Песимістично-оптимістичні нотатки із розвитку гендерної рівності у політичних партіях


Реальність в Україні поки виглядає так, що жіночий голос та питання гендерної рівності у політичних партіях України недооцінені. Час змінювати цю ситуацію, але для конструктивного плану дій, варто звернути увагу на деякі «болючі проблемні точки».

Гендерна рівність і кадрова партійна політика. Голоси у жінок партіях ще не стали потужним оркестром. Хоча окремі жіночі соло спостерігаються.  Те, що вони мають значний потенціал і гідний рівень освіти, не сприяє поки що просуванні їх у партійній кар’єрі. Коли на тобі, крім основної трудової зайнятості, ще й домашня робота, а потім і громадсько-політична, годі сподіватись на успіх у всіх цих видах потрійного навантаження. Жіноче лідерство у партіях складає біля 10%, що не відображає їх реальний потенціал. Поки ми маємо на виборах-2014 у виборчих списках поодиноких жінок-брендів або тих, за якими значний фінансовий ресурс чи особисті зв’язки.

Гендерна рівність  і партійна правова культура. Міжпарламентський союз рекомендує, що лише запровадження квот збільшить політичне представництво жінок. Щиро підтримую цю тезу, що гендерне квотування, причому законодавча норма, може змінити ситуацію. Добровільність у наших реаліях працює неефективно. Вже маємо цю норму, нарешті.

Ст. 8 Закону України «Про політичні партії» згідно Закону України № 709-VII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення законодавства з питань проведення виборів» від 21 листопада 2013 року, що вступив у дію 01 лютого 2014 року доповнилась пунктом 10 такого змісту: «розмір квот, що визначає мінімальний рівень представництва жінок і чоловіків у виборчому списку кандидатів у народні депутати України від партії у загальнодержавному окрузі і має становити не менше 30 відсотків загальної кількості кандидатів у виборчому списку».

І що ж спостерігаємо? Політичні партії або зовсім її ігнорують, або виконують на свій розсуд. У прохідній частині виборчих списків жінки представлені мало. Законодавчі квоти не діють. І якщо правова культура політичних партій України по дотриманню закону у тих, хто прагне бути законотворцем, така низька, то чого очікувати від виборців? Це викликає, м’яко кажучи, занепокоєння.

Гендерна рівність і партійні гроші. Для реєстрації на виборах партії треба знайти 1 млн. 218 тис. грн. й це лише грошова виборча застава. А виборча кампанія зі штабом, на рекламу і  всілякими необхідними елементами для перемоги на виборах? Фінанси для політичних партій є постійною проблемою. Державне фінансування партій – гарна перспектива. Досвід Німеччини у цьому питанні варто перейняти, бо це вивільнить залежність партій від олігархічних мішків. Сьогодні політичні структури практично усі не є прозорими у наповненні власного бюджету, досить централізовані. Отже кадровий добір та формування списків залишаються закритими питаннями для громадськості. І потрапляють на прохідні місця не ті, хто кращі, а ті, хто вигідніші партійному керівництву.

Гендерна рівність, партії та виборча система. Виборча система на парламентських виборах-2014 лишилась мажоритарно-пропорційною із закритими списками. Прийняти пропорційну систему із відкритими регіональними списками, як найоптимальнішу для України, не вдалось. А саме регіональні відкриті партійні списки дали б поступ і у кадровій політиці, бо партії були б змушені шукати/залучати кращих/здібних/ з хорошою репутацією на округах, а це б дало шанс і для жінок. Жінки у громадах достатньо активні і видимі. Можна шукати причину у складності цієї системи у коротких термінах цих виборів, відсутності коштів у бюджеті, необізнаності у разі прийняття нової системи виборів серед членів виборчих комісій… Але насправді, одна із головних причин по неприйняттю нового закону – небажання партійного керівництва. Бо коли виборці самі обирають із пропонованих партійних кандидатур, то далеко не факт, що пройдуть у владу її очільники. Зміна виборчої системи змусить шукати нових лідерок.

Жіночі політичні партії. Політична партія завжди має певну соціальну базу на яку опирається й інтереси якої представляє. Жіночі політичні партії – рідкісне явище поміж більше 200 політичних структур. В історії незалежної України таких  партій було кілька, проте «на плаву» лишилась партія «Солідарність жінок України», та й її перспективи потрапляння у парламент викликають сумнів. На минулих парламентських виборах партія  висунула сім кандидатів на мажоритарних округах, у тому числі 6 жінок, але успіху не отримала. «Жіночі» партії потенційно мають свою невелику електоральну базу, яка є недостатньою для перемоги. Тим більше, що такі партії, зазвичай, є технологічними проектами, а не засадничими борцями за права жінок. Світовий досвід теж свідчить про те, що «одностатеві» за складом партії здебільшого менш перспективні, ніж гендерно збалансовані.

Гендерна рівність та партійні програми. Проблема гендерної рівності  – це складова  соціальної справедливості і прав людини. Такі теми рідко в ТОПі партійних програм й ця тематика потрапляє у партійний фокус ситуативно, та й у виборців не затребуваний  запит на проблему прав людини. Хвороба партій – популізм, особливо у виборчий період, хоча моніторинг програм свідчить, що гендерна тематика інколи попадає у партійну діяльність.

Гендерна рівність, політичні партії та громадянське суспільство. Усі демократичні перетворення відбуваються під тиском громадянського суспільства. Ми бачимо нових лідерок  і серед партійних кандидаток, й на округах. Це дає привід для оптимізму. Україна заслужила на демократію.  І жінки України теж повинні мати потужніший голос у політиці. Формуємо завдання для громадського руху і експертного середовища по солідарному тиску на політичні партії.

Політичні партії України є всеукраїнськими структурами, а, отже, вони мають представляти інтереси всіх соціальних груп населення, у тому числі й найбільших за чисельністю: жінок та чоловіків. І дивно було б очікувати ефективних рішень, коли думка та інтереси тієї групи, в інтересах якої приймається рішення, не враховується. Шведська дослідниця Гертруд Острем зауважує про більш ніж десятирічний досвід роботи майже гендерно рівноправного парламенту та наголошує на величезному значенні цього факту для дітей, яким зараз 10 років. «Протягом всього їхнього життя на політичних посадах або в Кабінеті Міністрів жінки були представлені на рівні з чоловіками. У їхньому уявленні зовсім інакше розуміння, що є нормою. Коли я була маленька, майже всі політики були чоловіками. Це сформувало моє уявлення про те, що є нормою».

Оксана Ярош,

д-р політ. н., кафедра політології та державного управління східноєвропейського національного університету імені лесі Українки, ВОГО «Гендерний центр»

Поділитись з друзями

Схожі записи Схожі записи

© 2014 Povaha.org.ua. Сайт кампанії проти сексизму у політиці і ЗМІ.
Використання матеріалів povaha.org.ua дозволено лише за попередньої згоди правовласників. Передрук матеріалів можливий за умови публікації активного гіперпосилання на сайт у першому абзаці. Редакція може не поділяти думки авторів у розділі "Колонки".
Листи зі пропозиціями та зауваженнями можна направляти на електронну адресу povaha.org.ua@gmail.com
Facebook Twitter

Система Orphus