а не паперовою стратегією.

По-третє, майже повна відсутність інформації з приводу репродуктивного здоров’я, безпечного сексу порушує право на здоров’я ромських дівчат. Ця проблема йде поруч із попередньою. Загалом в школах мають постійно проводитись уроки з даної тематики. Однак, згідно з нашим моніторингом, багато ромських дівчат-підлітків після 12 років майже перестають відвідувати школу, з вище наведених причин. Тому вони не можуть отримати інформацію про захист свого права на здоров’я. Але вони і не знають, що можуть користуватися цим правом.

Створення ресурсного центру, в якому будуть проводитися семінари та тренінги із залученням професіоналів із медичних установ та з освітніх закладів, у неформальній обстановці, допоможе дізнатися ромським дівчатам та жінкам про те, як користуватися своїми правами та забезпечувати їх. Освічені дівчата, навіть на рівні середньої школи – це потужна сила, як для самих дівчаток, так і для суспільства в цілому. Освіта – це єдина річ, яка здатна зруйнувати панівні в суспільстві стереотипи і насильницькі традиції.

Постійна робота допоможе вибудувати зміни, які приведуть до незворотних соціальних змін у ромській громаді. Адже всі заходи спрямовані на позитивну зміну культурних норм та гендерних цінностей. Тільки тривала превентивно-освітня програма допоможе інтегруватись ромам в українське суспільство. Тільки щоденна робота, яка спрямована на роз’яснення й підтримку неформальної освіти ромів може призвести до системних змін і розірвати коло вікових злиднів.

Ірина Миронюк,
Благодійний Фонд “Розвиток”

PS: Центри правової інформації та консультацій, які надають безоплатну правову допомогу ромському населенню працюють при підтримці програми “Рома України”, Міжнародного Фонду «Відродження». Детальніше про діяльність мережі центрів, основи та принципи роботи читайте на сайті www.legalspace.org в розділі “Посилення правових можливостей ромських громад”. Погляди, відображені у цьому матеріалі, належать його авторам і можуть не збігатися з думкою Міжнародного фонду «Відродження», інших громадських, релігійних, політичних організацій та приватних осіб.

Схожі записи

Залишити відповідь

Ваша электронна адреса не буде опублікована.