Quota Morgana: як в Україні не спрацювали гендерні квоти на виборах 2015

  • Жовтень 5, 2015
  • 1481
  • 2

«А нащо жінкам в політику?», «А нащо ви тягнете їх туди, куди вони не хочуть?» – такі коментарі часто можна прочитати під обговоренням питання гендерних квот. І ці коментарі дають чудовий зріз думок на цю тему, і пояснюють, чому (пере)зріла і своєчасна ініціатива ніяк не може знайти підтримку і бути реалізована сповна. Ні у 2014, ні у 2015 роках, ні раніше.

У 2015 році, після дискусій щодо «дірок» у попередньому законі, мали би обійти несправедливість із відсутністю санкцій за недотримання квот. Однак Закон  «Про місцеві вибори» знову містить деякі нестиковки, і, як і раніше, через це партіям-кандидатам у реєстрації не відмовляють.

Цвк написала роз’яснення через лист

mageraУ переліку підстав для відмови у реєстрації немає окремо прописаного пункту про недотримання гендерних квот. Однак заступник голови Центральної виборчої комісії Андрій Магера зазначив, що така підстава все ж є:

«Стаття 4 закону «Про місцеві вибори» називається «Рівне виборче право», і складовою рівного виборчого права є обов’язкові гарантії представництва кожної статі у виборчих списках не менше як 30%. Такий етап як висування і реєстрація кандидатів, обов’язково в себе включає такий елемент, як формування виборчого списку. А згідно зі статтею 46 закону «Про місцеві вибори», зокрема пунктом 1 частини 1, передбачено, що підставою для відмови у реєстрації кандидатів є порушення встановленого цим законом порядку висування кандидатів, тобто будь-яких положень закону «Про місцеві вибори», зокрема і статті 4»

Однак голова Комітету Верховної ради з питань правової політики та правосуддя Руслан Князевич надіслав до ЦВК листа, у якому йшлося про необов’язковість дотримання гендерних квот. ЦВК вхопилася за цю можливість, і от 23 вересня виходить постанова № 362  «Про Роз’яснення щодо застосування деяких положень Закону України «Про місцеві вибори», де зазначається: «Згідно з частиною третьою статті 4 Закону представництво осіб однієї статі у виборчих списках кандидатів у депутати місцевих рад у багатомандатних виборчих округах має становити не менше 30 відсотків загальної кількості кандидатів у виборчому списку.

Разом з тим, серед передбачених частиною першою статті 46 Закону підстав для відмови в реєстрації кандидата в депутати, кандидата на посаду сільського, селищного, міського голови, старости села, селища, висунутих на місцевих виборах, указане положення відсутнє.

З огляду на це відмова в реєстрації кандидатів у депутати у багатомандатному виборчому окрузі з виборів депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, обласних, районних, міських, районних у містах рад з підстав недотримання положення Закону щодо  представництва осіб однієї статі у виборчих списках кандидатів у депутати місцевих рад у багатомандатних виборчих округах на підставі пункту 1 частини першої статті 46 Закону не допускається».

ЦВК прийняла рішення «чоловічою» більшістю

«На мою думку, позиція Центральної виборчої комісії, яка в своїх роз’ясненнях вказала, що не є обов’язковим дотримання гендерних квот у виборчих списках місцевих організаціях партії на виборах, є помилковою,– каже Андрій Магера, – Це позиція більшості, з 12 присутніх членів комісії, коли ми розглядали Роз’яснення, 8 проголосували «за», 4 члени комісії утрималися. Тобто рішення було прийняте мінімально можливою кількістю  голосів членів ЦВК за подібну постанову. ЦВК в своєму рішенні ґрунтувалося зокрема на листі голови комітету  верховної ради з питань правової політики та правосуддя Руслана Князевича, в якому він вказує, що наявність в законі гендерних положень свідчить  про задекларований намір в майбутньому дотримуватися цих положень, але не зараз».

До речі, з 15 осіб, які могли приймати рішення у ЦВК по гендерних квотах, п’ятеро (тобто третина) є жінками. Дві з них не прийшли на засідання. Як сказала гендерна експертка Марія Дмитрієва: «Якщо на рівні прийняття рішень лише чоловіки, як ми можемо чекати, що вони прийматимуть рішення, які враховують інтереси жінок?»

28 вересня «Самопоміч» і трохи раніше «Сила людей» подали позов до Київського апеляційного адміністративного суду щодо протиправності рішення ЦВК. 30 вересня позов Київського осередку «Самопомочі» було задовільнено.

Рішення ВАСУ – на користь ЦВК

Багато хто зрадів відновленій справедливості, але передчасно. Постанова не набула чинності. Натомість ЦВК оскаржив постанову у Вищому апеляційному суді. Стало зрозуміло, що якщо ВАСУ буде проти гендерних квот, то нічого не зміниться, якщо ж підтримає – то у своєму рішенні вкаже, як чинити із тими кандидатами, де не було дотримано гендерних квот. Однак доки ВАСУ винесе рішення, час реєстрації кандидатів закінчиться.

Магера: «2 жовтня завершився строк для подання апеляційної скарги ЦВК на рішення  Київського адміністративного апеляційного суду. Апеляційною інстанцією для розгляду скарги ЦВК є Вищий адміністративний суд України. Він має два дні для розгляду апеляційної скарги, тобто дедлайном є неділя, 4 жовтня».

І от 5 жовтня стало відомо рішення ВАСУ.

Нагадаємо, що щодо Роз’яснення ЦВК було 2 позови: від «Сили людей» і від «Самопомочі». У позові від «Сили людей» було підтримано рішення на користь ЦВК, від «Самопомочі» – на користь позивача.

ВАСУ постановив, що роз’яснення мають не індивідуальний, а нормативний характер. Оскільки є рішення суду по позову від Сили Людей, яке набрало законної сили, то по другому позову ВАСУ закрив провадження у справі взагалі, скасувавши попереднє рішення київського апеляційного адміністративного суду про задоволення позову «Сампомочі» до ЦВК.
Отже, роз’яснення ЦВК з цього питання визнано таким, що «відповдає закону».

Марія Дмитрієва, гендерна експертка: «З боку Князевича це, звичайно, є хамством. А також порушенням міжнародних зобов’язань України, зокрема, Цілей розвитку тисячоліття і Конвенції про ліквідацію всіх форм дискримінації проти жінок»

Україна посідає 105 місце серед 142 за індексом глобального гендерного розриву. Гендерний показник є одним з показників рівня життя країни, тож задля свого розвитку Україна «приречена» боротися за гендерну рівність. Або не розраховувати досягнути рівня життя Швеції чи Норвегії. Проте багато хто не усвідомлює цього, і намагається оминути гендерне питання на шляху до поступу. Але так не буває.

Історія питання

У 2013 році законом «Про політичні партії в Україні» було визначено, що відсоток осіб однієї статі у списку загальнонаціональної партії має бути не менше 30%. Цей приклад позитивної дискримінації було спрямовано на жінок у рамках дії закону «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків», яким подібні «тимчасові заходи» і передбачені.

Однак 20 з 29 партій на минулорічних парламентських виборах не дотрималися цих вимог. А навіщо? Адже недотримання гендерних квот не було підставою для нереєстрації кандидатів і не несло ніяких санкцій. Ті ж партії, які квот дотримувалися, розміщували жінок у непрохідні частини списку. Між тим, максимальний відсоток жінок у парламенті за всю історію України (а йдеться про 11%) ми таки отримали.

 

Анастасія Мельниченко

Фото Андрія Магери – зі сторінки у Facebook

Поділитись з друзями

Схожі записи Схожі записи

© 2014 Povaha.org.ua. Сайт кампанії проти сексизму у політиці і ЗМІ.
Використання матеріалів povaha.org.ua дозволено лише за попередньої згоди правовласників. Передрук матеріалів можливий за умови публікації активного гіперпосилання на сайт у першому абзаці. Редакція може не поділяти думки авторів у розділі "Колонки".
Листи зі пропозиціями та зауваженнями можна направляти на електронну адресу povaha.org.ua@gmail.com
Facebook Twitter

Система Orphus